У межах обговорення «Рік після ратифікації Стамбульської конвенції» народні депутаки та експертки проаналізували прогрес імплементації, виклики та ті моменти, на які варто звернути увагу, щоб надалі покращувати впровадження конвенції в Україні.
За словами Олени Кондратюк, повномасштабне вторгнення, спричинило багато нових і важких викликів для українських жінок. Окрім гуманітарних та соціально-економічних — це збільшення випадків гендерного, домашнього та сексуального насильства.
«На жаль, статистика невтішна й вона зростає. За офіційними даними Національної поліції, в 2022 році лише по домашньому насильству було понад 244 тисячі звернень. Це на 40 відсотків більше, ніж у 2021», — зауважила політикиня.
Читайте також: Олена Кондратюк: Героїзм українських жінок захоплює весь світ
Але масштаб викликів, як припустила Олена Кондратюк, стане ще більшим, коли майже три мільйони ветеранів і ветеранок повернуться з війни.
«Тому нам треба зосередитися на практичній реалізації положень Стамбульської конвенції. Це міжнародний стандарт захисту жінок від усіх форм насильства, включно з домашнім насильством. І ми маємо продовжувати імплементацію цієї конвенції в норми українського законодавства, в конкретні алгоритми, дії та рішення уряду, а також руйнувати міфи довкола цього документа», — зазначила політикиня.
Базові принципи імплементації Стамбульської конвенції
На думку Олени Кондратюк, імплементація має ґрунтуватися на таких принципах:
- Профілактика. Інформування про проблему насильства, зміна поведінки та ставлення до нього в суспільстві. Підготовка спеціалістів та розробка реабілітаційних програм для потерпілих і правопорушників.
- Захист. Створення мережі центрів спеціальної медичної, психологічної та правової допомоги; забезпечення якісної роботи гарячих ліній реагування для постраждалих від насильства.
- Інтегрована політика. Належна координація та ефективне реагування на проблему насильства держорганів, поліції, судів, соціальних та медичних служб разом із громадськими жіночими та правозахисними організаціями.
- Покарання кривдників. Застосування кримінального правосуддя до тих, хто його чинить.
«Нам треба бути законодавчо готовими до мультиплікації цих процесів. Потрібно мати чіткі інструкції та алгоритми дій, однозначні юридичні формулювання і вичерпні визначення злочинів. Крім того, нам слід повніше і ширше описати гендерно мотивовані злочини під час війни», — зазначила Олена Кондратюк.
Упроваджувати дорожню карту та створювати мапу ініціатив
Урядова Уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко розповіла про низку пріоритетних законопроектів, які зараз опрацьовують у межах дорожньої карти щодо імплементації Стамбульської конвенції.
За її словами, нині підготовлено низку документів. Зокрема, проєкт закону щодо вдосконалення видання обмежувального припису для захисту постраждалої сторони. А також законопроєкти, пов’язані з освітою.
«Стамбульська конвенція вимагає збільшення функцій установ та закладів освіти для формування ненасильницької поведінки. Такі речі мають бути прописані в законодавстві», — додала Катерина левченко, зауваживши, що змін потребують також Кримінальний процесуальний кодекс та ще понад два десятки законодавчих актів.
Читайте також: Марія Іонова, Олександра Матвійчук, Марина Хонда та Марчін Валецкі про відбудову України за участю жінок
У свою чергу, народна депутатка Марія Іонова зауважила, що імплементація Стамбульської конвенції великою мірою залежить і від ефективної судової системи.
Крім того, переконана вона, основний тягар із реалізації її положень лягатиме на місцеві громади, тож потрібно приділити більше уваги їхній спроможності відповідати на ті виклики, які є і будуть.
Іонова також запропонувала створити мапу діяльності громадських організацій. Аби розуміти відповідальність та їхню спеціалізацію.
«Це допоможе не дублювати роботу одне одного, не братися одній організації за всі напрямки, а якісно розвиватись у якійсь одній чи кількох сферах, і знати, що інші теж не провисатимуть за рахунок партнерів», — додала Іонова.
Проводити просвітницькі заходи та не ігнорувати насильство
Виконавча директорка МБФ «Української фундації громадського здоров’я» Галина Скіпальська зазначила, що для більш ефективної роботи положень Стамбульської конвенції потрібно врахувати кілька важливих аспектів. Перше — це забезпечити однакове сприйняття і розуміння конвенції на всіх гілках влади, особливо в громадах. Для цього варто проводити тренінги, конференції, лекції, інформаційні заходи.
Читайте також: Правозахисниця Галина Скіпальська отримала міжнародну нагороду «Голоси хоробрості»
«Важливо, щоб у всіх було однакове розуміння цінностей та стратегічних речей, які просуває Стамбульська конвенція. Не треба думати, що якщо ми у нашому вузькому колі розуміємо що таке конвенція, то всі вже це знають. На рівні громад навіть не всі депутати це розуміють. Тому потрібно не зупиняти просвітницьку роботу. Не треба допускати підміну суті конвенції та маніпуляції словом «гендер», — зауважила Галина Скіпальська.
Читайте також: Стамбульська конвенція набула чинності в Україні: що змінюється відсьогодні?
Друге — забезпечити на місцях доступ до послуг та навчати фахівців і фахівчинь.
«Якщо навіть у громадах ухвалять рішення впровадити положення конвенції, не можна умовно, через кому до розроблених політик протидії насиллю ставити протидію сексуальному насильству, що пов’язане з конфліктом. Не завжди експерти, які фахово працюють із випадками домашнього насильства, можуть дати потрібну підтримку потерпілим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом», — наголосила Скіпальська.
Ще один аспект, на який вона звернула увагу, — доступність послуг. Фахівчиня зазначає, що не завжди люди, які потребують допомоги, знають куди звернутися. У тому числі, що тема насильства досі знецінюється.
«Насильство ігнорується. Часто ми чуємо. що людям, які постраждали від домашнього насильства, казали, мовляв, зараз це не на часі, прийдете, коли війна закінчиться, правоохоронці і так мають багато роботи. Так не має бути», — наголосила експертка.
Олена Андрушко
