У західних політичних традиціях громадський активізм часто є однією зі сходинок до майбутньої політичної кар’єри.
«Українська правда» запитала у столичних активісток, як вони обирали партію, що планують робити в Київраді у випадку перемоги та в який спосіб відстоюватимуть свої цінності та інтереси в політичних силах. Ми подаємо скорочену версію матеріалу, повну читайте тут.
Женя Кулеба, №1 у списку «Слуги народу»
«Слуга народу» – найкращий вибір партії для мене»
39 років, киянка. Найбільш відома створенням Скверу Небесної Сотні в центрі Києва.
За освітою – юристка, вивчала міжнародне право в Інституті міжнародних відносин КНУ імені Шевченка. Після університету працювала в Міністерстві закордонних справ. Жила у Відні та Страсбурзі.
Після повернення в Україну працювала над освітнім проектом «Арсенал ідей» у Мистецькому арсеналі. Під час Революції Гідності координувала створення скверу Небесної Сотні.
У 2014 заснувала громадську організацію «Місто-сад», яка допомагає створювати сучасні громадські простори. Наприклад, парк у Слов’янську, сквер у Костянтинівці, алею в Маріуполі.
Чоловік – міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
Чому для свого першого походу у владу ви обрали партію «Слуга народу»?
Тому що саме ця партія має інституційну спроможність реалізовувати всі ідеї щодо системних змін, а не точкових, про які я казала у своїй промові на висуванні кандидатів. Мене цікавлять максимальні можливості для реалізації своїх планів і планів команди.
У «Слуги народу» є монобільшість у Верховній Раді України, і якщо для системних змін і вирішення проблем на місцевому рівні нам буде потрібна підтримка Верховної Ради, то я її гарантовано отримуватиму.
Після років своєї роботи в громадській організації я зрозуміла, що мені потрібні масштабніші можливості для реалізації ідей та гарантії стійкості їх втілення у вигляді документів.
Я не хотіла чекати ще 5 років і пропускати ці вибори. Я готова взяти на себе цю відповідальність і представляти киян у Київраді.
«Зелена» повістка, тема екології, навколишнього середовища, можливостей для сортування сміття будуть одними з пріоритетних, які в Київраді буде просувати і над якими буде працювати команда «Слуги народу».
Уявімо, ваша партія підтримує передачу землі, на якій планували розбити сквер, під забудову ТРЦ – що ви будете робити?
Враховуючи мій бекграунд, я можу гарантувати, що я буду абсолютно віддано захищати всі зелені зони, парки та сквери Києва, і це питання буде в особливому фокусі моєї уваги. У міста мають бути легені, доступні, безпечні, сучасні рекреаційні зони.
Переговорний формат є найуспішнішим. Ми про все будемо говорити, обговорювати всередині команди і шукати рішення в інтересах киян.
Як на ваше рішення йти на вибори і зокрема йти на вибори від «Слуги народу» відреагували ваші друзі і знайомі?
Реагували по-різному, але я була абсолютно до цього готова. У мене є мета та цінності, мої друзі, мої справді близькі люди знають про ці цінності. За 7 років роботи, зокрема в Києві, я довела, що цінності, мої принципи є основою.
Люди, які, можливо, відреагували негативно… Я дуже люблю людей, я готова приймати будь-які їхні реакції, рішення, ми всі емоційні.
Я зацікавлена в тому, щоб своєю роботою показати результат і пояснити не словами, а справами, чому я вирішила стати депутатом Київради і чому «Слуга народу» – найкращий вибір партії для мене з урахуванням стратегічної цілі, тобто системних глобальних змін.
Назвіть 2-3 проблеми Києва, які ви плануєте вирішувати?
Перша – знищення легень міста, зелених насаджень, хаотична забудова… Це дуже велика проблема, якщо говорити про точкові зміни. Бо мене більше цікавить стратегія.
У фокусі своєї роботи я бачу питання здоров’я киян, тобто якість повітря. Усі ми знаємо, що 75-85% забруднення повітря – це автомобілі, викиди від автомобілів. Будемо повертати дискусію про існуючу транспортну модель міста і будемо системно вирішувати це питання.
Коли я кажу про здоров’я киян, тут теж зачіплюється перший пункт – мають бути рекреаційні зони, чиста вода, люди повинні свідомо ставитись до того, як вони живуть, наскільки стало вони живуть, тобто тема відходів також буде у фокусі.
Я хочу прибрати з наративу слово «активіст». На жаль, є нав’язане розуміння, що активіст – це людина, якій просто нічого робити, вона сидить без роботи, щось бігає, кричить.
Активіст – це активний містянин, який свідомо бере відповідальність за своє місто. У кожного активіста є робота, серед них багато юристів, економістів.
Тобто ми говоримо не лише про фізичні зміни простору, вирішення болючих для Києва питань. Я хочу, щоб кияни були більш освіченими, більше розуміли, що таке місто – освітою ми будемо теж займатись – і більш свідомо обирали депутатів, які будуть представляти їхні інтереси в Київраді.
Аліна Михайлова, №4 списку партії «Голос»
«Голос» для мене був простим вибором»
Михайлова є відомою волонтеркою та добровольцем.
Волонтерством почала займатися у 19 років під час Революції Гідності – активістка шукала зниклих безвісти, розміщувала поранених у госпіталях.
З початком війни заснувала у Дніпрі обласне відділення волонтерської організації «Армія SOS», згодом пішла добровольцем на фронт – парамедиком у Першу штурмову роту «Правий сектор».
Зараз Михайловій 25 років, вона входить у топ-20 людей з найбільшим впливом на українську молодь у Facebook. До цього активістка не займалася жодною політичною діяльністю.
