Головна Статті Як Мереф’янська ОТГ взяла на озброєння гендерні підходи, і що з цього вийшло

Як Мереф’янська ОТГ взяла на озброєння гендерні підходи, і що з цього вийшло

У Мерефі швидко зрозуміли, які переваги від застосування гендерних підходів задля розвитку громади. Віднедавна тут усі документи розробляють із урахуванням гендерного компоненту, в міській раді засідають 13 депутатів і 13 депутаток, а у виконавчих органах кількість жінок сягнула 60%. Як і чому так сталося? Із-поміж можливих причин називають дотримання традицій та звичаїв. Тут із 1996 року працює Жіноча рада, активними членкинями якої є щонайменше 4 тисячі місцевих жительок. Тому питання гендерної рівності для всіх близьке і зрозуміле. Хіба тільки спочатку не знали слова «гендер», але на інтуїтивному рівні відразу зрозуміли, що й до чого.
Дмитро Микиша, народний депутат
Дмитро Микиша

До того, як потрапити в Раду, народний депутат Дмитро Микиша працював у Мереф’янській ОТГ заступником міського голови з питань діяльності виконавчих органів. Нині він є членом міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» й виступає за активне впровадження гендерно орієнтованого бюджетування на національному рівні. Проте зізнається, що амбасадором гендерної рівності став не відразу. Спочатку мав сумніви.

«Дуже багато нерозуміння, несприйняття, соціальних штампів, хибних думок та упереджень щодо гендерного компоненту. Наприклад, мені часто опонують чоловіки в цій дискусії. І я кажу: слухайте, хлопці, якщо ви вважаєте, що це про жінок, я вам зараз озвучу цікаву статистику. І ви зрозумієте, що, наприклад, у місцевому самоврядуванні працює дуже багато жінок. Тому коли мова заходить про гендерні квоти, то вони вже перш за все спрямовані на допомогу та підтримку якраз чоловіків у майбутньому», – розповідає Дмитро Микиша.

Читайте також: Тетяна Дядченко, Мереф’янська ОТГ: «Депутатки майже не пропускають засідань, на відміну від депутатів»

На його думку, Мерефа має чимало успіхів у застосуванні гендерного підходу, тому що там віддавна звикли вирішувати всі проблеми через діалог. 

«Це найголовніша умова для того, щоб просувати будь-яку ініціативу. Неважливо, про яку сферу йдеться. Людям постійно треба все пояснювати. Я вам наведу приклад, що стосується ОСББ. 2013 рік. На території громади було 112 багатоповерхівок. І тоді проходили зустрічі із жителями кожного з цих будинків. Тобто велася колосальна робота, щоб переконати, показати, поспілкуватися, почути якісь зауваження, щоб жителі об’єдналися. Наразі в Мереф’янській громаді 100% багатоквартирних будинків перебувають у ОСББ. І цей приклад показує, що якщо люди чогось не розуміють, бояться, то ти приходиш і пояснюєш, що це таке, навіщо воно, як воно може їм допомогти, які перспективи та можливості це дасть у майбутньому. Чим більше ти комунікуєш, чим більше роз’яснюєш, тим краще заходить будь-яка ініціатива», – переконаний нардеп.

А почалося все для Мерефи у 2018 році, коли в межах компоненту «гендерно орієнтоване бюджетування» програми DOBRE Мереф’янська громада працювала над напрямком реформування послуг, що надаються бібліотечними закладами.

«Тоді до нас приїздили спеціалісти Національного Демократичного Інституту і пропонували інтегрувати гендерний підхід у життєдіяльність громади. Коли ми все вивчили, то зрозуміли, що йдеться про потенційно великі можливості для розвитку. Тож одразу ж вхопилися за це і почали просувати. Перший пілотний проект – реформування бібліотечної мережі, який ми повністю проаналізували і провели через компонент ГОБ. І він одразу почав давати результати. А вже в минулому році всі програми в міській раді ухвалювалися з урахуванням компоненту ГОБ. Бо найголовніше для громади – це залучення ресурсів. Не лише матеріальних, а й людських. Чим більше здібних, талановитих, працьовитих, бажаючих змінювати цю громаду людей ми залучимо, тим краще. І неважливо, якої статі ці люди. А ось як залучати, які саме інструменти, як індивідуально до кожного підійти і що їм запропонувати – це якраз і є ось ці гендерні моменти, гендерні компоненти, які ми впроваджуємо у програмах на рівні громади і зараз допомагаємо впроваджувати на національному рівні», – підсумував Микиша.

