В уряді є розуміння важливості гендерної проблематики, однак ситуація із гендерною рівністю в Україні є нічим іншим, як «креативним хаосом». Таку заяву зробив віцепрем’єрміністр Дмитро Кулеба. Щоправда, він також устиг подякувати своїй попередниці за те, що успадковує «цей файл у дуже доброму стані». У свою чергу, Іванна Климпуш-Цинцадзе заявила, що задля досягнення гендерної рівності потрібно ще багато працювати, а також зазначила – не помиляється лише той, хто нічого не робить. Обмін думками та критичними заувагами відбувся в Українському кризовому медіа-центрі під час презентації дослідження щодо роботи гендерного механізму в Україні.
«Прийму в дар»
Почалося все з того, що офіс Климпуш-Цинцадзе запропонував провести функціональний аналіз і адресував відповідний запит до міжнародної донорської спільноти. Зголосилася структура «ООН Жінки». Після проведення конкурсу дослідження виконувала громадська організація «Лабораторія законодавчих ініціатив». Її очільниця Світлана Матвієнко розповіла, що робота тривала рік.
«Нашою головною метою була найбільш можлива відстороненість і об’єктивність, залученість великої кількості стейкхолдерів та учасників. Я думаю, що нам максимально вдалося це зробити», – запевнила вона.
Іванна Климпуш-Цинцадзе, яка наразі є головою Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, зауважила, що політика, яка формується на центральному рівні, може залишитися тільки на папері, якщо її не впроваджувати на місцях. А тому потрібно працювати з регіонами, готувати кадри на місцевому рівні, щоб національний механізм функціонував в цілому й не був виключно бюрократичним, а забезпечував рівні права чоловіків і жінок.
«Ми і далі лишаємося з великою кількістю стереотипів стосовно несприйняття норм забезпечення рівності. Ми бачили з вами, який ажіотаж викликало запровадження в українському правописі фемінітивів. Це означає, що в суспільстві потрібно пояснювати, в чому полягає рівність і чому вона важлива», – наголосила політикиня.
Її підтримала голова офісу «ООН Жінки» в Україні Анастасія Дівінська, відзначивши, що згідно з Пекінською платформою дій, національний механізм може бути успішним тільки тоді, коли він є складовою Кабінету міністрів. Але також він має виконуватися на усіх рівнях країни. Важливо взаємодіяти з організаціями громадянського суспільства.
«Останнім ключовим критерієм є забезпечення можливості національного механізму впливати на всі політики, які розробляються державою, щоб усі закони неминуче несли позитивний результат, рівний для чоловіків і жінок, хлопчиків і дівчаток, які живуть у цій країні», – підсумувала Дівінська.
Тим часом віцепрем’єрміністр Дмитро Кулеба був налаштований доволі оптимістично.
«Сьогодні я прийму в дар цей аналіз, який ми будемо уважно вивчати і рухатися вперед», – сказав він.
Перешкоди для впровадження гендерного мейнстримінгу
Презентував дослідження юрист та експерт з державного управління Андрій Вишневський, наголосивши, що йдеться про проект звіту, який потребує подальшого громадського обговорення. За його словами, дослідження відбувалося у три етапи. Спочатку було проаналізовано весь масив нормативно-правових актів – близько 20 законів та всі підзаконні акти в цій сфері. Також експерти проаналізували міжнародний досвід. На другому етапі проводилося анкетування представників державних органів на кожному інституціональному рівні. Після цього Лабораторія сформувала висновки та пропозиції.
«Головний висновок – гендерний механізм у нас є, і він достатньо розвинений, але це не означає, що нам треба заспокоїтися і немає що удосконалювати. Насправді є цілий ряд достатньо серйозних проблем, які потребують уваги уряду. І прийняття відповідних рішень», – сказав Андрій Вишневський.
До «плюсів» він з-поміж іншого відніс те, що на віцепрем’єра з питань євроінтеграції було офіційно покладено відповідальність за реалізацію гендерної політики, а також запровадження інституту урядового уповноваженого. Критичних зауваг було значно більше. Зокрема, йшлося, що в Україні взагалі відсутній спеціальний наглядовий орган, відповідальний за дотримання рівності та протидію дискримінації. Крім того, немає незалежного колегіального органу із функціями арбітражу для розгляду спорів, пов’язаних із гендерною дискримінацією та з повноваженнями застосування санкцій за порушення відповідного законодавства. Також експерти виявили надлишковість функцій в урядової уповноваженої, проблеми в структурі Секретаріату Кабміну та Мінсоцполітики, брак інституціональної спроможності та ресурсного забезпечення в Мін’юсті для проведення гендерно-правової експертизи і «дисбаланс, непослідовність та асиметрію в законодавчому регулюванні».
