Уперше за роки існування Європейської Комісії цю інституцію очолила жінка. Кандидатуру Урсули фон дер Ляєн узгодили після того, як усі головні претенденти не отримали підтримки. За словами Гунрама Вольффа з аналітичного центру Брюгель у Брюсселі, висунувши кандидатуру фон дер Ляєн, глави держав Європи надіслали чіткий сигнал: «Ми не хочемо догоджати популістам, нам не потрібна слабка Європа, нам потрібна смілива Європа».
Міністерка оборони Німеччини фон дер Ляєн може похвалитися досить високою підтримкою у Брюсселі, де країни часом діють розрізнено.
«Вона є консерваторкою і добре знається на питаннях національної безпеки – це високо цінують у Східній Європі» – зауважила Наталі Точчі, радниця Федеріки Могеріні.
Ангела Меркель заявила 9 липня, що міністерка оборони Німеччини відіграла важливу роль у розробці місії НАТО в Егейському регіоні, що допомогло пом’якшити кризу біженців у Європі, а також у створенні багатонаціональної військової групи у Литві, що стало частиною «посилення присутності» НАТО у регіоні.
Фрау Меркель наголосила, що ця номінація «є гарним сигналом, адже вперше цю посаду обійме жінка»; крім того, Німеччина вперше за останні 52 роки (після Вальтера Гальштайна – ред.) матиме свого представника на посаді президента Єврокомісії.
Але цього виявилося недостатньо, щоб переконати навіть членів коаліції Меркель. У вівторок три лідери соціал-демократів, партії, що входить до правлячої коаліції, виступили зі спільною заявою про те, що вони не підтримують кандидатуру фон дер Ляєн, підкресливши, що обрання міністерки оборони Німеччини, яка не була однією з головних кандидатів (Spitzenkandidaten ) й навіть не приймала участі у виборах, є неприйнятним. Німецькі ЗМІ пишуть, що ці розбіжності можуть спричинити розпад коаліції.
Євродепутати агітували за своїх кандидатів перед голосуванням, прагнучи продемонструвати європейцям, що Брюссель стає більш демократичним і що кулуарні домовленості залишилися у минулому. Але зрештою фон дер Ляєн обрали за зачиненими дверима.
Цікаво, що на початку липня йшло узгодження кандидатів на кілька ключових посад у ЄС, серед яких і пост головного представника зовнішньополітичного відомства Європейського Союзу – кандидатуру фон дер Ляєн на цю посаду відхилили.
Французький президент Еммануель Макрон першим запропонував кандидатуру німкені. Команда Макрона стверджує, що французький президент говорив про можливість призначення фон дер Ляєн на посаду президента Єврокомісії ще до виборів у Європі. У Парижі її цінують як жінку, яка змогла докорінно реформувати консервативну німецьку сімейну політику під час роботи у міністерстві з питань сім’ї.
Крім того, починаючи з 2017 року фон дер Ляєн займалася найбільшим німецько-французьким оборонним проектом – створенням винищувача нового покоління.
Неочікувана номінація на впливову посаду президента Єврокомісії збіглася у часі зі спадом у політичній кар’єрі фон дер Ляєн. Її міністерство вже кілька місяців не сходить зі шпальт газет через нецільове використання коштів у збройних силах Німеччини.
Опитування німецького телеканалу ARD показало, що 56% респондентів не вважають її хорошим вибором на посаду президента Єврокомісії.
Критика
За останні роки саме міністерство оборони, яке очолює фон дер Ляєн, найбільше критикують у ЗМІ. Її критики вказують на висновки парламентської комісії, що зараз перевіряє закупівлі у міністерстві оборони.
Очоливши міністерство, фрау фон дер Ляєн наполегливо працювала над збільшенням військового бюджету, який роками скорочувався.
За словами експертки з питань оборони Європейської Ради з міжнародних відносин Ульріке Франке, Урсула фон дер Ляєн «отримала важку роботу у важкому міністерстві у важкий час».
