Бути лідеркою — брати удар на себе. Коли не проклали асфальтовану дорогу. Коли проклали, але не там. Коли потрібно переконувати, чому благоустрій алеї за грантові кошти потрібен і дуже навіть «на часі». Коли твої дії не відповідають баченню інших.
Бути лідеркою — щораз відкривати в собі нові сили, коли видається, що вже не витримуєш. Аби нести невтішні звістки, казати прощальне слово, бути голосом багатьох.
Бути лідеркою — не боятися висловити позицію, що суперечить загальній думці. Вести вперед, показувати приклад, розуміти, що ти завжди на видноті.
Бути лідеркою — відкласти особисті переживання й емоції. Коли боляче, коли гірко, коли всередині розриває від несправедливості. Продовжувати йти.
Читайте також: Надія Івашкова: Щоб жінки проявили себе як лідерки, треба дати їм шанс
Бути лідеркою — це працювати для людей. Бути на звʼязку, підтримати, порадити, розділити щастя й горе.
Бути лідеркою — бути різною. Організувати свято, запросити зіркового виконавця, гасити пожежу, очолити «пункт незламності», контролювати ремонт, давати інтерв’ю, навчатися, самовдосконалюватися, займатися проєктною діяльністю, допомагати ЗСУ.
Бути лідеркою — бути сильною і людяною. Балансувати, співпереживати, допомагати й відмовляти. Чути й дослухатися. Ухвалювати рішення, іноді дуже непопулярні рішення.
Бути лідеркою — залишатися жінкою. Не уподібнюватися до чоловіків. Бороти гендерні упередження. Помічати на собі оцінювальні погляди. Не відгукуватися на «сонечко». Протидіяти домашньому насиллю. Захищати права жінок. Вести просвітницьку діяльність. Розвінчувати фейки й протидіяти дезінформації.
Бути лідеркою — мати сміливість не відповідати очікуванням.
Бути лідеркою — це вести людей за собою.
Юлія Скорик,
староста Петрівського старостинського округу Скороходівської громади, що на Полтавщині