«Є також проблема на рівні всіх центральних органів виконавчої влади. Закон про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, який був прийнятий раніше, суперечить закону про державну службу. Створена ситуація, коли є перешкода для впровадження гендерного мейнстримінгу на державній службі. Тому що закон про забезпечення рівних прав та можливостей передбачає, що функції координатора, уповноваженої особи в міністерствах має бути покладено на одного із заступників міністра, а в інших центральних органах виконавчої влади – на одного із заступників керівника такого органу. Річ у тім, що з прийняттям нового закону про державну службу був запроваджений інститут керівника державної служби, головного чиновника в кожному міністерстві і кожному центральному органі виконавчої влади, до повноважень якого належить усе, що стосується питань управління персоналом. А заступники міністра не керують державними службовцями. Це політична посада. Тобто мають бути внесені зміни до профільного закону і передбачено, що функції відповідальної за гендерну політику особи мають бути покладені на державного секретаря у випадку міністерства і на керівника центрального органу виконавчої влади відповідно», – наголосив Андрій Вишневський.
Ключові рекомендації
☑️ Підвищити статус Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, визначивши ним одного з віце-прем’єр-міністрів (міністра Кабінету міністрів, міністра соціальної політики або одного із заступників міністра соцполітики. ☑️ Покласти усі обов’язки у сфері забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та суміжних сферах на одного заступника міністра соціальної політики. ☑️ Забезпечити у кожному центральному органі виконавчої влади утворення структурних підрозділів на рівні не нижче сектору для проведення гендерно-правової експертизи. ☑️ Забезпечити утворення у структурі центрального апарату Міністерства юстиції відповідального за проведення правової експертизи у сфері публічного права. ☑️ Оптимізувати структурні одиниці Секретаріату Кабміну, до повноважень яких належать питання гендерної політики (є низка варіантів на вибір, які передбачають з-поміж іншого й ліквідацію посади Урядового уповноваженого з питань гендерної політики). ☑️ Утворити Державну службу з питань дискримінації за ознакою статі як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується міністром юстиції або іншим членом уряду (крім міністра соцполітики). ☑️ Запланувати та реалізувати комплекс заходів із посилення інституційної спроможності Офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. ☑️ Ліквідувати Експертну раду з питань дискримінації за ознакою статі при Мінсоцполітики. ☑️ Посилити роль Міжвідомчої ради з питань сім'ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми при Кабміні.
«Ця штука не полетить…»
Оприлюднення результатів дослідження викликало неоднозначну реакцію. Спочатку слово взяла заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк, зауваживши, що впровадження політики гендерної рівності вимагає злагодженої роботи урядових структур, громадського і законодавчого секторів:
«Головне – не спішити, бо в нас зараз модно все робити дуже швидко і «нахрапом», в режимі нон-стоп. Але тут для нас усіх дуже важливою є зважена позиція», – наголосила політикиня.
Депутатка Марія Іонова почала з місця давати поради Кулебі, викрикуючи: «Не віддавати на соціальну політику!!!».
Натомість віцепрем’єр запропонував об’єднатися і створити… банду для просування гендерної рівності. Коли ж Іонова зауважила, що «у нас уже створена банда», не розгубився:
«Я мав на увазі банду за моєї участі… Мені здається, що у нас у гендерній рівності ситуація така ж, як і в країні. Креативний хаос. Усі чимось займаються, у всіх щось є – якісь компетенції, якісь підрозділи… Але я думаю, що тут нюанс ось у чому – там, де є люди, які живуть цією проблематикою, там воно працюватиме. Я ставлюся до гендерної проблематики серйозно, я в цю штуку вірю, але можу відразу сказати, що якщо ми поєднаємо віцепрем’єра з урядовим уповноваженим, то ця штука не полетить. Бо потрібна людина зі здатністю вести це питання, інакше занадто багато буде в одній функції. Але по Мінсоцполітики треба працювати з моєю колегою, бо найголовніше зараз – це правильно структурувати компетенції, щоб кожен розумів, чим він займається», – зауважив Кулеба.
Він також прокоментував заувагу щодо структурних підрозділів Секретаріату Кабміну.
«Є департаменти, які по суті є «надбудовою» над міністерствами. Я вважаю, що цих «надбудов» не повинно бути, що компетенція має знаходитися в міністерствах, а міністр соцполітики має бути кінцевою ланкою для внесення тих чи інших речей», – відповів віцепрем’єр, закликавши всіх охочих ознайомитися із проектом звіту на надати свої пропозиції до нього.
Прочитати про всі тонкощі дослідження можна тут. Коментарі та зауваги до нього просять надсилати до 4 жовтня 2019 року на адресу [email protected]
Вікторія Кобиляцька, 50%
