Головна Статті Гендерно орієнтоване бюджетування: як це працює

Гендерно орієнтоване бюджетування: як це працює

Гендерно орієнтоване бюджетування
Ілюстрація Kissclipart/ Fcnashville

Про гендерно орієнтоване бюджетування і досі існує безліч міфів та хибного трактування цього підходу. Насправді цей підхід зовсім не про розподіл благ строго 50/50 для жінок і чоловіків, а про орієнтацію на людей і видатки бюджету на те, аби задовольнити потреби чоловіків і жінок мешканців громади.

ГОБ це справедливий розподіл ресурсів

Держава та місцеві органи влади при розподілі бюджетних коштів мають водночас забезпечувати потреби та інтересів різних груп жінок та чоловіків. Причому кошти з бюджету мають спрямовуватись на фінансування неприбуткових, соціально орієнтованих сфер розвитку громади. Тобто забезпечення соціальних гарантій населенню, утримання установ і закладів соціально-культурної сфери, розвиток наукомістких технологій тощо. Звісно, що платники податків, завдяки яким наповнюється бюджет, зацікавлені у раціональному, справедливому та ефективному його використанні.

 Врахування потреб жінок і чоловіків та/або їх груп при розподілі бюджетних коштів – це і є гендерне бюджетування

Один із дієвих інструментів, який дозволяє поєднати дві політики (політику щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків з бюджетною політикою), – це гендерно орієнтований підхід у бюджетному процесі. Цей інструмент сприяє підвищенню економічної ефективності і результативності видатків бюджету, що враховують потреби обох статей. Крім того, такий підхід є соціально справедливим.

Читайте також: Чутливе врядування, або Чому громада не має купувати для всіх взуття 40-го розміру

«Припустимо, ви живете у невеликому містечку, чесно сплачуєте податки і маєте доньку. Ведете її в дитячо-юнацьку школу, а там гуртки футболу, боксу, теквондо – і все. А їй це нецікаво, натомість цікавий фітнес. Тож ви, сплативши свої податки, не отримуєте адекватно створеного блага, тобто послуги, яка фінансується за рахунок коштів бюджету. І платите двічі, бо ведете доньку на платні заняття з фітнесу. А сім’я, маючи сина, обере секцію в ДЮСШ, і отримає послугу «безкоштовно», однаково заплативши податки до бюджету як і сім’я, яка виховує доньку. Ось і невеличкий приклад несправедливого розподілу бюджетних ресурсів.

Гендерно орієнтоване бюджетування
Ілюстрація із відео «Ґендерно орієнтоване бюджетування»

Рішення просте – отримати інформацію про потреби та інтереси дівчат і хлопців, які проживають на відповідній території, та можуть відвідувати ДЮСШ. І відкрити ті секції, які цікаві дівчатам та секції, які цікаві хлопцям. Аналогічно і про гурткову роботу при школах. Можливо, дітям потрібна гра на гітарі, сучасне фотографування, а не бісероплетіння і вишивка хрестиком. Врахування потреб жінок і чоловіків та/або їх груп при розподілі бюджетних коштів – це і є гендерне бюджетування», – пояснює наочно консультантка Національного демократичного інституту з гендерно орієнтованого бюджетування (ГОБ) Оксана Цюпа.

Чому ГОБ – це важливо?

ГОБ є потужною управлінською технологією, яка сприяє реалізації політики гендерної рівності. Вона покращує якість та доступність послуг і підвищує цілеспрямованість, ефективність та прозорість витрачання бюджетних коштів.

Застосування гендерного підходу в бюджетному процесі дозволяє проаналізувати та переструктурувати доходи та видатки так, щоб потреби громади, як жінок, так і чоловіків різних груп були відповідно представлені в статтях видатків бюджету. Це забезпечує ефективний розподіл коштів, дозволяє ідентифікувати гендерні розриви в наданні публічних послуг. А ще допомагає уточнити, чи є потреби у перерозподілі ресурсів та зміні пріоритетів, що посилює прозорість та підконтрольність бюджетного процесу.

