Як свідчить Держстат, упродовж минулого року українські чоловіки заробляли більше за українських жінок, відповідно 6001 грн (середньомісячна заробітна плата чоловіків) і 4480 грн (жінок). Чинників, які призводять саме до різниці в оплаті праці чоловіків і жінок, – багато, зупинимося на трьох основних.
ЗАКОНОДАВЧІ ОБМЕЖЕННЯ
В Україні діє нормативно-правове регулювання трудових відносин, яке обмежує доступ жінок до певних видів роботи, приміром, забороняється використання праці жінок на важких та шкідливих роботах. Чоловіки ж, які працюють на таких виробництвах, отримують пільги і компенсації, що відповідно впливає на рівень їхньої оплати праці.
ПРИРОДНІ ТА ЗВИЧАЄВІ ОБСТАВИНИ
Другий чинник викликаний тим, що жінки йдуть у відпустку за вагітністю та пологами, а також частіше беруть відпустки з догляду за дитиною, лікарняні з догляду за хворими членами сім’ї, що зменшує суму виплачуваної заробітної плати. Така нестандартна зайнятість жінки не оцінюється на належному рівні, а відсутність чіткого нормативного регулювання даної роботи ускладнює поєднання домашньої праці з додатковим заробітком.
СТРУКТУРА ЗАЙНЯТОСТІ
Це так звані «жіночі» види діяльності, де переважають найнижчі рівні середньої заробітної плати – надання комунальних та індивідуальних послуг, освіта, охорона здоров’я, діяльності готелів та ресторанів тощо. А “чоловічими” видами діяльності залишаються високооплачувані галузі промисловості, транспорту та сфери інформаційно-комунікаційних технологій.
Водночас більшість керівних посад продовжують займати чоловіки.
ЯКІ ТЕНДЕНЦІЇ У СВІТІ?
Розрив у заробітних платах чоловіків та жінок має світову тенденцію. Так, за даними Організації економічного співробітництва та розвитку, найбільший розрив в середніх заробітних платах за 2014 рік зафіксований у Південній Кореї (36,65 %), Естонії (28,34 %), Японії (25,87 %), Латвії (21,12 %).
Щоб подолати світову тенденцію в розриві між оплатою праці чоловіків та жінок, міжнародні інституції проводять чимало досліджень. У цьому зв’язку 19-та Міжнародна конференція Статистиків праці навіть прийняла спеціальне визначення праці: “Робота включає в себе будь-яку діяльність, що здійснюється особами будь-якої статі і віку, щоб виробляти товари або надавати послуги для використання іншими особами або для власних потреб”.
У нашому програмному дослідженні “Політика соціального прагматизм” у рамках одного із Восьми державницьких пріоритетів, визначених командою Інституту суспільно-економічних досліджень на 2017 рік, Інститут ставить у центр уваги людину незалежно від кольору шкіри, раси і статі.
Більше про оновлення системи заробітних плат, трудову рівність, продуктивну зайнятість, подолання системних диспропорцій в оплаті праці дивіться у відео smart talk Гідна праця.
Євген Гороховець, експерт Інституту суспільно-економічних досліджень з питань зайнятості та соціально-трудових відносин.
За матеріалами pravda.com.ua
