Їй погрожували, тиснули, змушували скласти мандат, однак вона не підвела виборців і продовжує працювати й боротися з корупціонерами.
Ми спілкуємося з депутаткою Світловодської міської ради Оленою Жмуріною якраз після того, як вона повернулася з чергового навчання. Їй ніхто не пояснював, як це — бути депутаткою, і що треба знати. Вона вчилася всього самотужки, а тепер готова ділитися знаннями з іншими жінками, які мають політичні амбіції.
Бізнес навчив відповідальності
Олена Жмуріна прийшла в депутатки з бізнесу. Її сімейна справа розпочалася з ательє «Альонушка». Мама Олени добре шила, і мешканки Світловодська йшли до неї по нові сукні. Дивлячись, як трудиться мама, Олена й у собі плекала навички бізнесвумен. Вона вивчилася на бухгалтерку-економістку і стала працювати на розвиток сімейної справи. А згодом створила з чоловіком власний сімейний бізнес. Спочатку це було громадське харчування, а потім — туристична діяльність. 24 роки Олена розвиває туристичний бізнес і за цей час здобула авторитет. Її агенції визнавали кращими на всеукраїнському та міжнародному рівнях. Пріоритетом у роботі для Олени Жмуріної завжди була відповідальність.
«Іноді доводилося перекривати власними ресурсами банкрутство туристичних операторів. Якось у самий пік сезону відправили купу людей у різні країни, перерахували їм гроші за тури, і тут мені телефонують співробітниці з офісу й говорять про банкрутство партнерів. Що робити? Люди ж не винні, що сталася така ситуація. Тоді ми з чоловіком вирішили продати машину та гараж і закрити питання власними коштами. Жодного туриста ми не залишили напризволяще», — згадує Олена.
Олена завжди переймалася долею рідного міста. Дивувалася, чому в Кременчуці, всього за 25 кілометрів, зовсім інше життя. Мешканці Світловодська їхали за послугами до сусідньої області, бо думали, що там краще обслуговування. Тоді вона відкрила там офіс, показуючи, що річ не в місті, а в людях, які це роблять, і що можна послуги надавати якісно, незалежно від географічної прив’язки.
Коли почався відтік жителів області на заробітки за кордон, Олена спочатку взялася допомагати їм виїжджати і знаходити там роботу, а потім задумалася, що ті, хто виїхав, уже не хочуть повертатися, вони забирають родини, продають майно й бізнес. Населення Світловодська катастрофічно зменшувалося.
«Якщо я зможу змінити щось тут, то може, жителі громади повернуться й привезуть європейський досвід сюди, і ми вже разом створимо нову кращу реальність», — замислилася вона тоді.
«Ну який із тебе депутат?»
Олена брала участь у політичному житті міста під час багатьох виборів, працювала в штабах політичних партій, бачила, як відбуваються процеси зсередини, і вони відверто її не приваблювали. Брати участь у перегонах як кандидатка довго не наважувалася. А потім настав 2020 рік. Політичні партії мусили дотримуватися гендерних квот, тому шукали жінок, які б допомогли їм пройти до місцевої ради. Одна з політичних партій запропонувала Олені місце в списку, сподіваючись, що її авторитет і напрацьована клієнтська база допоможе подолати прохідний бар’єр. Вона запитала підписників у фейсбуці, чи варто йти в раду. Більшість радили балотуватися.
Читайте також: Надія Івашкова: Щоб жінки проявили себе як лідерки, треба дати їм шанс
Заручившись підтримкою виборців, Олена поставила умову, що якщо стане депутаткою, то не відмовиться від мандату. Партія погодилася, поставила Олену на чолі списку, однак після виборів різко передумала –– і почався тиск.
«Із боку керівництва місцевого та обласного осередків партії почалися погрози. Я змушена була звернутися до Ірини Суслової, яка очолювала тоді жіночий рух партії. Вона підтримала мене і сказала: «Нічого не бійся й пиши заяву в територіальну виборчу комісію про згоду отримати мандат депутатки», — розповідає Олена.
Вона написала заяву на депутатство, а вже ввечері їй улаштували самосуд. Говорили, що вона недостойна бути депутаткою. Один чоловік із команди сказав: «Шо ти видєлуєшся? Всі баби вже написали, а ти тут йорзаєш». На що Олена відповіла: «Може, баби й написали, а я не баба і нічого писати не буду».