Міфи про ГОБ

НЕ окремий підхід до бюджетування. Застосування гендерного підходу – це не окреме питання. Це наскрізне забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства.

НЕ процес, що фокусується виключно на видатках. Окрім дослідження впливу розподілу видатків бюджету на гендерну рівність, світова практика включає дослідження впливу бюджетно – податкової політики на жінок та чоловіків. Ця практика є менш поширеною, хоча наразі набирає популярності.

НЕ складання окремих бюджетів для жінок чи чоловіків.

НЕ рівний розподіл видатків на жінок та чоловіків за принципом 50 на 50. Адже, при наявності серед отримувачів послуг 66 % чоловіків та 34 % жінок, розподіл 50/50 не буде справедливим, тому, що на 34% жінок буде спрямовано більше благ, ніж на 66 % чоловіків.

НЕ виключно програми, спрямовані на дівчат і жінок.

НЕ врахування інтересів та потреб груп лише за ознакою статі. Адже, чоловіки, жінки які мешкають в селі, мають інші потреби та інтереси, ніж жінки і чоловіки, які мешкають в місті. Аналогічно дівчата 15 років чи хлопці 18 років, мають потреби та інтереси зовсім інші, ніж відповідно жінки у 45 років чи чоловіки у 73 роки.

Головні у ГОБ – це люди

Головне – це люди, тобто дівчата, хлопці, жінки, чоловіки. Їхні потреби, інтереси, можливості стають в центрі, їх потрібно враховувати в процесі розподілу бюджетних коштів-коштів платників податків.

«В Україні у бюджетному процесі застосовується програмно-цільовий метод. Він переорієнтовує планування бюджету від утримання бюджетних установ до надання та задоволення потреб населення послугами, що фінансуються з бюджету, та досягнення конкретних результатів від реалізації бюджетних програм та заходів.

Наприклад, якщо вас госпіталізували, то в лікарні на вас чекає персонал, вам дають ліжко. У палаті тепло та є навіть гаряча вода, але ви повинні з собою принести постільну білизну, посуд, придбати медикаменти та ще й спирт, йод, вату з шприцами… – то чи можна вважати якісно наданою послугою те, що вас пролікували з вашими медикаментами та перев’язувальними матеріалами? Ви ж уже частково заплатили за цю послугу, віддавши до бюджету 19,5% заробітної плати (п’яту частину зарплати). Публічна послуга, яка гарантована державою кожному чоловікові та кожній жінці, має бути повною та якісною. А також враховувати їх потреби і можливості. Те саме можна і сказати про послуги, що ми отримуємо у ЦНАПі. Там має бути нормальний пандус, щоб заїхати візочком чи інвалідним візком, дитячий куточок на випадок, якщо тато чи мама прийшли з дітьми. І, наприклад, лупа, аби люди похилого віку, які забули окуляри вдома могли прочитати документи», – пояснює Оксана Цюпа.

ГОБ – у 100 країнах світу

Близько 100 країн світу використовують гендерно орієнтоване бюджетування. Залежно від країни підходи ГОБ відрізняються.

В Австрії, Бельгії, Іспанії (Андалузія), Німеччинї (округ Берлін), скандинавських країнах, урядові інституції, як правило, Міністерство фінансів або Міністерство економіки стали очільниками процесу впровадження ҐОБ.

У деяких країнах ГОБ упроваджувалось під тиском та за ініціативи громадянського суспільства, парламентаріїв чи науково-дослідних інститутів (Латинська Америка, Південна Африканська Республіка).

Практика впровадження гендерного бюджетування у Відні
Практика впровадження гендерного бюджетування у Відні. Ілюстрація із презентації Світлани Гаращенко

Одні країни охоплюють весь бюджетний процес, вносячи зміни в бюджетне законодавство (Швеція, Індія, Філіппіни, Єгипет, Уганда). Інші починають роботу з впровадження ГОБ у пілотних сферах (Східний Тимор, Македонія, Марокко).

У країнах, що розвиваються, як правило, ініціативи ГОБ розпочиналися у сферах освіти, охорони здоров’я та сільського господарства. А потім поширювались на інші сфери. Інструменти, які використовують при імплементації ГОБ, теж різняться. Це може бути гендерний аналіз доходів чи видатків. Або ж здійснення оцінки галузевих політик на предмет впливу на поліпшення гендерної рівності через бюджетні програми (стратегії були затвердженні в Ісландії, Македонії, Австрії). Кожна країна обирає той підхід та інструменти ГОБ, які є найбільш прийнятними для економічного становища та бюджетної системи країни.

Україна міжнародна лідерка із запровадження ГОБ

Україна — одна з міжнародних лідерок у сфері впровадження гендерного підходу в бюджетному процесі. Цьому сприяла успішна робота, яка тривала впродовж останніх 10 років. Вона дала змогу отримати вітчизняний досвід гендерного бюджетного аналізу та інтеграції гендерних підходів до бюджетів і програм. Досягненню такого результату сприяла робота багатьох організацій.

Визначальним із точки зору впровадження гендерного підходу є 2014 рік. Коли, після ряду успішних гендерних бюджетних ініціатив, що були впроваджені за підтримки міжнародних програм і проєктів, Міністерство фінансів України ухвалило рішення щодо запровадження гендерного підходу в Україні. І робота із застосування цього підходу на державному та місцевому рівні набула системного характеру. Ця робота відбувалася за підтримки проєкту «Гендерне бюджетування в Україні», Національного демократичного інституту, ООН Жінки та низки інших міжнародних та вітчизняних неурядових організацій. Безпосередня участь Мінфіну дозволила інтегрувати гендерний підхід у реформу системи управління державними фінансами.

Сьогодні для головних розпорядників коштів та інших учасників бюджетного процесу дуже важливим є наказ Мінфіну №1 від 02.01.2019 року. Документ затверджує «Методичні рекомендації щодо впровадження та застосування гендерно орієнтованого підходу в бюджетному процесі». Ці рекомендації адресовані усім учасникам бюджетного процесу для врахування гендерних аспектів у процесі планування, виконання та звітування про виконання бюджетних програм.

Читайте також: Київ і Європейська хартія рівності: як столиця задає тренд для інших міст

Гендерний підхід в бюджетному процесі закладений в низці нормативно-правових актів Мінфіну, Мінрегіону, Міністерства соціальної політики, а також у постановах та розпорядженнях Кабміну.

Оксана Цюпа зауважує, що дуже важливим було би внесення принципів гендерно орієнтованого бюджетування до Бюджетного кодексу. Оскільки це спонукало би усіх учасників бюджетного процесу як на державному, так і на місцевому рівні застосовувати цей підхід. Бо нині застосування ГОБ носить переважно рекомендаційний характер, але при цьому, багато адміністративно-територіальних одиниць та ЦОВВ використовують цей процес.

Як Київ впроваджує гендерний підхід у бюджетуванні

Київ впродовж 8 років застосовує гендерно орієнтований підхід в бюджетному процесі міста. Впродовж цього періоду робоча група з ГОБ (створена розпорядженням голови виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) провела гендерний аналіз більше 10 бюджетних програм. Після цього були внесені зміни до паспортів бюджетних програм, а також змінилися підходи щодо збору інформації про отримувачів/користувачів та надавачів публічних послуг. Її тепер збирають, розділяючи за статтю, при потребі і за віком, станом здоров’я, соціально-економічним статусом тощо.

У 2019 році було затверджено 155 паспортів бюджетних програм, що містили гендерні аспекти, які відображають вплив заходів програми на чоловіків і жінок. Однак це тільки близько 27,4% від наявної кількості бюджетних програм. Тому Київ рухається далі у цьому напрмку.

Читайте також: У Києві планують запровадити гендерно чутливі міські послуги

У 2019 році Київська міська рада ухвалила рішення № 63/7636 «Про приєднання до Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад». І в березні 2021 року розпорядженням голови КМДА затверджено план дій для імплементації Хартії рівності. І цей план передбачав підготовку та затвердження відповідної міської цільової програми «Київ – місто рівних можливостей» на 2022-2024 роки, яка б була забезпечена не тільки відповідними фінансовими, але і людськими ресурсами. Сьогодні триває процес підготовки проєкту такої програми на 2022-2024 роки та планується виділити з бюджету міста понад 10 мільйонів гривень.

