Головна Статті Галина Куц: «жінка із телевізора», громадська діячка, депутатка

Галина Куц: «жінка із телевізора», громадська діячка, депутатка

4
1,085
Галина Куц під час вишиванкової ходи у Харкові у 2021 році
Галина Куц під час вишиванкової ходи у Харкові в 2021 році

Галина Куц — громадська діячка, докторка політичних наук, професорка Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, депутатка Харківської обласної ради і кавалерка ордену княгині Ольги III ступеня. 

За її словами, громадська діяльність допомагає їй у депутатстві, а не навпаки, — бо вона знає, що болить людям. Попри постійні обстріли Харкова, жінка лишається у місті й продовжує брати участь у патріотичних та культурних акціях. Утім, місця проведення акцій засекречені, а про збори люди тепер дізнаються  із закритих чатів.

Ми поспілкувалися із Галиною Куц про депутатство під час війни, культурну дипломатію та боротьбу проти російської мови, яку подекуди «вшивають» у навчальний план шкіл. 

«Жінка із телевізора»: від політологині до політикині

Її називали «жінкою із телевізора». Справа в тому, що Галину Куц часто запрошували як експертку на телевізійні канали, зверталися до неї по коментарі як до політологині. Після цього почали приходити численні звернення від громадян із проханням допомогти. Пані Галина дивувалася та пояснювала, що вона лише політологиня, у неї немає впливу на депутатів місцевих рад.

2015 року політична партія «Самопоміч» запросила Галину Куц узяти участь у виборах. Оскільки для неї ця партія уособлювала патріотичний рух, то, не довго думаючи, пані Галина погодилася, хоча зрештою і не набрала тоді потрібну кількість голосів.

2019 року партія «Європейська Солідарність» проводила опитування щодо того, кого громадяни хотіли б бачити своїми депутатами та депутатками на Харківщині. Галина Куц була однією з тих, кого найчастіше називали люди. Якось їй зателефонували з невідомого номера та повідомили несподівану новину: «Вітаю, ви перемогли в опитуванні! Будемо тепер проводити праймеріз, і просимо вашої згоди взяти участь». 

«А я так здивувалася, бо не очікувала, що мене від Харківщини висуне так багато людей у цей праймеріз. Подала свої дані і пішла балотуватися до Верховної Ради. Було зрозуміло, що не пройду, як то кажуть, на заклання йшло ягня. Це так жахливо — розуміти, що я йду програвати. Радилася зі своїм чоловіком, а він відповів: «Заспокойся, ти йдеш програвати, але я тебе підтримую» (сміється, — ред.) Тоді я набрала 9%», — пригадує Галина Куц.

Депутаткою вона стала вже у 2020 році, перемігши на місцевих виборах від партії «Європейська Солідарність». Нині працює в облраді, очолює постійну комісію з питань науки, освіти та духовності. 

Дітки до нас прибігали і так просили книжечок!

Після початку великої війни робота депутатки перейшла в онлайн-формат. У Харкові російські ракети розбомбили будівлі місцевої влади: прильоти були в і мерію, і в будівлю, де розташовані обласна рада і облдержадміністрація. Тому нині тут усе зачинене та не функціонує.

Галина Куц у Харківцій облраді у березні 2022 року
Галина Куц у Харківцій облраді у березні 2022 року

«Росія судить по собі. У них дуже ієрархічна ментальність: якщо вожака прибили, то почнеться «разброд і шатанія». Вони не розуміють, як це — самоорганізовуватися. Вони думали, що якщо побомбити адміністративні будівлі, то настане анархія», — пояснює Галина Куц.

Читайте також: Наталя Колобашкіна: Війна навчила нас сміливості, людяності та віри в перемогу

Їй довелося відмовитися від звичних для неї поїздок на Харківщину. Нині звернення громадян приймає лише дистанційно: хтось телефонує, а хтось пише в соціальні мережі. Депутатка не може офіційно оголошувати про прийом у офісі, адже він зачинений та закладений мішками.

