Конституційний суд Австрії скасував заборону на ісламську хустку (хіджаб) у молодшій школі. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на BBC.
Суд вважає, що закон може призвести до маргіналізації мусульманських дівчаток, оскільки порушує право на свободу віросповідання.
Закон, що почав діяти в минулому році, не забороняє носіння мусульманських хусток прямо. Але він забороняє носіння «релігійного одягу, пов’язаного з покриттям голови», для дітей до 10 років.
Закон був прийнятий під час попереднього коаліційного уряду – колишня правляча в Австрії коаліція у складі консервативної Австрійської народної партії та правопопулістської Австрійської партії свободи запровадила заборону на хіджаб: у 2018 році хіджаб був заборонений у дитсадках, а у травні 2019 року – в початковій школі (6-10 років).
«Потрібно створити базові умови, щоб діти росли без примусу (як наприклад, носіння хустки). Завдання держави – допомагати дівчатам та молодим жінкам і підтримувати їх у саморозвитку. Для цього потрібні заходи щодо захисту дівчаток, а також розширення існуючої заборони на хустки для школярок віком до 14 років», – так йшлося в аргументації авторів закону.
Розширення заборони на хіджаб в школах було однією з передвиборних обіцянок очолюваної Себастіаном Курцем консервативної Австрійської народної партії.
Читайте також: В Австрії міністерка юстиції стала жертвою булінгу через боснійське походження
Тема хіджабу є дискусійною у сучасному феміністичному дискурсі: чи це свобода жінки чи її обмеження.
Тема хіджабу давно обговорюється у феміністичному дискурсі. В аналізі цього питання, опублікованому «Феміністичною майстернею», зазначається зокрема таке:
«У випадку діяльності мусульманок в західних суспільствах, хіджаб грає особливу символічну роль, демонструючи різноманіття ідентичностей та свободу кожної та кожного робити власний вибір. Однак, поряд з цим, треба мати на увазі, що хіджаб має різне символічне значення залежно від обставин, історичної епохи тощо. Так, як говорить Лейла Ахмен, авторка книги “Жінки та гендер в ісламі”, ще в 1899 році Касім Амін виступала проти хіджабів в своєму тексті “Визволення жінки”. Якщо раніше в іранському суспільстві хіджаб був показником інтелігенції, оскільки був притаманний жінкам з великих міст, то після того, як він перекочував до сіл, він став символом консерватизму. На сучасному етапі, коли він є обов’язковим в країні, і за відмову від нього загрожує арешт – він став асоціюватися з апресивною владою та об’єктивізацією жінки в Ірані. Тож ставлення до носіння хіджабу різниться, залежно від індивідуального досвіду жінки, її бачення себе та багатьох інших факторів. На сьогоднішній день феміністки погоджуються, що одяг повинен бути власною справою кожної жінки, і дебати про хіджаб не повинні існувати в феміністичному дискурсі, оскільки вони є чимось незначним, порівняно з іншими проблемами, з якими зіштовхується мусульманська жінка, та штучно продукованим».
Мисткиня Мона Гайдар – сирійка, яка зараз живе в США. Реагуючи на дискусії про носіння хіджабу, зняла кліп, який став дуже популярним у світі. Гайдар вказує на безглуздість спроб заборонити носіння хіджабу мусульманкам.
Як відомо, Ільхан Омар, одна з перших двох жінок-мусульманок, обраних до Конгресу США, виступила співавторкою законопроекту, який пропонує змінити майже 200-річне правило, що забороняє носіння головного убору в законодавчому органі. Історично правило було спрямоване на чоловічі капелюхи і не враховувало жінок, представників меншин тощо, які не були представлені у цьому законодавчому органі США на той час.
Омар, разом зі співавторами та співавторками, до яких входить і спікерка Палати представників, демократка Ненсі Пелосі, пропонує зробити виняток із правил для релігійних та медичних головних уборів. Зміна спрямована на захист релігійних свобод і стосуватиметься членів Конгресу різних вірувань, включно з мусульманками, які б хотіли носити хіджаби, євреями, які носитимуть ярмулки, або сікхами, які носитимуть тюрбани.
50%