The New York Times пише, що найзапеклішими критиками пані фон дер Ляєн є чоловіки, які були не такими успішними як вона.
«Фон дер Ляєн – наш найслабший міністр. Схоже, цього достатньо для того, щоб стати президентом Єврокомісії», – розкритикував номінацію міністерки оборони на топову посаду в ЄС Мартін Шульц, колишній президент Європарламенту, який у 2017 році привів німецьких соціал-демократів до нищівної поразки на виборах.
Дитинство
Отримавши головну посаду у Брюсселі, фон дер Ляєн, яка народилася у бельгійській столиці в 1958 році, повернулася у місто свого дитинства. Її батько, Ернст Альбрехт, займав високі посади у європейських інституціях.
Коли Урсулі виповнилося 13 років, сім’я повернулася до Західної Німеччини, де батько з 1976 по 1990 роки очолював уряд Нижньої Саксонії.
Із дитинства захоплюється кінним спортом і є вправною вершницею.
Мати два роки працювала журналісткою, однак після народження 7 дітей була змушена залишити роботу. Урсула виросла в оточенні п’ятьох братів (молодша сестра Беніта-Єва померла в 11 років) й, за її словами, це теж дуже вплинуло на її характер.
Вона вивчала економіку в Лондонській школі економіки (LSE) та медицину в Ганновері, а потім працювала гінекологинею та викладала у Вищій школі медицини, де отримала ступінь магістра з охорони здоров’я.
Кар’єра політикині
Фон дер Ляєн пізно почала свою політичну кар’єру – їй було 32 роки, коли вона у 1990 році вступила в ХДС, а у 45 – вона вперше стала депутаткою парламенту Нижньої Саксонії й отримала посаду в місцевому уряді з питань соціальної політики та сім’ї.
В інтерв’ю для Der Spiegel, журналіст закинув Урсулі, що вона мовляв на початку кар’єри посіла місце депутата, якого до того обирали 12 років поспіль. На що Урсула відповіла, що демократія – це конкуренція, тому якщо депутат багато років переобирається, це не означає, що інші не можуть висувати свою кандидатуру на його окрузі.
Ангела Меркель розгледіла потенціал фон дер Ляєн й у 2005 році запропонувала Урсулі очолити міністерство сім’ї у своєму уряді.
Нова міністерка у справах сім’ї швидко стала національною зіркою – вона збільшила кількість дитячих садочків та реформувала законодавство щодо відпусток по догляду за дітьми, який включав два оплачувані місяці декрету для татусів. Такі реформи міністерки викликали критику консерваторів ХДС, які звинувачували її у підриві традиційної сім’ї.
У 2009 році вона стала міністеркою праці у другому уряді Меркель й на цій посаді виступала за зниження бар’єрів для іноземців, які хочуть працювати у Німеччині та лобіювала впровадження гендерних квот у радах директорів підприємств.
А вже у 2013 Урсула фон дер Ляєн очолила міністерство оборони Німеччини.
Її швидкий кар’єрний злет був таким стрімким, що почали з’являтися розмови про те, що вона стане наступною канцлеркою. Але критика фон дер Ляєн як міністерки оборони розбила її мрії очолити уряд країни.
Міністерка оборони
У 2013 році Урсула фон дер Ляєн стала першою жінкою, яка очолила міністерство оборони Німеччини. Однією з її перших ініціатив була спроба зробити армію більш привабливою для молодих сімей – великі зусилля були спрямовані на створення дитячих садків для дітей військовослужбовців.
Під її керівництвом – понад 250 тисяч військовослужбовців і цивільних осіб. Мало хто очікував, що вона так довго протримається на цій посаді.
Фон дер Ляєн лобіювала збільшення військового бюджету Німеччини. Але про поганий стан збройних сил і хронічний дефіцит особового складу досі ходять легенди. Німеччину неодноразово критикував президент США Дональд Трамп за неспроможність виділяти 2% свого ВВП на оборону.