Дитячий куточок "Бібліоняня" у бібліотеці, Мерефа
У минулому році в Мерефі на базі міської центральної бібліотеки створили дитячий куточок «Бібліоняня»

Ось де стали в пригоді гранти для випускниць Академії жіночого лідерства в межах програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність (DOBRE)». Придбали дитячі меблі, іграшки,  олівці, пензлі, альбоми та фарби, щоб дітям було цікаво там перебувати. Відтоді жінки мають змогу ненадовго залишити під наглядом дітей, а тим часом відлучитися у своїх справах – відвідати магазин, придбати необхідні речі чи пройти медичне обстеження у профільних лікарів. Прикро, що в цей процес втрутилася пандемія, тож куточок не працював постійно, однак у міській раді запевняють, що після остаточного зняття карантинних обмежень послуга знову буде надаватися за графіком.  

У свою чергу, консультант Національного Демократичного Інституту Олександр Іваніна, який усі ці роки співпрацює з Мереф’янською громадою, дуже втішений результатами роботи.

«За цей час відбувся серйозних прогрес. У них уже близько 13 бюджетних програм прийняті із врахуванням гендерної складової. Тобто зараз можна говорити, що ГОБ став важливою частиною бюджетного процесу. І ще дуже багато важливих документів, які в процесі розробки. Наприклад, перший статут місцевої громади в Україні, який глибоко й системно інтегрує гендерний підхід у життєдіяльність ОТГ. А останній документ, над яким зараз працюємо, – це кодекс корпоративної етики. Мене якраз запросили консультувати з приводу гендерного компоненту для цього кодексу», – розповів експерт.

Крім того, за його словами, у новому скликані Мереф’янської міської ради діятиме постійна депутатська комісія, до повноважень якої віднесене питання гендерної рівності.

«Це була ініціатива керівництва ради. Ідеться про постійну комісію з питань регуляторної політики, інвестиційної діяльності, розвитку підприємництва, гендерних і правових питань, етики та регламенту. Чесно кажучи, я ще не зустрічав у своїй роботі, щоб у повноваженнях і напрямках роботи комісії було чітко окреслено гендерну рівність. Тож можна вважати це неабияким прецедентом і досягненням», – наголосив Олександр Іваніна.

Головною «провайдеркою» цих процесів він називає секретаря ради Тетяну Дядченко. Каже, що вона активно долучається та ініціює низку важливих змін. Сама ж пані Тетяна переконана, що багатьма досягненнями громада завдячує чуйному консультуванню фахівців Національного Демократичного Інституту. Але працівники й працівниці виконкому та міської ради теж не ликом шиті – постійно навчаються і самі пропонують нові рішення та ініціативи.

Міська рада розробила положення про депутатські комісії, згідно з яким голова та заступник мають обов’язково бути різної статі

«Я зараз є слухачкою Академії гендерно орієнтованого управління, у нас уже три модулі пройшло онлайн. Вивчаємо дуже багато всього – починаючи від гендерного аудиту й закінчуючи аналізом послуг із точки зору гендерної чутливості. Придивляємося,  що можна у своїй роботі запровадити. З важливого – вирішили в наш колективний договір вносити такі статті, які допоможуть працювати мамам із малими дітьми віддалено. Будемо прописувати гнучкий графік роботи міської ради. Особливої актуальності це набуло в період пандемії. Задумок багато, намагаємося їх реалізовувати», – каже Тетяна Дядченко.

За її словами, зараз у громаді працюють над створенням гендерного паспорту. Планують до травня зібрати всю необхідну інформацію і повністю його затвердити.

Також у Мерефі дуже цікаво підійшли до питання гендерних квот. Наприклад, застосували їх на рівні роботи Молодіжної ради. Розпорядженням міського голови було визначено, що в складі консультативно-дорадчих органів кількість жінок не повинна бути меншою 35%, а представництво молоді – 30%. При цьому важливо, що ініціювали це керівники Молодіжної ради, а міський голова підтримав і підписав відповідні документи.

