Уперше в історії Японії три жінки різних політичних переконань перебувають на посадах, які можуть бути першими кроками до офісу прем’єр-міністра, пишуть журналісти сайту Houston News Info.
Для Японії це особливо примітно, оскільки кількість жінок серед працюючого населення залишається одним з найнижчих показників серед розвинених країн, а гендерні ролі визначені традиціями.
«Жінкам не пропонують наставництво і не заохочують брати на себе керівну роль, – пояснює професор дипломатії Університету Кіото Ненсі Сноу. – Крім того, в японській культурі не вітається, коли жінка демонструє амбіції».
Відсутність вибору можливостей по догляду за дітьми в Японії і культурний тиск на жінок, щоб вони брали на себе домашні обов’язки, означає, що саме матері тут залишають роботу.
В офіційних реєстрах заміжні жінки разом з дітьми досі записуються, як частина домашнього господарства чоловіка. Якщо вони незаміжні, – то як частина домашнього господарства їх батьків.
«Я думаю, що це насправді залежить від соціальної ієрархії, яка була у Японії протягом десятиліть», – говорить Сноу.
Жінки становлять 43% робочої сили Японії, і більше половини з них працюють неповний робочий день. Це набагато нижчий показник працюючих жінок аніж в США (57%), а їх ролі в керівництві взагалі мізерні.
Але в політичній сфері з’явились ознаки змін. Зараз Токіо очолює перша в історії жінка-губернатор – Юріко Коїке. Нова міністр оборони Японії Томомі Інада – друга жінка на цій посаді. І опозиційну Демократичну партію в Токіо вперше очолила жінка – колишня журналістка на ім’я Рено Мурата.
«Двадцять три роки тому, коли я була ведучею новин, я брала інтерв’ю у важливого члена правлячої партії, – розказала Рено в інтерв’ю NPR. – Він відверто сказав мені, що дружини не повинні навіть говорити про політику».
Понад два десятиліття минуло з тієї розмови, але сьогодні жінки, як і раніше, посідають менше 15% від усіх місць у парламенті Японії, це менше, ніж в США, де жінки складають 20% Конгресу. Рено сподівається використати своє положення, щоб допомогти більшій кількості жінок бути обраними.
«У нас недостатньо бажаючих жінок», – говорить вона. На питання, що мотивувало її, вона відповіла, що хоче змін.
«Для мене все почалося, коли я ростила двох дітей. У суспільстві, яке скаржиться на недостатню кількість дітей, уряд не пропонує ніякої підтримки. Це змусило мене захотіти стати політиком», – говорить Рено.
Вона пішла в політику і, до того як улітку минулого року партія обрала її своїм лідером, тривалий час була членом Парламенту.
Але культурні забобони зберігаються. На сторінці Рено у Вікіпедії був зареєстрований навіть розмір її бюстгальтера. Мер Коїке також стала об’єктом критики під час її передвиборчої кампанії за те, що використовувала багато косметики.
Однак зусиль «згори» направлених на залучення жінок на більш високих рівнях влади не вистачило. Минулого року уряд визнав, що не досягне своєї мети – залучення 30% жінок на управлінські ролі до 2020 року.
Чоловіки настільки кількісно перевершують жінок в бізнесі, що той факт, що жінки там взагалі є виглядає як казка. Це тривожна тенденція, говорить Ненсі Сноу.
«Я з нетерпінням чекаю моменту у цьому столітті, хоча це і може зайняти деякий час, щоб жінка при владі, в уряді або в промисловості, не привертала увагу тим, що вона жінка», – говорить Сноу.
Зараз небагато жінок при владі видаються сміливицями.
Минулого місяця, під час серйозного словесного обміну з прем’єр-міністром Сіндзо Абе, Рено виступила проти законопроекту, що стосувався регулювання казино, який у швидкому порядку пройшов через Парламент Японії.
«Ви, здається, брешете так само легко, як дихаєте», – сказала Рено прем’єр-міністру.
Абе посміхнувся, але не відповів.
За матеріалами: houstonnewsinfo.com
