Київська міська державна адміністрація ініціювала створення «Гендерного паспорта м. Києва». Це інформаційний інструмент, який застосовують для моніторингу стану забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Про відповідну ініціативу розповіла заступниця голови КМДА Марина Хонда, пише Офіційний портал Києва.
За словами Хонди, «Гендерний паспорт» дозволяє дослідити ступінь рівності у доступі до ресурсів, роботи, економічних, освітніх, фінансових, соціальних послуг, повноважень щодо прийняття рішень, контролю над активами, станом дотримання прав і свобод.
Марина Хонда
Як зауважила заступниця голови КМДА, формування повного «Гендерного паспорту» дасть можливість збирати та акумулювати необхідну статистичну інформацію, розробляти та поступово вдосконалювати як індикатори, так і саму методологію оцінки стану забезпечення рівних прав та можливостей; досліджувати та інтерпретувати відповідні динамічні тренди.
Подальша систематизація і генералізація отриманих даних посилить якість планування заходів із забезпечення прав людини підрозділами КМДА та РДА, зазначила Марина Хонда. Водночас, вказала вона, бюджетне планування стане більш ефективним завдяки гендерно-орієнтованому підходу.
На сьогодні, комплексно сформований гендерний паспорт будь-якої адміністративно-територіальної одиниці відображає існуючі гендерні розриви, диспропорцію та демонструє динаміку в різних суспільно-економічних, соціокультурних, політичних, побутових та інших сферах життя населення.
У КМДА також пояснили, якою є мета створення гендерного паспорта.
-
– оцінити становище жінок та чоловіків визначити особливості та особливі потреби щодо захисту їх прав;
-
– визначити специфіку потреб вразливих верств населення з десегрегацією на жінок та чоловіків;
-
– проаналізувати потреби жінок та чоловіків у різних сферах гуманітарного простору (освітні потреби, медичні потреби, соціальні послуги та соціальний захист);
-
– проаналізувати рівень фінансового забезпечення потреб жінок та чоловіків у різних сферах;
-
– проаналізувати питання наявності та ефективності заходів з протидії домашнього насильства та торгівлі людьми.
Марина Хонда звернула увагу на те, що гендерний підхід створює ефективну систему забезпечення мешканців міста доступними та якісними послугами і надає рівні можливості впливу на ухвалення рішень щодо розбудови міста.
Гендерна проблематика виділяє такі основні групи гендерної статистики: робота, гроші, знання, час, влада, здоров’я. Крім основних груп ідентифікуються також дві супутні області – насильство і нерівність, зосереджені на конкретних явищах, які характерні лише окремим специфічним групам населення (фактор насильства застосовується для фіксації насильства щодо жінок і дівчат, а фактор нерівності розглядає гендерні розриви серед конкретних груп населення (люди з інвалідністю, неповні сім’ї, мігранти, групи ризику щодо суспільно-небезпечних хвороб тощо).
Гендерний паспорт працює на основі акумулювання, обробки і аналізу статистичної інформації, даних опитувань, самооцінок респондентів, вторинного аналізу інформації з інших джерел, уточнила заступник голови КМДА.
«Тому цей інструмент дає змогу виявити результативність, досяжність і ефективність існуючих програм і політик, сприяє розвитку та впровадженню формування доказової політики у сфері гендерної рівності, може бути використаний для роботи щодо планування, програмування та реалізації важливих цільових соціальних програм», – розповіла Марина Хонда.
Також повідомляється, що нині гендерний паспорт Києва перебуває у стадії розробки. Для цього створюють робочу групу у складі профільних управлінь КМДА, депутатів Київради, представників НГО (ГС «Українські жінки», ГС «Спілка жінок України», ГО «Бюро суспільного розвитку»), науково-дослідних інститутів, ЗМІ тощо.
Нагадаємо, в лютому у Харкові презентували новий гендерний паспорт міста.
50%