«Зараз до мене часто звертаються освітяни. Є звернення вчителів із деокупованих територій, які розповідають про своїх колег, що стали колаборантами, та скаржаться, що їх ніхто не притягає до відповідальності. Є люди, які пишуть, що «ми були проукраїнськими, а зарплату нам зараз не платять!» Так, із Кіндрашівської сільської громади багато звернень, що не платять зарплати вже рік, бо там досі розбираються, хто, з ким і як. Людям нема за що жити. Навіть тим, хто виїхали за кордон і вели навчальний процес дистанційно, теж не платять, хоча дякуючи їм дітей перевели в наступні класи», — розповідає Галина Куц.

Харківський осередок партії їздить на деокуповані території області та розвозить по бібліотеках українські книжки. Адже коли окупанти прийшли, то відразу знищили всі підручники та художню літературу.

«Дітки до нас прибігали і так просили книжечок. Бо ж окупанти завезли туди російські підручники, надруковані 2022 роком, тобто створені для українських дітей. Я взяла підручник із математики для 5 класу. Відкриваю навмання і бачу задачку: «В Ленинграде солдату нужен паек хлеба в 4 раза больше, чем ребенку». Тобто вже з молодшої школи дитину вводять в ідеологеми «рускаво міра», — ділиться спогадами з поїздок Галина Куц.

Люди, вам же бомби на голови падають, а ви все одно продовжуєте вчити дітей російської мови!

Понад два роки депутатка добивалася, аби з навчального плану в школах Харківщини прибрали російську мову. Вона отримувала десятки звернень від батьків, що на факультативи у школах дітям ставлять саме російську мову, а не французьку, німецьку чи англійську. Галина Куц запитувала у адміністрації шкіл, чому російська. І їй відповідали, що немає вчителів іноземних мов. Хоча батьки скаржилися, що це дирекції шкіл просили їх писати заяви, начебто вони хочуть, аби на факультативах вивчали саме російську. 

Читайте також: Скандальний підручник «Основи здоров’я» можуть вилучити зі шкіл

«Я наче головою об лід билася. Де тільки не писала, що не робила. Фракція ЄС, у яку я вхожу в Харківській обласній раді, також постійно подавала фракційні звернення з цього приводу. Зрештою, лише місяць тому департамент науки і освіти Харківської обласної військової адміністрації прислав листа, що вони розіслали рекомендації по всіх громадах, щоб в українських школах не вивчали російську мову. Боже мій, нарешті!» — каже Галина Куц.  

Галина Куц

І пригадує, як ще раніше отримала відповідь на депутатське звернення від обласної військової адміністрації, що станом на 1 вересня 2022 року у Харкові 27 шкіл із українською мовою навчання ввели російську мову в навчальні плани. 

«Я була в шоці! Люди, вам же бомби на голови падають, а ви все одно продовжуєте вчити дітей російської мови. Скільки ж можна!?» — бідкається депутатка.

Вишиванковий опір

У Харкові періодично проводилися паради вишиванок у серпні (на День міста або на День Незалежності). Але до святкування Дня вишиванки у третій четвер травня харків’яни майже не були долучені. Галина Куц подумала, що цю традицію треба масштабувати. Так і виникла ідея проводити Вишиванкову ходу в Харкові саме травні, на День вишиванки. Хода проводилася під егідою «Просвіти», членкинею якої є депутатка. 

Парад вишиванок у Харкові у 2021 році
Парад вишиванок у Харкові у 2021 році

Попри те, що на Вишиванкову ходу завжди збиралися тисячі людей, у 2019 році подія була під загрозою. Міська влада оголосила, що центральну вулицю Сумську закриють на ремонт. 

«Але ми не погодилися і сказали, що будемо йти. Хоч і не знали, чи нас пустять йти, чи ні. Мовляв, можна йти тільки по тротуару, бо триває ремонт. Я тоді всіх знайомих журналістів запросила на цю акцію. Врятувало тільки те, що прийшло дуже багато людей. Ми бачимо, що люди ідуть, ідуть, ідуть… І в якусь мить поліцейські, які зібралися, зрозуміли, що така кількість людей не поміститься на тротуарі. Вони ще між собою перешіптувалися: «Дивися, скільки народу, що робити…» А я стою і думаю: «Боже, як добре», — пригадує Галина Куц. 