Чому ви обрали партію «Голос»? Чому ви йдете до Київради у списку цієї політичної сили?
Насправді, це був доволі простий вибір, тому що я повністю поділяю цінності партії. Мені імпонує їхня команда, команда людей, які пройшли у Верховну Раду. І звісно важливу роль зіграв Сергій Притула, який балотується у мери Києва. Ось, власне, і відповідь – це люди і цінності.
Як ви будете боротися з неетичними ініціативами вашої партії, якщо раптом такі почнуть з’являтися?
Я в першу чергу вірю, що такого досвіду у нашій команді не буде. Але звичайно, якщо я буду бачити якісь неетичні теми, я буду боротися. І неважливо, чи це опозиційна сила, чи влада, чи хтось з моїх колег по майбутній фракції.
Як ваші друзі і знайомі відреагували на ваше рішення піти до Київської міської ради?
Здебільшого це були позитивні відгуки. Коли ми з Сергієм Притулою вийшли на сцену разом, коли він оголошував про похід на вибори, мені ну дуже багато людей подзвонило і це були лише привітальні слова. Хоча, буду щирою, я очікувала, що комусь це може не сподобатися.
Якими топ-3 проблемами Києва ви плануєте опікуватися?
Я планую займатися темою молоді. Але якщо ми говоримо про молодь, то все, що ми бачимо, це якісь прикормлені ініціативи і відсутність місць, куди може вільно приходити молодь і елементарно працювати за комп’ютером, слухати цікаві безкоштовні лекції.
Друге – це ветерани і військові. Мова в першу чергу йде про їхню соціалізацію. Я сама повернулася з фронту і знаю про що говорю.
У перший місяць мені було досить важко. Тому мені хочеться, щоб ветерани були долучені до ініціатив, які розвивають критичне мислення. Наприклад, перепрофілювання їхньої освіти – якщо він вчився на слюсаря і зараз хоче займатися ІТ – ось у нього є можливість почати це робити, його підтримає міська рада і люди.
І третє – мені хочеться зайнятися патріотичним вихованням. Я раніше працювала в Українській академії лідерства і возила студентів на фронт, проводили їм лекції, розказувала про свій досвід, про війну, про історію.
Вони ставили багато провокативних запитань, вони казали «нам цього в школі не розказували» і були просто вдячні. І зараз я бачу свою місію в такому патріотичному вихованні із залученням ветеранів, тому що для них це в тому числі соціалізація. І їхній досвід буде важливим для молоді, який допоможе їм ширше розуміти свою країну.
Ольга Гвоздік, № 9 від «Голосу»
«Моя мотивація йти на вибори – в Київраді не вистачає людей впертих і принципових, щоб просувати комплексні зміни»
28-річна Ольга Гвоздік родом із Ніжина, в Києві живе з 2012 року. Вищу освіту здобувала за напрямками «облік та аудит», пізніше – «державна служба».
Гвоздік працювала в страховому, банківському секторах. Є координаторкою проєктів організації «Місто-сад», очолюваної кандидаткою від «Слуги народу» Євгенією Кулебою.
У 2014 році Гвоздік приєдналась до команди ДемАльянсу, згодом очолила киїський осередок. Від цієї ж партії у 2015 році балотувалась до Київради, але неуспішно. На громадських засадах працювала помічницею народної депутатки Світлани Заліщук.
Чому ви обрали саме цю партію?
Я йду в Київраду від «Голосу» разом зі 16 своїми колегами з ДемАльянсу. Найближча за поглядами для нас партія – вони за Україну, за її європейський вибір, проти корупції і налаштовані на реформи. І ми готові підсилити «Голос» у цих ініціативах.
Моя особиста мотивація йти на вибори, бо в Київраді не вистачає людей достатньо впертих і принципових, щоб просувати комплексні зміни міста. Нинішні депутати бояться вирішувати серйозні проблеми Києва і намагаються їх просто приховати за «косметичним ремонтом».
Уявімо, ваша партія готова підтримати рішення, яке суперечать вашим принципам – що ви будете робити?
Я впевнена, що неетичних ініціатив від нашої партії не буде. Інакше я б просто з ними не пішла на вибори.
Якщо ж в нас будуть суперечки, яке рішення підтримати, то я впевнена, що мені вистачить досвіду і наполегливості переконати колег по фракції обрати той варіант, який буде найкращим для вирішення проблем Києва.
Я два роки очолювала місцевий осередок політичної партії, де була купа дискусій і суперечок, тому я цього не боюсь і знаю, як треба діяти.
Як відреагували ваші друзі і знайомі на ваше рішення?
Я рада, що мої друзі та близькі підтримали ідею балотуватись.
Хейтерських коментарів/настроїв майже не було. Я як людина, яка має досвід у політиці, звикла до упереджених коментарів. Тебе не всі будуть любити. Це нормально.
Головне – не зважати на це і не давати хейтерським коментарям збити тебе з шляху і зупинити реалізацію ініціатив. І ще – я обираю партнерів, за стратегію яких не соромно.
Назвіть топ-3 проблем Києва, які ви плануєте вирішувати?
Замінити маршрутки на нормальний громадський транспорт, який не треба буде чекати годину і який не схожий на гріб на колесах.
Вирішити проблеми містобудування в Києві. Зараз в місті легко зруйнувати історичну пам’ятку і дуже важко збудувати школу чи садочок. Я зроблю все, щоб стало навпаки.
Вирішити проблеми екології. В найбагатшому місті України жителі п’ють забруднену воду і дихають забрудненим повітрям, ніби на вулиці не 21 століття, а початок Промислової революції.