Читайте також: Як жінки почали керувати містом і що з цього вийшло

Тетяна Дядченко, секретар міської ради Мереф'янської ОТГ
Тетяна Дядченко

Ще одне рішення теж стосується квот. Нещодавно міська рада розробила положення про постійні депутатські комісії, де зазначено, що голова та заступник мають обов’язково бути різної статі.

«І я вам скажу, що досить важко було створювати деякі комісії. Наприклад, у складі комісії, яка опікується освітою, культурою, спортом та охороною здоров’я, були лише жінки. Але ми розуміли, що маємо дотриматися цієї вимоги, хоч як складно знайти заступника-чоловіка», – зізнається Дядченко.

Чи не найбільше дискусій точилося в громаді довкола гендерно орієнтованого бюджетування. Начальниця фінансового відділу Тетяна Вишняк каже, що в неї теж були перестороги і не відразу вдалося осягнути всі тонкощі та переваги ГОБ:

«Особисто для мене своєрідним поворотним моментом стала серія семінарів. Під час навчання проходив обмін досвідом між громадами з різних куточків України. Усі розповідали про свої результати, і саме тоді до мене прийшло усвідомлення, що це важливо, що потрібно по максимуму використовувати ГОБ у роботі».

У свою чергу, Тетяна Дядченко наголошує, що справді доводити необхідність цього питання інколи бувало вкрай важко.

«Пояснювали, що поки ми не змінимо наш менталітет і підходи до планування, нічого не зміниться. Спочатку зіткнулися із тим, що навіть наші спеціалісти не розуміли, про що це і для чого це. Зараз уже якось усі втягнулися, зрозуміли, що від цього нам не відійти і ми на правильному шляху. Тому якраз накопичується велика кількість потрібних документів, які якраз і будуть нам допомагати в нашій роботі», – підсумувала Дядченко.

Дмитро Микиша і Катерина Кобець
Дмитро Микиша і Катерина Кобець із спеціальною відзнакою, яку Мерефа отримала в конкурсі «Кращі практики місцевого самоврядування», який Мінрегіон проводить у партнерстві з програмою «DOBRE»

У Мерефі люблять навчатися і дізнаватися щось нове

Як розповіла очільниця відділу міжнародних відносин та проєктно-інвестиційної діяльності Катерина Кобець, тільки в минулому році тут запустиликілька важливих навчальних програм для жінок. Щоправда, через карантинні обмеження довелося перейти в онлайн. Проте це не стало перешкодою. Було багато охочих і навіть надходили заявки з інших громад Харківської області.

Одна з ініціатив, яку реалізували випускниці Академії жіночого лідерства, – це Школа депутатства для молодих жінок.

«У нас не було обмежень, що мають навчатися лише жінки нашої громади. Це якраз напередодні місцевих виборів. Підготували курс, запросили спікерів. Намагалися так усе скомбінувати, щоб це було цікаво всім тим, хто долучився до цього процесу. А це 15 жінок, і здається, двоє з них потім якраз брали участь у виборчій кампанії», – розповіла держслужбовиця.

Також у громаді створили Центр жіночих ініціатив, в якому навчання проводилося за трьома напрямками – лідерство, підприємництво та управління проєктами.

«Усі охочі мали змогу зареєструватися і навчитися чогось нового, виконувати практичні завдання, а не лише слухати теорію. У нас багато ініціатив, і є можливість їх реалізовувати з різними гілками влади. Тому жінок якраз особливо зацікавила структура написання проєктів. І до речі, за підсумками навчання Валерія Фоменко (одна з учасниць Академії управління проєктами – ред.), ініціювала проєкт, вартість якого близько 100 тисяч гривень. Ідеться про облаштування зони відпочинку на території озера в Заборянському лісі.  Ми цей проєкт реалізуємо в 2021 році в межах бюджету участі», – запевнила Катерина Кобець.

Проєкт «Академія жіночого лідерства» та навчання представників та представниць органів місцевого самоврядування здійснюється Національним Демократичним Інститутом у межах програми «Децентралізація приносить краще результати та ефективність» (DOBRE).
Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) адмініструється міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE, на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр; SocialBoost; Фонд розвитку місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща; Національний Демократичний Інститут (NDI). Програма USAID DOBRE працює в 10 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській,Тернопільській, Запорізькій, Чернівецькій та Чернігівській.

Вікторія Кобиляцька, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Кобиляцька
Більше публікацій Статті