Не перший рік в Україні тривають суперечки щодо ратифікації Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами, більше відомої як Стамбульська конвенція. Після 10 років палкої дискусій в середині країни, цей документ так і не вступив в дію.
Сьогодні ситуацію із ратифікацією Стамбулки обговорюватимуть на на конференції «На шляху до Стамбульської конвенції: готовність України до ратифікації».
Подія пройде онлайн 14 липня 15:00-16:30. Для участі в заході ще можна зареєструватися.
Останнім часом точаться чутки про те, що Стамбульську ратифікують вже цієї осені, але із застережним документом щодо окремих положень про «гендер».
50% попросили народних депутаток України прокоментувати перспективи ратифікації конвенції вже цієї осені, а також підтвердити чи спростувати чутки про «Стамбулку без гендеру».
«Спільнота, яка так багато років працювала над тим, щоби Верховна Рада України все ж ратифікувала Конвенцію може бути спокійною. Усі побоювання щодо того, що поняття «гендеру» зникне з тексту міжнародного документа можуть бути забуті, адже сам текст ніхто змінювати не збирається. Наша мета – додатковим документом прописати все те, що вже є в Конституції України. Це підтверджує, в тому числі, й віцепрем’єрка, з якою ми проводили нараду», – пояснює голова української делегації у ПАРЄ, народна депутатка України від партії «Слуга народу» Марія Мезенцева.
Читайте також: Марія Мезенцева: «В українській політиці планів не існує»
Народна депутатка розповідає, що планується в декларації до документу ратифікації зазначити такі моменти:
- Україна розуміє поняття сім’ї так, як це визначено в її законодавстві;
- Імплементація Конвенції не порушує Конституцію України;
- Імплементація Конвенції не означає обов’язкове впровадження «гендерної ідеології».
«Жодним чином питання гендеру не викреслюється», – переконує вона, проте, що таке «впровадження гендерної ідеології» – не розшифровує.
На думку віцеспікерки Верховної Ради України, народної депутатки України від партії «Батьківщина» Олени Кондратюк питання ратифікації Стамбульської конвенції актуальне вже для цього скликання парламенту.
«Проте важливо розуміти, що це спільна відповідальність парламенту, Офісу президента, і вирішальна роль в цьому процесі належить парламентській монобільшості, а також активній позиції громадських організацій та уряду, зокрема Міністерства соціальної політики, від якого ми все ще очікуємо текст законопроєкту про Ратифікацію», – говорить Олена Кондратюк.
Читайте також: Олена Кондратюк: Про Стамбульську конвенцію і сексизм у Раді
Щодо прогнозів ратифікації віцеспікерка обережна.
«Якщо говорити реалістично, то максимум чого ми можемо досягти зараз – це ратифікація Конвенції із застереженнями до окремих статей. Сам процес ратифікації є багаторівневим та складним. Проте жінки не повинні бути заручницями цих обставин. І ми, як держава, маємо запровадити механізм протидії домашньому насильству», –– підсумовує Олена Кондратюк.
Марія Іонова, народна депутатка України від партії «Європейська солідарність», наголошує, що наша держава брала участь у розробці Стамбульської конвенції в Раді Європи, ми також одні з перших її підписали – це документ, який відповідає нашим цінностям і цінностям прав людини.
«На жаль, через брудні маніпуляції, залякування, незнання і стереотипи ми вже 10 років чекаємо на її ратифікацію. Верховна Рада цього скликання є унікальною, ми маємо монобільшість, і я сподіваюся, що це скликання все ж увійде в історію і ратифікує конвенцію», – переконана Марія Іонова.
Читайте також: У Раді створено МФО «За ратифікацію Стамбульської конвенції»
На думку депутатки, Стамбульська Конвенція необхідна, насамперед, людям, які потерпають від домашнього насильства і кому держава не здатна допомогти, оскільки відсутній необхідний правовий механізм.
«Суто національного законодавства не достатньо для ефективної протидії насильству і допомоги постраждалим. Наше МФО «Рівні можливості» буде підтримувати ратифікацію», – додала депутатка.
Питання ратифікації Стамбульської конвенції сьогодні в пріоритеті міжнародної спільноти. Так вважає народна депутатка України від партії «Слуга народу» Марина Бардіна.
«Після виходу Туреччини із конвенції, ПАРЄ приділяє особливу увагу тим країнам, які підписали, але ще не ратифікували конвенцію. Українські парламентарі беруть активну участь у міжнародних консультаціях, доносять цю позицію до своїх колег. Як ви знаєте, нещодавно у Верховній Раді було створено МФО «За ратифікацію Стамбульської конвенції». Плюс Генеральна прокурорка висловлюється за ратифікацію. Усі ці кроки впливають на загальну ситуацію. Дійсно зараз обговорюється питання, які застереження можуть бути внесені до тексту в процесі ратифікації, щоб знайти максимальну підтримку під час голосування, але не порушуючи міжнародних стандартів», – коментує Марина Бардіна, народна депутатка України.
Читайте також: Стамбульський прецедент: чому Туреччина вийшла зі Стамбульської конвенції
«Прогресивна частина парламенту відстоює необхідність ратифікації, тож працюємо над тим, щоб розширити коло прихильників», – додає вона.
Лариса Кобелянська, координаторка Громадської ради з гендерних питань при МФО «Рівні можливості», вважає, що під виглядом «боротьби з гендером» відбувається спроба перемкнути увагу суспільства, щоб провести ревізію політичної та ціннісної систем.
«Маємо розуміти, що поняття «гендеру» чи «статі» залишаються лише звуком доти, доки вони не наповнюються антиєвропейським, етнонаціоналістичним, расистським, ксенофобським змістом. Спекуляції навколо цього питання сьогодні – це відверта спроба тих, відвернути нашу країну від європейського напряму розвитку і повернути її до «руськомирських скрєп», – вважає гендерна експертка.
Ратифікують Стамбульську чи ні та у якому вигляді, ми дізнаємося вже зовсім скоро, під час осінньої сесії парламенту.
Єлизавета Кузьменко
Повний текст матеріалу із юридичним розбором положень національного законодавства у порівнянні зі Стамбульською конвенцією читайте у матеріалі Повага.