Головна Статті Які жінки вам подобаються? — 90% ефірного часу перед виборами медіа віддали чоловікам

Які жінки вам подобаються? — 90% ефірного часу перед виборами медіа віддали чоловікам

0
513

Українські медіа добре ілюструють відсутність гендерного паритету в політиці. Це показують дані незалежного медіамоніторингу, що проводили за підтримки Ради Європи, про які пише Повага.

Під час парламентських перегонів медіа надавали перевагу голосам та обличчям чоловіків-політиків, незважаючи на зміни в суспільстві та зростаючий внесок жінок. За даними моніторингу, чоловікам надавалося критично більше часу порівняно із жінками на загальнонаціональних телеканалах – 90% ефірного прайм-часу, тоді як жінкам – лише 10%.

Зокрема, моніторинг висвітлював діяльність президента, офісу президента, прем’єр-міністра, уряду, мерів та голів ОДА, ЦВК, а також 16 партій, більшість із яких були чоловіками, що вплинуло на отримані дані.

Так, моніторинг зафіксував, що тільки в 167 сюжетах (за увесь період моніторингу на 10 загальнонаціональних каналах) були присутні жінки-представниці цих відомств, натомість у 1067 сюжетах були чоловіки.

Під час моніторингу прослідкувалася тенденція говорити про участь жінок у політиці на міжнародному рівні, замовчуючи питання гендеру на виборах в Україні.

Зокрема, широко висвітлювалося обрання головою Європарламенту німецької політикині Урсули фон дер Ляєн. Великі етичні сюжети вийшли на «5 канал», зокрема 2, 3 та 4 липня, а також на телеканалі «СТБ» 3 липня 2019 року показали сюжет під назвою «Гендерний прорив», у якому також згадувалося про важливість збільшення кількості жінок на керівних посадах в Європарламенті. Водночас, українські телеканали, що моніторилися, не присвятили окремих сюжетів гендерним квотам партій та жінкам у политиці в контексті майбутніх виборів до Верховної Ради.

Одним із небагатьох прикладом висвітлення участі жінок в українських  парламентських виборах можна вважати повідомлення ЦВК про кількість жінок, які беруть участь у виборах до Верховної ради. Про це була подана новина сайту «Громадське» від 26 червня 2019 року «Кількість кандидаток на виборах до Ради у порівнянні з 2014-м роком зросла — ЦВК». У новинах телеканалу «Прямий» від 26 червня 2019 року згадувалося, що «у порівнянні із 2014 роком побільшало жінок-кандидаток, але чоловіків все таки більше, майже 77,5%». Згадки були також на телеканалі «ICTV» 26 червня та «UA:Перший» 1 липня 2019 року.

5 липня 2019 року у розділі «Новини» на сайті «Гордон» було опубліковано інтерв’ю Дмитра Гордона із лідером партії «Народний фронт» Арсенієм Яценюком під назвою «Яценюк: Я сказав Порошенку: «Петре, ти будеш наступним! Не роби цього». Під час інтерв’ю журналіст недоречно запитав у політика про його ставлення до лідерки партії «Батьківщина» Юлії Тимошенко:

Як жінка вона вам подобалася?

Мені подобається моя дружина.

Це стандартна відповідь.

Вона імпонує своєю харизмою.

У випуску новин ТСН на «1+1» за 26 червня 2017 року ведуча Даша Щаслива питає у голови офісу президента Андрія Богдана: «Який тип жінок вам подобається?». Увесь час сюжету на екрані транслювалася плашка «Відвертий Богдан». Сюжет компліментарний, містить сексизм і більше би підійшов світським хронікам, а не новинам.

Образливі і зневажливі щодо жінок заклики транслює сайт «Страна» у матеріалі від 27 червня 2019 року під заголовком «Шлюхой поработал, а замуж не взяли». Замглавреда Страны Крюкова призвала будущих депутатов не поступать, как нардеп Линько”. У матеріалі йдеться про те, що заступниця головного редактора видання Страна.ua Світлана Крюкова дала пораду майбутнім депутатам Верховної Ради. Її пряму мову із сексизмом використав сайт «Страна» для розділу «Новини».

Водночас можна зауважили, що журналістська спільнота вибірково стає гендерно-чутливою. Наприклад, 8 липня 2019 року на телеканалі «СТБ»  керівник партії «Слуга народу» Дмитро Разумков коментує: «У нас самые самые красивые девушки. Просто сейчас это иногда воспринимается как какой-то сексизм…». Журналістка Емма Антонюк перебила політика і слушно зауважила: «Ми не прикраси, ми живі люди і маємо право бути некрасивими». Крім того, у сюжеті було згадано про нещодавній флешмоб у соцмережах «Я тобі не бренд» як реакцію на сексиські висловлювання президента України Володимира Зеленського щодо жінок.

Під час моніторингу також виявилося незбалансоване представництво та відсутність змістовної участі жінок як представниць політичних сил.

Наприклад, жодної жінки серед гостей не побачили глядачі і глядачки ток-шоу «Прямий ефір» на телеканалі «Прямий» в ефірі 27 червня 2019 року, коли дев’ять запрошених політиків-чоловіків обговорювали у студії боротьбу за місце у Верховній Раді. Не відзначилися гендерним балансом й інші ток-шоу, які моніторилися.

У цьому контексті важливим є впровадження стратегії освіти і підготовки, а також інструментів для журналістів та інших фахівців у сфері медіа щодо розпізнавання сексизму, просування позитивного і нестереотипного зображення жінок і чоловіків у ЗМІ, сприяння гендерно-чутливому спілкуванню. Ці додаткові заходи повинні мати належне ресурсне забезпечення.

У парламенті минулого скликання було лише 12% жінок, що не відповідає структурі українського суспільства, в якому їх 55%. Важливу роль у посиленні ролі жінок в політиці, відіграють також медіа, вплив яких особливо актуалізується у період виборчих перегонів.

Водночас, свободою вираження поглядів часто зловживають як виправданням для прикриття неприйнятної та образливої поведінки. Як і інші форми насильства щодо жінок, проблема сексистської мови все ще залишається недостатньо висвітленою, але її вплив може бути руйнівним.

Згідно Рекомендації Конференції Ради Європи щодо медіа й іміджу жінок (Амстердам, 4-5 липня 2013 року) сексизм у ЗМІ сприяє формуванню середовища, у якому толерують «повсякденний» сексизм і представляють його незначним. Він має такі прояви:

  • • сексуальні, сексуалізовані та расистські зображення й представлення жінок, чоловіків, дівчат і хлопців;
  • • зневажливе чи принизливе висвітлення зовнішності, вбрання і поведінки жінок, а не збалансоване та зважене обговорення їхніх поглядів і думок;
  • • висвітлення і зображення жінок та чоловіків у стереотипних ролях у родині чи громаді;
  • • відтворення та збереження гендерних стереотипів стосовно жертв гендерно-зумовленого насильства;
  • • незбалансоване представництво та недостатньо широке залучення жінок у різних професійних та інформативних ролях (експерти, коментатори), особливо жінок із груп меншин.

Єлизавета Кузьменко, Повага. Кампанія проти сексизму в українських ЗМІ та політиці

Фото: сторінка МФО «Рівні можливості» у Фейсбуку
Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті