Коли я вирішила балотуватися до Рівненської міської ради у 2020 році, то знала, що моя пріоритетна мета – якісні зміни у місті. Зокрема і в таких проблемних не тільки для Рівного, а й для всієї України моментах, як-то протидія насильству в сім’ї, захист дітей, підтримка багатодітних сімей, людей з інвалідністю, батьків/матерів одинаків, а також впровадження гендерної рівності. Саме це я визначила як пріоритети своєї депутатської роботи.
Ще 14 грудня 2020 року я спрямувала рівненському міському голові Олександру Третяку свою ініціативу – проєкт рішення Рівненської міської ради «Про приєднання до Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад».
Уже чимало українських міст і містечок взяли на себе зобов’язання дотримуватися правил рівності – це і Вінниця, і Житомир, і Харків, і Київ, і багато інших. Але поки не Рівне.
Коли, попри усі перешкоди, я таки зареєструвала відповідний проєкт рішення, то наш міський голова проголосував… проти приєднання міста Рівне до Хартії.
Читайте також: Київ і Європейська хартія рівності: як столиця задає тренд для інших міст
«Питання гендерної рівності та запобігання дискримінації – це важливе питання й однозначно я буду відстоювати права усіх громадян. Люди мають різні між собою відмінності: біологічні, соціальні, культурні та інші. Фізіологічні відмінності між чоловіками та жінками не повинні бути підставою для нерівності. Увага до проблем і потреб людини призведе до покращення якості життя в громаді загалом.
У нас було два шляхи: короткий та довгий. Короткий – це винести проєкт-рішення на розгляд сесії. І якби депутати підтримали – розпочати впровадження окремих аспектів Хартії. На жаль, не підтримали, не зрозуміли про що мова, тому я обираю довший шлях. Ми будемо залучати громадськість, проводити обговорення, круглі столи, форуми та конференції, аби донести до депутатів позицію їхніх виборців, щоб вони врешті зрозуміли що це надзвичайно важливо».
Коментар Олени Хотенко для статті «Європейська Хартія: чому частина депутатів Рівнеради лишилася у середньовіччі», Рівне online
Як на мене, досить дивна поведінка міського голови. Адже політична сила «Європейська солідарність», яка висувала Третяка кандидатом на міського голову міста, декларувала зовсім інше: «…чітко неухильно працювати на благо громади», «працювати для добробуту кожного мешканця Рівного», «Рівне справді отримає гідну владу європейського рівня» тощо.
Викликає подив і те, що європейський цивілізаційний курс, на думку міського голови, має впроваджуватись «запакуванням і вивезенням» ромів до, як висловився наш мер, «їхнє рідне Закарпаття», він також усіляко затягує із формуванням Молодіжної ради міста.
Щоб мати додаткові інструменти впливу, я ініціювала створення спільної платформи – депутатської групи Міжфракційне депутатське об’єднання «Рівні можливості». На мою пропозицію долучитись до цього напрямку відгукнулась моя колега по фракції «Слуга народу» Любов Романюк, а також представники фракцій «Голос» та «За майбутнє».
Читайте також: Як депутатські групи формують політику рівності у громадах
Перед цим ми зі своєю командою уважно вивчили і врахували попередній досвід і Верховної Ради, і місцевих рад, і успішну практику іноземних країн.
Наголошую, що ця депутатська група не ставить за мету домінування однієї або кількох політичних партій, групи осіб або отримання додаткових матеріальних благ. Пріоритетом є захист людей від невиправданої дискримінації та неупереджене ставлення до певних соціальних груп.
Тимчасом наш мер відкрито критикує ініціативи, спрямовані на впровадження політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Часто наші ініціативи супроводжуються іронічними або зверхніми коментарями в ході пленарних засідань.
На останньому засіданні стався випадок, який взагалі є неприпустимим для посадової особи.
Олександр Третяк, під час оголошення про приєднання ще одного депутата Юрія Чаборая до МФО «Рівні можливості» у Рівненській міській раді, сказав: «Чаборай вступив до «Рівних можливостей»? Там де всі жінки?».
На думку консультанта УЖФ з гендерної політики Антона Ходакова, репліка міського голови однозначно підпадає під визначення «сексизм».
«Сексизм – це будь-який акт, жести, візуальна репрезентація, сказані чи написані слова, практика чи поведінка, які базуються на ідеї, що особа чи група осіб є малозначимими через їхню стать. Йдеться про дії й визначення, що виникають у публічній чи приватній сфері, онлайн чи офлайн, з метою чи які мають наслідком:
- порушення гідності або прав людини чи групи людей;
- спричинення фізичної, сексуальної, психологічної, соціально-економічної шкоди; або страждання людині чи групі людей;
- створення ворожого, принизливого середовища;
- створення бар’єрів у реалізації прав для людини чи групи людей;
- підтримка і закріплення гендерних стереотипів.
Сексизм – прояв історично нерівних владних відносин між жінками й чоловіками, що веде до дискримінації та перешкоджає повному поліпшенню становища жінок у суспільстві».
Читайте також: Законопроєкти про сексизм: розбираємося що до чого
Від себе додам: прикро. Прикро те, що міський голова Третяк не лише не допомагає у тих питаннях, де йдеться про впровадження рівності. А й всіляко кпинить із цього, іронізує, знецінює наші зусилля – і щодо впровадження Хартії, і щодо роботи нашого МФО.
Може, бракує знань, може, культури, може, це фобія. Але скажу так: коли просвітницьку діяльність у місті доводиться починати з мера, то це дуже й дуже нелегко.
Але наша депутатська група «Рівні можливості» й надалі буде відстоювати цінності рівності й недискримінації, і залишиться відкритою до усіх охочих долучитися до її діяльності – і для жінок, і для чоловіків. Попри кпини мера.
Олена Хотенко, депутатка Рівненської міської ради, голова депутатської групи МФО «Рівні можливості»