Того року учасники та учасниці Вишиванкової ходи таки пройшлися по вулиці Сумській. Усі були щасливі. А ось у 2020 ходи не було через пандемію. Тоді просвітяни спільно з волонтерами намалювали величезний вишиванковий орнамент на площі Свободи.

«Ми малювали орнамент із дітьми, а нам періодично кричали «одягніть маски». Ми одягали і малювали далі», — пригадує Галина Куц.

За її словами, минулоріч Вишиванкова хода теж не проводилася. Люди збиралися у вишиванках, але безпекова ситуація не дозволяла провести захід у розпал повномасштабного вторгнення.  

«Проводити якісь патріотичні акції все складніше, але водночас, те, що ми робимо стає ціннішим. Цьогоріч День Вишиванки пройде 18 травня. Я готую акцію від «Просвіти» під назвою «Вишиванковий оберіг». Місце зустрічі поки не можу сказати», — каже Галина Куц.

Читайте також: Людмила Кицак: Жінки посилюють голос України за кордоном

Я показувала фотографії, як стою в зруйнованій лекційній аудиторії свого університету

Галина Куц продовжує займатися просвітницькою діяльністю та культурною дипломатією. 

У 2021 році вона розпочала мистецький проєкт зі створення великого муралу з зображенням Григорія Сковороди у середмісті Харкова. У грудні 2022 року відзначали 300-ліття мандрівного філософа. Саме до цієї дати пані Галина прагнула закінчити стінопис, утім війна завадила — арт-робота залишилася незавершеною.

«Скільки нервів тоді було. Спочатку міська влада не дозволяла мені робити стінопис на вулиці Римарській. Розповідали, що треба робити в спальному районі, що в центрі не можна. Але я все одно лупала цю скалу. Писала дуже багато звернень, чому саме на Римарській. Виступала на різних зібраннях і розповідала, що за часів життя Сковороди саме Римарська вулиця існувала, що він там зупинявся, коли викладав у колегіумі. Його так і намалювали, ніби дивиться у бік колегіуму. Мені всі казали, що ще рік до 300-ліття, нащо ви так поспішаєте. Але виявилося, що недарма поспішала», — пригадує Галина Куц.

Галина Куц у аудиторіях Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди
Галина Куц в аудиторії Харківського національного педагогічного університету імені Григорія Сковороди

У листопаді 2022 року вона побувала в Стокгольмі на запрошення Міністерства закордонних справ Швеції. Це була делегації депутаток із Харківщини, Дніпропетровщини, Волині та Київщини. 

«Ми розповідали про війну в нашій країні. Кожна говорила про свій регіон. Я показувала фотографії, як стою в зруйнованій лекційній аудиторії свого університету. Шведів дуже вразила світлина дерева в селі Козача Лопань, на яке росіяни прибивали відібрані в людей мобільні телефони. Я пояснювала, що українців та українок в окупації таким чином ізолювали від зв’язку з Україною», — розповідає Галина Куц.

Читайте також: Юлія Вусенко: Треба показувати, що за перемогою стоять звичайні українці й українки

Замість післямови

Упродовж кількох останніх місяців Галина Куц чергує в Харківському військовому шпиталі. Для неї дуже важливо підтримувати поранених воїнів. 

«Чаєм, кавою пригощаємо. Їм потрібна емоційна підтримка, їм треба частіше казати, які вони чудові. Перші рази після спілкування я вибігала з палати в коридор і ридала. Зараз уже так не роблю, стала більш стійка»,  — каже депутатка.

Головною своєю місією наразі вбачає розповідати військовослужбовцям, що вони найсильніші. Якось один військовий запитав: «Звідки ви знаєте?». Галина Куц не розгубилася і відповіла: «Як це звідки?! Я ж їжджу за кордон, розповідаю про вас і чую, що про вас там говорять!»

Арсенія Калинець

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті