Home Статті Євросуд із прав людини: Гендерні квоти не порушують права чоловіків на виборах

Євросуд із прав людини: Гендерні квоти не порушують права чоловіків на виборах

0
224

Гендерні квоти в партійних виборчих списках допомагають забезпечити демократичну легітимність. Про це йдеться у висновку Європейського суду з прав людини у справі «Зевник та інші проти Словенії» (заява № 54893/18), пише «ECHR. Ukrainian Aspect».

Причиною позову стало те, що дві політичні партії («Нова народна партія Канглераy» та «Голос дітей і сімей») утворили коаліцію для участі у дострокових виборах до парламенту й подали списки кандидатів у вісім округів Словенії. Однак виборчі комісії двох округів відхилили списки, оскільки не було дотримано необхідного рівня гендерного представництва (35%).

Представники відхилених списків, які мали шанси бути обраними до парламенту, подали апеляцію до верховного суду. Вони стверджували, що кількість жінок в обох списках перевищувала 35% загальної кількості кандидатів, оскільки ті самі кандидатки висували свої кандидатури в більшості виборчих дільниць у відповідних округах. Однак суд відхилив апеляції, постановивши, що вимога гендерних квот у законі була чіткою і важливою була кількість фактичних кандидатів, а не той факт, що одна і та ж особа буде виставляти свою кандидатуру в декількох округах. Оскарження цього рішення у конституційному суді також не мало успіху.

Тоді кандидати з відхилених виборчих списків Метка Зевник, Алеш Примч, Франц Канглер і дві партії звернулися до Європейського суду з прав людини. Вони, зокрема, скаржилися на порушення статті 3 Протоколу № 1 (право на вільні вибори) Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Стверджувалося, що законодавство про гендерне представництво було незрозумілим та неоднозначним.

У Страсбурзі зауважили, що два найвищі національні суди Словенії, посилаючись на дослівне тлумачення закону про вибори та власне прецедентне право постановили, що норми та покарання за їх недотримання були чіткими і передбачуваними. Тож заявники мали можливість передбачити, що результатом може стати відхилення їх списків кандидатів.

Оскільки просування гендерної рівності було однією із цілей серед держав Ради Європи, ЄСПЛ постановив, що втручання, про яке йде мова, переслідувало законну мету зміцнення демократичної легітимності шляхом забезпечення кращого балансу жінок та чоловіків в процесі прийняття політичних рішень.

Також високі судді зазначили, що суди не могли самостійно виключати кандидатів чоловічої статі зі списків або надавати заявникам більше часу для виправлення недоліків. Верховний та конституційний суди виявили, що для вирішення цього питання було потрібно ще раз виконати необхідні виборчі процедури. Проте початкові списки були надані лише за один день до закінчення строку, що означало, що необхідні зміни повинні були бути внесені після цієї дати. Тому у ЄСПЛ визнали, що рішення про заборону виправлень було засноване на законному занепокоєнні щодо забезпечення своєчасного завершення виборчого процесу та дотримання принципу рівного виборчого права.

З урахуванням своїх міркувань у справі та широку свободу дій («межі розсуду»), надану державам під час організації та управління виборчою системою, Суд виявив, що відхилення списків кандидатів було неможливо вважати непропорційним. Таким чином, скарга заявників була явно необґрунтованою і повинна була бути відхилена.

Із текстом рішення ЄСПЛ у справі «Зевник та інші проти Словенії» (заява № 54893/18) у перекладі президента Спілки адвокатів України Олександра Дроздова та директорки АБ «Дроздова та партнери» Олени Дроздової можна ознайомитися за посиланням.

50%

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті