Головна Статті Як депутатські групи формують політику рівності у громадах

Як депутатські групи формують політику рівності у громадах

За минулої каденції у місцевих радах по всій країні було створено 106 депутатських груп «Рівні можливості». У новобраних громадах за пів року уже є 40 таких об’єднань. Про виклики і можливості командної боротьби за гендерну рівність говорили під конференції депутатських груп з гендерних питань, яку організував Національний демократичний інститут.

Жінки: 50% записали найцікавіші тези учасниць.

Тетяна Бобриніченко – депутатка Вознесенської міської ради Миколаївської області. Із 2018 року вона ініціює та розвиває політику гендерної рівності у своїй громаді. За цей час, за партнерства НДІ, вдалося здійснити аналіз стану гендерної рівності в громаді, розробити гендерний паспорт та проадвокатувати низку рішень, які допомагають втілювати політику гендерної рівності. У тому числі – запровадження посади уповноваженого з гендерних питань та ухвалення у 2020 році місцевою радою рішення про імплементацію Європейської хартії рівності жінок і чоловіків.

Цього року, уперше в історії громади, новообрані депутатки місцевої ради створили групу «Рівні можливості», аби продовжувати роботу з упровадження політики гендерної рівності.

Тетяна Бобриніченко

«Депутатську групу ми створили лише у травні, і тому поки лише напрацьовуємо документи та регламенти роботи. Але саме створення цієї групи – уже важливий етап. На сьогодні до депутатської групи увійшли всі депутатки Вознесенської міської ради, а це  44%. Жодна із депутаток не вагалася щодо вступу до групи, не сумнівалася у наших цінностях та питаннях, над якими ми працюватимемо, мотивація до участі була у кожної. І в цьому, звісно, є заслуга тієї всієї роботи, яку ми робили попередні роки», – зазначила Тетяна Бобриніченко.

В Одеській міській раді депутатське об’єднання «Рівні можливості» створили не вперше. У цій каденції його продовжує очолювати депутатка Лілія Леонідова.

Читайте також: Лілія Леонідова, Одеська міськрада: «Я написала заяву в поліцію, але ніякого розслідування не було»

«П’ять років тому на початку нашої каденції словосполучення «гендерна політика» взагалі не звучало у міській раді. За менш ніж п’ять років ми змогли не просто створити групу, яка б займалася темою гендерної рівності, ми провели низку навчань для всієї вертикалі чиновників ради та добилися створення управління, яке займається гендерної політикою, протидією домашньому насильству та торгівлею людьми. А ще ухвалили програму гендерної рівності та навіть отримали фінансування на три роки у межах цієї програми», – розповідає депутатка.

Лілія Леонідова

Водночас, зазначає Лілія Леонідова, у новій каденції додалися нові виклики, зокрема, активізувалися антигендерні рухи. У радах різних рівнів починають створювати депутатські групи «за сімейні цінності», які протиставляють гендерній рівності. «Для нас це серйозний виклик, ми маємо не тільки привертати увагу до гендерної тематики, а й переконувати що ця тема не суперечить сімейним цінностям, і що від рівності виграють усі», – пояснює Лілія Леонідова.

«Боротися за гендерну рівність – це вислуховувати, що ти навіжена феміністка»

«Я знаю, що дуже часто говорити про питання гендерної рівності, особливо на місцевому рівні, буває некомфортно. Як тільки починаєш говорити на цю тему, одразу чуєш вислови, що ти навіжена феміністка, тема нікого не цікавить, і взагалі – це вигадані проблеми.

Я би дуже хотіла, щоби депутатки, які зараз працюють над впровадженням політики гендерної рівності, не впадали у відчай від таких слів. Дискусії про гендерну рівність із напівсмішливих балачок переходять на серйозний тон, і вже зараз є багато рішень, які допомагають боротися із гендерною нерівністю. Успіху можна досягнути тільки разом. Нас мають об’єднувати спільні цілі, а не роз’єднувати партійні приналежності», – зазначила Інна Совсун, народна депутатка України, співголова МФО «Рівні можливості».