У Бундестазі зараз проходять парламентські слухання щодо звинувачень у тому, що відомство пані фон дер Ляєн порушило правила державних закупівель, виділивши аудиторським фірмам контракти на суму в мільйони євро за консультативні послуги.
Також фон дер Ляєн критикують за те, що вона погодилася ремонтувати тренувальний корабель німецького військового флоту Gorch Fock, який спустили на воду у 1958 році. За результатами аудиту, вартість ремонту, що спочатку становила 10 мільйонів євро, зросла до 135 мільйонів євро.
Міністерка визнала, що у розподілі контрактів її відомство припустилося низки помилок, й запевнила, що наразі впроваджуються заходи, щоб запобігти цьому в майбутньому. Водночас фрау фон дер Ляєн проігнорувала вимогу піти у відставку.
Втім, ніхто не може звинуватити фон дер Ляєн у тому, що вона ухиляється від проведення реформ. Вона впровадила більше змін у своєму відомстві, ніж будь-який з її попередників. Фон дер Ляєн працювала над розширенням кібер-можливостей Бундесверу, зробила конкретні кроки, щоб зацікавити жінок у побудові військової кар’єри, фундаментально модернізувала внутрішні процеси у міністерстві та забезпечила зростання військового бюджету, який, після багатьох років зменшення, за час перебування Урсули на посаді міністра зріс майже на 30%.
Брекзит і міжнародна політика
На посаді міністра оборони фон дер Ляєн закликала країни-члени ЄС розпочати процес інтеграції оборонних структур та, зрештою, створити «європейську армію». Ці плани досі залишаються мрією.
«Моя мета – це Сполучені Штати Європи», – сказала вона Der Spiegel у 2011 році. У 2016 році вона повторила своє бачення в інтерв’ю Die Zeit.
Фон дер Ляєн вважає, що рішення Великобританії вийти з єврозони є трагедією. В інтерв’ю виданню Berliner Morgenpost вона зауважила: «Від Брекзиту ми всі програємо». Вона також критикувала «порожні обіцянки … роздуті популістами перед референдумом».
У великому інтерв’ю для Der Spiegel про зростання популізму вона зауважила: «Не демократія повинна змінюватися, а демократи. Ми втратимо демократію, якщо не піклуємося про неї … можливо, популізм – це наш шанс, … тому що він змушує нас зрозумілою мовою пояснювати важливість того, за що ми виступаємо: толерантне, відкрите, демократичне суспільство в Європі».
Вона підтримує досягнення нульового балансу викидів парникових газів у атмосферу до 2050 року. Але для зелених цього виявилося недостатнім, і вони пообіцяли проголосувати проти її кандидатури на посаду президента Єврокомісії.
Фон дер Ляєн у 2014 році не підтримала рішення надати зброю Україні, тому що, за її словами, це могло призвести до ескалації конфлікту. Водночас вона виступає за жорстку позицію щодо дій Москви. «Президент Путін не цінує слабкість,» – сказала вона, додавши, що вона «бачить факти: Росія анексувала Крим, душить Східну Україну, Алеппо похований під килимом бомб російських літаків».
У 2014 році фон дер Ляєн надала тимчасовий притулок молодому сирійському біженцю у своєму домі . А у 2016 році вона анонсувала плани розпочати тренування біженців у збройних силах Німеччини, зокрема, в таких галузях, як медицина і технології: «Ідея полягає в тому, що одного дня вони повернуться до Сирії і допоможуть у її відновленні».
Жіночий стиль лідерства
У великому інтерв’ю для Der Speigel, Урсула фон дер Ляєн заявила, що «не потрібно накачуватися тестостероном, щоб бути успішними у політиці».
Вона вважає, що не треба голосно кричати та бути жорсткими: «Коли ви молоді, на вас можуть справити враження такі владні ритуали як піднятий голос чи стукіт по столу. З роками ви розумієте, що це просто безглуздий галас».
