Вражена зустріччю і особистим знайомством із головою комісії Кнесету Ізраїлю з прав жінок та гендерної рівноправності пані Пніною Тамано-Шата. Вона уродженка Ефіопії, мати двох дітей і на собі відчула, що таке вимушена міграція та розділена родина. У віці трьох років Пніна виїхала до Ізраїлю під час евакуації ефіопських євреїв із охопленого війною і голодом Судану в межах рятувальної операції «Мойсей».
Вона, її п’ять братів і батько були серед майже 7000 ефіопських євреїв, вивезених Моссадом повітряним транспортом із країни до Ізраїлю у період із листопада 1984 по січень 1985 року. Багато дітей та підлітків тоді прибули до збірних пунктів без своїх рідних та батьків. Маленька Пніна Тамано-Шата була також розлучена із своєю мамою. Ще близько 4000 ефіопських євреїв загинули по дорозі з Ефіопії до Судану, намагаючись пішки дістатися місць евакуації.
Читайте також: Олена Кондратюк: Героїзм українських жінок захоплює весь світ
Із 24 лютого загинули 478 дітей, поранено 961 дитину
Під час зустрічі розповіла Пніні Тамано-Шата про складну гуманітарну ситуацію в Україні, спричинену повномасштабним російським вторгненням. Про мільйони вимушених внутрішньо-переміщених осіб і тих, хто рятувався від війни за кордоном, а це переважно жінки та діти. Поінформувала колежанку про численні жертви серед цивільного населення та воєнні злочини Росії проти українських дітей.
Лише за офіційними даними Генпрокуратури України, із 24 лютого загинули 478 дітей, поранено 961 дитину. Це дані без врахування місць активних бойових дій. Голова комісії парламенту Ізраїлю з прав жінок була відверто шокована почутою від мене інформацією про майже 20 000 незаконно депортованих Росією українських дітей.
І я вкотре переконалася у важливості доносити напряму цю інформацію під час зустрічей з керівництвом і депутатами парламентів демократичних країн. Найперше у розмовах з жінками-лідерками парламентів і матерями, які по-особливому співпереживають і переймаються долею дітей.
Що більше ми будемо говорити і доносити правду про злочини проти українських дітей у межах парламентської дипломатії, то швидше зможемо заручитися політичною підтримкою парламентів та урядів цих країн задля повернення наших дітей в Україну.
Багато викрадених Росією українських дітей також розділені із своїми сім’ями, рідними, опікунами та близькими. Маємо зробити все можливе разом із міжнародною спільнотою, щоб вони возз’єдналися з тими, хто їх справді любить і чекає вдома.
Олена Кондратюк
