Після того, як Вінниця приєдналась до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад, до цієї ініціативи по Україні долучилися вже понад 50 міст.
Проте приєднання до хартії зобов’язує підписанта розробити план дій на місцевому рівні протягом двох років.
І це викликає безліч питань: із чого починати? Де брати статистичні дані за статтю? Хто має це робити? З ким мають проводитися консультації? Як визначити нерівності, гендерні розриви? Яким чином врахувати ці гендерні розриви і зменшити їх в гендерній перспективі? Як визначити пріоритети?
Це ті типові питання, які виникали і виникають у людей, що починають готувати план дій на імплементацію хартії.
Готуючи план дій у Вінниці, ми зіткнулися із такими ж питаннями, пам’ятаю навіть як одна з учасниць робочої групи пропонувала почекати, поки хтось інший (інше місто, інша область) підготує такий план, а ми подивимось, скорегуємо свій, щоб не бути першими, щоб ніхто не побачив наших помилок.
Розробили проект плану дій «Громада за рівність» в червні минулого року, але в цей час на сайті Обсерваторії (сайт із просування хартії – ред.) з’явився цікавий і корисний інструмент моніторингу та оцінки плану дій по імплементації Хартії.
Вирішили, що варто було б спробувати використати цей інструмент у плані дій «Громада за рівність», і це зайняло трохи часу, поки розібрались із його структурою, поспілкувались з його розробниками, взяли участь у вебінарі, підготовленому Радою європейських муніципалітетів і регіонів.
Таким чином здобули практичний досвід, який виклали й радо готові поділитися з іншими містами – підписантами хартії. Саме для цього створили документ – Дорожню карту щодо приєднання та розробки плану дій відповідно до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад.
<strong>Дорожня карта щодо приєднання та розробки плану дій відповідно для Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад</strong>
Зі збільшенням кількості міст-підписантів, збільшувалась і кількість запитань як щодо процедури приєднання до хартії, так і до розробки плану дій.
І тоді проект ПРОМІС запропонував провести навчання представників ОМС у містах-підписантах хартії, зокрема в Харкові та Одесі, а також в Івано-Франківську, місті яке тільки планує приєднатися.
Це був цікавий досвід роботи з державними службовцями і щодо гендерної політики, і щодо гендерної чутливості.
Тоді й народилася ідея – створити дорожню карту.
В дорожній карті по кроках розписана процедура приєднання до хартії, для тих міст хто планує, але поки що не наважився на приєднання, та процедура розробки плану дій, для тих міст, що вже приєдналися до хартії, але не впевнені з чого ж починати розробку плану дій.
Брошура включає розділ з поясненням системи моніторингу і оцінки, що пропонує хартія. Важливо моніторинг проводити на всіх етапах, починаючи з планування, реалізації, оцінки впливу і знову планування.
Проте починається брошура з аргументації, чому важлива гендерна політика, які принципи Хартії, чому важливо приєднувати міста до неї.
Це викликано реакцією на низький рівень гендерної чутливості в суспільстві. Неодноразово доводилося чути питання: «Чи гонитва за рівністю не заважає жінкам виконувати природні обов’язки?», «Чи не призведе рівність до зменшення народжуваності?» «Навіщо Україні чужоземні цінності, які нам, українцям, не притаманні?».
Тож з Дорожньої карти хтось отримає відповіді, а хтось аргументи, які допоможуть у розмовах з опонентами захищати гендерну рівність.
Світлана Ходакова, керівниця Інституту місцевої демократії «Відкрите суспільство», ініціаторка прийняття Хартії рівності у Вінниці