Серед присутніх були й жінки, які замість того, щоб підтримати, говорили: «Нічого особистого, але ну який із тебе депутат? Іди собі й далі тури продавай». Це стало справжнім потрясінням для Олени:
«Для мене це було трохи дивно, бо ми працювали разом на передвиборчих перегонах, вважалися подругами, разом зустрічалися з виборцями, і я сподівалася на підтримку з боку жінок. То був перший досвід, коли на власні очі побачила брудні політичні ігри», — ділиться Олена.
Насипали в бак піску
Від мандата Олена не відмовилася, тому тиск тривав далі. Погрожували, що Олена боятиметься ходити по місту, що її чекають великі неприємності. Одного разу машина Олени зупинилася серед дороги. Коли вона віддала її в ремонт, то виявилося, що хтось насипав піску в бак, тож довелося повністю замінити двигун.
«Я не з тих, хто злякається, сяде десь у куточку і буде плакати. Я виходила на сесію міської ради й говорила відкрито, що мені погрожують. Я сказала, якщо це й далі триватиме, то я буду змушена оприлюднити імена, хто це робить, і подам заяву до правоохоронних органів», — згадує Олена.
Боротьба з корупцією
Працювати з владою міста не просто. На депутатські запити Олени можуть роками не відповідати. А коли вирішується те питання, з яким зверталася депутатка, то говорять, що вона до цього не має стосунку. Олена вважає, що треба повністю змінити місцеву політику, створити дієву сучасну стратегію і зрозуміти, куди рухатися, які процеси треба налагодити для того, аби люди поверталися до Світловодська.
«До влади прийшли рвачі, які рвуть і без того мізерний бюджет і не роблять нічого, щоб його наповнювати. Зараз бюджет складає приблизно 400 мільйонів гривень на рік. Цього недостатньо для покриття першочергових потреб у громаді. Потрібно збільшити його хоча б удвічі, а для цього треба мати політичну волю і впроваджувати зміни», — вважає депутатка.
Серед пріоритетних завдань Олена Жмуріна бачить боротьбу з корупцією. Так, секретар міської ради Віталій Тетяниченко досі перебуває на посаді, хоча він фігурує у судових справах за звинуваченням у корупції
«Нарешті його внесли до реєстру корупціонерів. У травні 2023 року я спеціально поїхала до Києва на Всеукраїнський форум розвитку громад “Обриси майбутнього”, коли побачила, що там виступатиме тодішній голова НАЗК Олександр Новіков. Я підійшла до нього, пояснила ситуацію. І справа зрушила з місця. Тепер секретар є в реєстрі, але він продовжує працювати й отримувати з бюджету кошти. І тут уже питання до міського голови Андрія Маліцького: чому він досі його прикриває?», — розповідає депутатка.
Такі дії депутатки не влаштовують владу. На неї написали купу скарг до прокуратури й навіть до Офісу президента, нібито вона хоче захопити владу. Вона мусила давати пояснення.
«З одного боку, це було трохи страшно, бо я вперше з таким стикаюся, а з іншого — навіть цікаво, бо я розуміла, якщо вже дійшло до цього, отже я зачепила щось значуще», — ділиться Олена.
І депутатка, і волонтерка, і громадська діячка
На початку повномасштабного вторгнення туристичний досвід Олени знадобився для того, щоб відправляти українок за кордон. Тільки тепер не на відпочинок, а в безпечне місце, де немає обстрілів. На допомогу прийшли іспанські активісти, які допомогли організовувати безкоштовні рейси до Барселони.
«1200 осіб та 83 домашні улюбленці переїхали в безпечні місця, де їм надали прихисток. Я особисто супроводжувала всі рейси та спілкувалася з жінками, які покидали країну вимушено, де кожна історія — це біль, страждання та жах», — ділиться Олена.
Читайте також: «Щоденник війни»: у Нью-Йорку покажуть виставу про українських воячок
Офіс Олени у Світловодську став волонтерським штабом. Транспорт, який вивозив людей за кордон, на зворотному шляху завантажували гуманітарною допомогою, яка йшла на потреби людей, що переселялися до Світловодська з прифронтових територій.
«Я познайомилася з мером французького міста Антиб. Розповіла про реальні події в Україні та про виклики, з якими зіткнулася наша громада, коли почала приймати велику кількість людей із прифронтових територій. Він організував збір гуманітарної допомоги саме для Світловодська. Ми досі підтримуємо стосунки з депутатками їхнього місцевого парламенту».
Якось одна жінка подякувала Олені за роботу й написала, що недарма віддала за неї голос. Такі моменти надихають і дають сили рухатися вперед. Олені Жмуріній удалося об’єднати жінок у громаді і створити дієвий жіночий рух, який згодом перетворився на громадську організацію «Центр «Повноцінне життя». Діяльність організації спрямована на захист прав жінок, запобігання та протидію домашньому насильству та впровадженню гендерної рівності на рівні Світловодської громади.
