Нобелівську премію миру 2023 року отримала іранська правозахисниця Наргес Мохаммаді. Її нагородили «за боротьбу проти гноблення жінок в Ірані та боротьбу за підтримку прав людини та свободи для всіх». Про це йдеться на сайті Фонду Нобеля.
Нині правозахисниця перебуває у в’язниці, вона засуджена до 31 року ув’язнення за «пропаганду проти політичної системи», «наклепі» та «повстанні проти тюремної адміністрації».
«Її 13 разів заарештовували, п’ять разів судили, засудивши загалом до 31 року в’язниці та 154 ударів батогом. Але іранську правозахисницю та борчиню за права жінок Наргес Мохаммаді неможливо зламати», — розповіла голова Норвезького Нобелівського комітету Беріт Райсс-Андерсен, оголошуючи про нагородження Наргес Мохаммаді.
Журналістка та правозахисниця
Наргес Мохаммаді закінчила Міжнародний університет імені імама Хомейні, отримавши диплом фізикині. Правозахисною діяльністю вона зайнялася ще під час навчання, коли писала для студентської газети статті про права жінок та брала участь у політичних акціях. Після закінчення університету працювала інженеркою в іранській інженерно-інспекційній компанії, з якої пізніше її звільнили за політичну діяльність.
Читайте також: Ув’язнена іранська журналістка та активістка Наргес Мохаммаді отримала премію PEN
Одночасно Мохаммаді співпрацювала з кількома реформаторськими ЗМІ та опублікувала книгу політичних есеїв «Реформи, стратегія та тактика». У 2003 році Мохаммаді приєдналася до «Центру захисників прав людини» (Defenders of Human Rights Center), який очолює лауреатка Нобелівської премії миру 2002 року Ширін Ебаді, згодом ставши віцепрезиденткою цієї організації.
1999 року Мохаммаді вийшла заміж за іранського опозиційного журналіста Тагі Рахмані. Невдовзі після цього її чоловіка заарештували і засудили до тюремного ув’язнення. Провівши 14 років у в’язниці, у 2012 році Рахмані втік із Ірану до Франції. Наргес Мохаммаді залишилася в Ірані. У Мохаммаді та Рахмані двоє дітей-близнюків, які живуть разом із батьком.
Звинувачена у «діях проти національної безпеки та пропаганді проти режиму»
Уперше Мохаммаді заарештували 1998 року за критику іранського уряду. Тоді вона провела рік у в’язниці. У квітні 2010 року її викликали до Ісламського революційного суду за звинуваченням у членстві в «Центрі захисників прав людини». Спершу правозахисницю відпустили під заставу у 50 тисяч доларів США, але за кілька днів знову заарештували та помістили до в’язниці «Евін». Під час ув’язнення здоров’я Мохаммаді погіршилося, у неї почалися епілептичні напади. За місяць активістку звільнили та дозволили пройти обстеження у лікарні.
У липні 2011 року Мохаммаді знову притягли до кримінальної відповідальності, визнавши винною у «діях проти національної безпеки, членстві у «Центрі захисників прав людини» та пропаганді проти режиму». У вересні 2011 року її засудили до 11 років позбавлення волі. Після звернення до апеляційного суду вирок скоротили до шести років. 26 квітня 2012 року правозахисницю помістили до в’язниці. Згодом Наргес Мохаммаді випустили під заставу. Тоді правозахисниця знову спрямувала свої сили на боротьбу зі смертною карою в Ірані.
У 2015 році жінку знову заарештували за її діяльність. Відтоді вона почала боротися із застосуванням тортур і сексуального насильства щодо політичних в’язнів в іранських в’язницях.
У вересні 2022 року «поліція моралі» Ірану затримала 22-річну Магсу Аміні за «неправильне носіння хіджабу». Дівчину сильно побили, від чого вона померла у лікарні. Тоді країну сколихнула хвиля протестів проти режиму, які були придушені силою. В результаті близько 500 людей загинули, тисячі — отримали поранення, а 20 тисяч були заарештовані.
Читайте також: #HairForFreedom: Євродепутатка відрізала волосся на знак солідарності з іранськими жінками
Із в’язниці Наргес Мохаммаді підтримувала протестантів, влаштовуючи акції солідарності серед співкамерників. За це їй заборонили приймати дзвінки та відвідувачів.
Востаннє Наргес Мохаммаді засудили у травні 2021 року, звинувативши у «пропаганді проти політичної системи», «наклепі» та «повстанні проти тюремної адміністрації».
У ексклюзивному інтерв’ю DW на питання про те, чому іранське правосуддя так суворо з нею поводиться, Наргес Мохаммаді відповіла:
«Насамперед тому, що я — жінка, яка не згинається. Із моменту заснування Ісламської Республіки в Ірані у 1979 році права жінок регулярно порушуються. Тих із нас, хто не змирилися із систематичним гнобленням, карають. Такі жінки, як я та інші правозахисниці, кидають виклик цій системі».