Читайте також: Інна Совсун: «Я вам не Інночка»

Про важливість взаємодії між національними та місцевими депутатками говорила і Марина Бардіна, народна депутатка України, співголова МФО «Рівні Можливості».

Вона також наголосила на тому, що упровадження гендерної політики – це світовий тренд, тож Україна не може бути осторонь цих процесів. Але для успішної реалізації будь-якої політики, важливо проводити роботу на місцях.

«Щоб посилювати ту роботу, яку ми робимо в парламенті й популяризувати в українському суспільстві ідеї гендерної рівності , важливо правильно комунікувати ці напрацювання. І це можуть робити також місцеві депутати й депутатки. Тому що дуже часто виходить так, що в парламенті щось десь відбувається, але люди в регіонах непоінформовані або не до кінця розуміють важливість зробленої роботи. Ми як адвокати та адвокатки рівності маємо на місцях продовжувати національну політику», – наголосила Бардіна.

Тестуйте громаду на гендерну чутливість!

Один зі способів будувати правильну комунікацію у громаді – налагодити комунікацію між депутатками різних рівнів рад. Для цього у парламентському МФО пропонують використовувати телеграм-канал, де можна буде обмінюватись повідомленнями та отримувати актуальні новини у сфері гендерної політики, у тому числі інформацію про законопроєкти, експертний аналіз чинних законів у сфері гендерної політики, швидкий доступ до шаблонних документів щодо різних місцевих політик та рішень, які допомагають впроваджувати політику рівності.

На сьогодні можна вже прослідкувати як формується потужна мережа депутатських груп із гендерних питань, і це насамперед відповідь на потреби суспільства, вважає Ієн Вудварт, директор НДІ в Україні.

«Ми бачимо, що українські громади ідуть схожим шляхом. У рамках програми DOBRE, НДІ надає громадам-партнерам консультативну підтримку із гендерного управління. І наші громади-партнери розробили вже більше 500 гендерно чутливих нормативних актів», – коментує Ієн Вудварт, директор НДІ в Україні.

Програма USAID «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) адмініструється міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID). Програма спрямована на посилення місцевого самоврядування та створення кращих умов для розвитку ТГ, підвищення рівня залученості громадян до прийняття рішень та забезпечення підзвітності та прозорості в громадському управлінні. До консорціуму виконавців програми DOBRE, на чолі з Global Communities, входять: Український кризовий медіа-центр; SocialBoost; Фонд розвитку місцевої демократії (FSLD/FRDL), Малопольська школа державного управління при Краківському університеті економіки (MSAP/UEK), Польща; Національний Демократичний Інститут (NDI). Програма USAID DOBRE працює в 10 цільових областях: Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській,Тернопільській, Запорізькій, Чернівецькій та Чернігівській.

НДІ розробив посібник, який допомагає громадам упроваджувати гендерно орієнтований підхід. Посібник містить інструментарій – це набір питань, який допомагає місцевій владі самостійно провести гендерний аудит політик та зробити загальну оцінку стану гендерної рівності у громаді. Після оцінки, інструментарій надає список рекомендацій, який місцева влада може використати, щоб створити цілісний план дій.

Читайте також: Інструментарій гендерної рівності: що це і для чого?

Таким інструментарієм користувалися у Вознесенській міській раді. Аналіз існуючих політик, оцінка потреб, напрацювання нових документів був складним, зазначає Тетяна Бобриніченко. Проте вона абсолютно переконана – зусилля вартували результату.

«Ініціюйте цей процес і ви побачите наскільки вдячними будуть всі, хто долучиться, хто піде разом із вами, і ті управлінські рішення, які будуть ухвалені з орієнтуванням на гендерні підходи будуть ефективними і корисними для всієї вашої громади», – підсумовує Тетяна Бобриніченко.

Інна Наливайко, Жінки: 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Інна Наливайко
Більше публікацій Статті