«Ми реалізували низку проєктів, створили цільову програму щодо запобігання та протидії домашньому і гендерно зумовленому насильству. Плануємо створити притулок для жінок, які постраждали від насилля», — розповідає Жмуріна.
А ще завдяки Олені та її однодумицям у місті проводять заняття з самооборони для жінок «Жіночий десант». Олена також є членкинею коаліції 1325 в Кіровоградській області, адвокатує питання порядку денного відповідної Резолюції ООН «Жінки. Мир. Безпека».
Нещодавно Олена пройшла навчання з проведення гендерного аналізу. І вже в жовтні-листопаді такий аналіз проведуть на базі одного з комунальних підприємств громади. До того ж, вона продовжує навчання з аудиту безпеки територій. Планує започаткувати проведення такого аудиту на двох інфраструктурних об’єктах громади.
Жінки мають підтримувати одна одну
У Світловодській міській раді з 34 депутатів — 9 жінок. Олена Жмуріна говорить, що підтримка одна одної дуже важлива. Наприклад, коли депутатку старшого віку чоловіки називають «бабця» або «бабуся», то вмикається жіноча солідарність і починаєш розповідати, хто кому внучок.
«Нас меншість, чоловіки це відчувають і починають тиснути. Я захищала депутатку з іншої партії, коли вона пішла з нами проти корупційних дій влади, а її звільнили з роботи. Я тоді написала статтю до газети, де описала, що відбувається. Вона не очікувала такої підтримки. Жінки — рушійна сила, і ми маємо знаходити спільну мову й об’єднуватися», — говорить Олена Жмуріна.
Читайте також: Оксана Гуйда: Жіноче лідерство для мене – це норма
Вона вважає, що думка жінок може бути вирішальною, адже до деяких питань у них зовсім інший підхід. Чоловіки при розподілі ресурсів можуть не враховувати потреби деяких категорій населення. Вони навряд чи задумаються, що потрібні місця, де мама може погодувати дитину чи змінити їй підгузок, що без пандусів та поручнів людям маломобільних груп важко зайти до приміщень. І про це варто говорити, доносити свою думку.
«Мені подобається, що громада подивилася на депутатство жінок із іншого ракурсу. Що жінка — не для того, аби їй квіточки подарували, щоб походити в красивій сукенці. А що вона може захищати інтереси громади, чітко говорити про її потреби», — пояснює Жмуріна.
Готова ділитися досвідом
Олена впевнена, що розвиток громади залежить від розвитку її жителів, тому спрямовує свої сили на те, щоб якомога більше людей розумілися на процесах, що відбуваються в раді, щоб люди знали, як вони можуть впливати на ухвалення рішень. Щоб не говорили, що депутати погані і тому не голосують, а могли розібратися, чому саме вони не голосують, де є порушення закону тощо.
«Коли люди трохи розумітимуться на процесах, вони зможуть впливати на ухвалення рішень», — каже депутатка.
На думку Олени, жінки повинні йти в політику, щоб зробити її людянішою, щоб змінити її на краще. Чоловіки не хочуть віддавати свої ресурси й пускати жінок у свій «город». Але ж ресурси насправді належать не їм, а громаді.
«Іти до міської ради жінки мають підготовленими, розуміти, навіщо вони туди заходять, що вони там робитимуть, що таке проєкт рішення, як за нього голосувати, хто повинен підписати, як розподіляється бюджет, для чого громадські слухання і для чого депутатські комісії тощо. Мені ніхто цього не розповідав, бо вважали, що мені це не треба. Будеш знати, як це відбувається, зможеш боротися й ламати брудні схеми. Тому я готова ділитися своїми знаннями, своїм досвідом», — говорить депутатка.
Олена зрозуміла, що багато чого у громаді залежить від тих, хто ухвалює рішення. Вона знає, що хоче розвиватися й далі. Чи буде це політична площина, чи громадський сектор — ще не вирішила, але впевнена, що треба рухатися тільки вперед, а потрібні люди й ресурси завжди знайдуться.
«Треба пробуджувати жінок, говорити: «Дівчата, йдіть у політику. Не поступайтеся, ви маєте унікальну можливість бути причетними до змін і стати потужною силою на рівні ухвалення рішень». Я прагну власним прикладом надихнути інших жінок іти в політику. Може, це допоможе їм зрозуміти, що все в цьому житті можливо, потрібно лише вирішити «бути», а не «здаватися», — підсумувала Олена Жмуріна.
Олена Кущенко
