Жінки — це 50% успіху України

«Жінці важче знайти роботу»: про що говорили на регіональному діалозі Українського жіночого конгресу

Український жіночий конгрес розпочав серію регіональних діалогів між українськими підприємницями та представниками державної влади.

Перша зустріч пройшла у Кременчуці Полтавської області. Подія присвячена актуальним питанням економічного відновлення й подолання наслідків глобальної кризи.

«Жінки: 50% успіху України» зібрали ключові цитати події.

Вітаючи учасників та учасниць, Світлана Войцеховська, народна депутатка України VIII скликання, співзасновниця Українського жіночого конгресу, наголосила на тому, що завжди вірила в просестринський рух, коли жінки підтримують одна одну, навчають, обмінюються досвідом. «Започаткування регіональних діалогів є прикладом цієї підтримки», – зазначила Світлана Войцеховська.

На думку Олени Кондратюк, віцеспікерки Верховної Ради України та співзасновниці Українського жіночого конгресу, успішний діалог завжди починається із пошуку компромісів і завжди завершується консенсусом. Тому варто порушувати питання економічних викликів для жінок на місцевому рівні, справедливому розподілі економічних ресурсів між жінками й чоловіками.

Регіональні діалоги, за висловом Марії Іонової, народної депутатки України, спрямовані на пошук шляхів подолання наслідків глобальної корона-пандемії, яка завдала нищівного удару українській економіці. Саме під час таких продуктивних зустрічей можна знайти системні рішення в посткарантинній діяльності.

Читайте також: У Запоріжжі пройде регіональний діалог Українського жіночого конгресу: 16 липня

Рівні права в економічній сфері – важливий чинник досягнення гендерної рівності. Світовий економічний форум вимірює: якби на 25 відсотків були закриті гендерні розриви, зокрема в економічній сфері, то приріст світового валового продукту збільшився на трильйони доларів. Жінки повинні мати всі важелі для управління громадами. Гендерно орієнтоване врядування пропонує ті механізми, які дають змогу не лише адекватно оцінювати потреби всіх жителів і жительок громад, але й відповідати, – переконана Олена Єна, директорка програми «Жінки-лідерки» Національного демократичного інституту.

«Завдання міської влади – створити можливості для розвитку людського потенціалу»

Із вітальним словом до учасників та учасниць звернулася Ольга Усанова, заступниця міського голови м. Кременчук. «Наше завдання як міської влади – створити можливості для розвитку людського потенціалу, кожного члена громади. Кременчук – велике промислове місто, тут працює понад 90 великих підприємств, а також є середні й малі підприємства. Жінки є не тільки активною частиною суспільства, але й більш вразливою. У Кременчуці кілька років упроваджуємо гендерно орієнтоване бюджетування, аналізуємо програми, що ухвалюють на місцевому рівні, стосовно гендерного компонента. Працює уповноважений із гендерних питань та рівності прав жінок і чоловіків. Кременчук бере участь у такому проєкті, як «Міста, вільні від домашнього насильства», що підтримуваний Фондом ООН у галузі народонаселення», – поділилася досвідом чиновниця.

Надія Одношевна

До регіонального діалогу долучилися й підприємниці, які працюють у Кременчуці та представляють різні сфери із конкретними проблемними кейсами.Так, Надія Одношевна, керівниця групи автотранспортних підприємств, окреслила внутрішні та зовнішні наслідки пандемії, що призвели до скорочення й укрупнення підприємств.

Спікерка також звернула увагу й на питання гендерної рівності: «Зазвичай, це бізнес чоловіків. Я вмію домовлятися, більш лояльна, довго розглядаю умови договору. Не йду вузько, як часто це роблять чоловіки».

«35 % жінок в Україні економічно неактивні»

Юлія Цибульська, депутатка Полтавської обласної ради, підприємниця, переконана, що в Україні повинен бути тренд на впливових, фінансово незалежних жінок. «Економічна залученість жінок, здатних забезпечувати себе й генерувати прибуток, дасть змогу регіонам країни зрости в кілька разів. У 2020 році ми реалізували проєкт «Бізнес-інкубатор для підтримки жіночих ініціатив». Після програми 30 % жінок зареєстрували власний бізнес. Створено три соціальні підприємництва, збільшено аудиторію з 300 до 4,5 тис. На жаль, ця ініціатива не знаходить відгуку в посадових осіб», – наголосила на проблемах підприємниця.

Розповідаючи про свій досвід, Юлія Цибульська зазначила, що у 2020 році їй теж довелося закрити власний бізнес – туристичний напрям. Депутатка каже, що всі звертають увагу на великий бізнес, однак малий та середній бізнес становить основу в усьому світі.

Юлія Цибульська

Модеруючи діалог, Альона Бабак повідомила, що, за даними Держстату, у минулому році кількість зайнятих жінок у віці 25 – 39 років сягала близько 65 %. Це означає, що 35 % і більше жінок – незайняті, економічно неактивні.

Читайте також: Ірина Бульгак: «Образливо, коли кажуть, що жінок беруть в партію суто через квоту»

До діалогу приєдналася Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості, зауваживши, що жінкам знайти роботу значно важче. Це підтверджує і статистика. За висновком Міжнародної організації праці про збитки від пандемії, саме жінки найбільше втратили зайнятість. За даними Держстату, у І кварталі 2021 року кількість зайнятих жінок – 7,3 млн жінок. Серед загальної чисельності безробітних 61 % – жінки.

«Ми насамперед приділяємо багато уваги інформаційній компанії через проведення інформаційно-аналітичних семінарів про гендерну рівність, торгівлю людьми, організацію жіночих клубів. Цього року також було укладено угоду про співпрацю між Державним центром зайнятості, Канадським фондом кооперативного розвитку та Благодійним фондом «Горєніє». У межах роботи долучиться майже три тисячі жінок: деякі пройдуть навчання з подальшим працевлаштуванням. Частина отримають підтримку у створенні мікро- та малих бізнесів у легкій промисловості. Жінки, які вже мають бізнес, отримають менторську підтримку», – розповіла про роботу директорка Державного центру зайнятості.

«Жінкам доводиться викладати набагато більше зусиль, щоб здобувати лідерство»

На гострі запитання підприємниць відповіла й Ніна Южаніна, народна депутатка України від партії «Європейська солідарність». Наголосивши на важливості таких майданчиків для комунікації, спікерка зазначила: «Жінкам доводиться викладати набагато більше зусиль та бути більш професійними, знати глибше свою сферу, щоб здобувати лідерство». Народна депутатка визнала: не має сподівань на те, що податковий орган стане сервісною службою, виконуватиме ті функції, які на нього покладали. Первісно ставили за мету зробити всі функції технічно більш доступними для платника. Важливо інформувати мікробізнес щодо ухвалених або планованих змін у законодавстві. Серед власників бізнесу в Україні – понад 30 % жінки, серед мікробізнесу – майже 50 %».

Щодо питання про заблоковані податкові накладні Ніна Южаніна сказала, що норма передбачала лише позитив для платника, уникнення податкових махінацій. «Будь-який здоровий інструмент у руках наших податківців перетворюється на засіб додаткового тиску. Потрібно дати лише кілька фахових порад – і податкові накладні будуть розблоковані. Насправді це ганебне явище в державі», – упевнена депутатка.

За результатами зустрічей, Український жіночий конгрес підготує практичні рекомендації щодо того, як проводити реформи на місцевому рівні.

Тетяна Бондаренко, для Жінки: 50%