Урсула фон дер Ляєн переконана, що жіночий стиль лідерства – це той стиль, який очікують в рівній мірі від чоловіків і жінок: «Я впевнена, що чоловіки стають жертвами стереотипів, що нібито лідерство вимагає жорсткості та брутальності. Я багато років дуже успішно займаюся політикою без крику та грюкоту».
Консервативна феміністка
Дуже часто феміністки критикують її за набожність, а консерватори – за фемінізм.
За словами фон дер Ляєн, на неї дуже вплинули роки у Стенфорді. Тоді вона з чоловіком та трьома дітьми поїхали у США і фон дер Ляєн помітила, що ставлення до батьків з дітьми там було геть не таким, як у Німеччині: «Ви обидва лікарі й у вас троє дітей? Чудово! Ви повинні працювати, як ми можемо допомогти вам?».
Очоливши міністерство у справах сім’ї, фон дер Ляєн почала дискусію, яка давно назріла у німецькому суспільстві: «Я запитувала, чому батьки мусили обирати між доглядом за дітьми і кар’єрою лише тому, що у країні не було достатньо закладів дошкільної освіти». У той час Німеччина безнадійно відставала від інших країн у цьому відношенні.
Політикиня зізнається, що на початку кар’єри багато людей говорили їй, що вона буде змушена зробити вибір між сім’єю та роботою. Але вона відмовилась обирати: «Мої колеги кажуть, що вони вдячні мені за те, що я показала їм, що навіть міністри можуть встановити чіткі межі».
Довгий час політикиня стикалася з сексизмом – журналісти любили називати її «супер-мамою», адже у неї семеро дітей.
«Чому у неї семеро дітей, але її ніколи немає вдома?» – відомі слова Доріс Шредер-Кепф, колишньої дружини екс-канцлера Герхарда Шредера, були не єдиним закидом на адресу фон дер Ляєн.
Політикиня зізналася, що на початку політичної кар’єри вона зробила помилку, відповідаючи на запитання журналістів щодо того, як вона встигає з сімома дітьми, чоловіком і будинком у Ганновері.
На переконання політикині, журналісти ставлять такі питання, бо вважають, що жінки з дітьми не можу прагнути обіймати впливові посади: «У Німеччині традиційно вважається, що керівні посади вимагають повної самопожертви. У більшості випадків це повна нісенітниця».
Її називали «Цензурулою» (Урсула-цензура) через кампанію проти дитячої порнографії в інтернеті.
Багато з її ініціатив не додавали їй прихильників серед виборців-консерваторів.
Фон дер Ляєн наполягає на важливості справедливого розподілу сімейних обов’язків: «Для мене рівність досягається тоді, коли чоловіків не називають слабаками, якщо вони піклуються про свою дитину або немічних батьків».
Вона підняла питання рівної оплати праці та впровадження квот для жінок у наглядових радах підприємств та у збройних силах. Незважаючи на жорстку опозицію з боку однопартійців-консерваторів, у тому числі з боку Меркель, вона продовжувала наполягати на важливості квот: «Я впевнена, що це питання треба законодавчо закріпити, оскільки не дуже вірю у готовність компаній робити це добровільно, і я переконана, що німецька економіка виграє від залучення кваліфікованих жінок».
На закиди журналістів щодо того, що 30% квота несправедлива по відношенню до чоловіків, вона радить не драматизувати та нагадує, що для чоловіків залишається 70% посад (депутати проголосували за законопроект щодо 30% гендерної квоти у наглядових радах підприємств у 2015 році, закон вступив в силу 01 січня 2016 року – ред.).
У квітні 2019 року міністерка оборони Німеччини ініціювала створення глобальної мережі жінок-миротвориць ООН для розширення можливостей жінок та висвітлення їхньої діяльності у миротворчих місіях.
У своєму Твіттері вона повідомила, що планує призначати на посади єврокомісарів рівну кількість жінок і чоловіків, підкресливши, що вона попросить лідерів європейських країн готувати двох кандидатів – одного чоловіка, одну жінку – на кожну посаду. Наразі лише вісім з 28 єврокомісарів жінки.
Наталія Жачек, 50%