Київ – місто рівних можливостей

Для чого місту потрібні гендерно чутливі послуги?

Експертну підтримку у цих процесах Києву надає Національний демократичний інститут. Є сподівання, що експерти НДІ й надалі співпрацюватимуть із КМДА та міською радою, зокрема МФО «Київ за рівні можливості», для втілення цієї програми в життя, навчаючи державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, проводячи дослідження, інформаційні кампанії тощо.

Оксана Цюпа зауважує, що реалізація згаданої міської програми допоможе розв’язати низку проблем столиці, зокрема:

  • недостатній рівень компетенцій державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування та фахівців установ комунальної власності у сфері планування та виконання заходів із забезпечення політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків;
  • недостатній рівень представництва жінок серед депутатів Київської міської ради, на керівних посадах виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та районних в місті Києві державних адміністрацій;
  • низький рівень залучення жінок до процесів прийняття рішень на всіх рівнях та в усіх сферах життєдіяльності м. Києва;
  • недосконалість, а подекуди й відсутність системи збору показників, розподілених за статтю, та гендерної статистики, відсутність навичок роботи з цими даними;
  • низький рівень гендерної культури киян/ок, зокрема, у зв᾽язку із поширенням традиційних гендерних стереотипів щодо ролі чоловіків і жінок у суспільстві, відсутність знань про правові аспекти захисту від дискримінації та сексизму, хибне розуміння сутності гендерної рівності та актуальності впровадження гендерної політики у м. Києві;
  • недостатній рівень організації комфортного і безпечного життєвого простору в м. Києві для жінок, чоловіків, хлопчиків та дівчат.

ГОБ на практиці: виклики і труднощі впровадження

Запровадження гендерного підходу в громадах стикається з низкою викликів і труднощів.

«Проводити реформи та змінювати свідомість людей дуже важко. Насамперед, ми постійно стикалися, на жаль, і стикаємось із хибним трактуванням поняття «гендер». Більшість державних службовців та посадових осіб місцевого спрямування не орієнтуються у законодавстві, яке регулює процес забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків в Україні. Існування гендерних стереотипів у нашому суспільстві, які формуються у кожного чи кожної з нас з народження, та гендерної дискримінації, які є основними бар’єрами на шляху встановлення гендерної рiвностi, в тому числі і застосування ГОБ», – каже консультантка НДІ.

При впровадженні ГОБ в Україні виявили нестачу статистичних даних, розподілених за статтю, тому провести гендерний бюджетний аналіз було складно

Експертка зауважує, що при впровадженні ГОБ в Україні виявили нестачу статистичних даних, розподілених за статтю, тому провести гендерний бюджетний аналіз було складно. Однак зазначає, що процес змін розпочався і триває. Нові форми звітності вже враховують, наприклад, не лише кількість учнів, а кількість дівчат і хлопців, їх вік, місце проживання, а також інформацію про статеву структуру тих, хто надає освітні послуги – вчителів, майстрів та ін.

«Вкладаючи гроші у гендерну рівність, сприяємо економічному розвитку громади»

«Аналізувати дані у такому вимірі важливо, особливо в динаміці, бо це допомагає ухвалювати стратегічно правильні рішення. Наприклад, не треба будувати нові дитячі садочки, демографічний прогноз на 5-10 років, показує, що народжуваність буде зменшуватися і сплеску навряд чи варто очікувати. Тому за кілька років набудовані зараз садочки не будуть мати своїх «клієнтів/ток».

Хороше рішення ухвалив в цьому аспекті Київ. У 2019 році міська влада запровадила проект «Гроші ходять за дитиною», який надає пріоритетне право зарахування до садочків дітям киян та можливість батькам отримати компенсацію з міського бюджету за навчання дітей у приватних закладах дошкільної освіти. В цьому і є гендерно орієнтований підхід: органи влади побачили батьків дошкільнят з їхніми потребами і проблему черг у місті, і таким чином намагаються розподіляти кошти платників податків справедливо, прозоро та ефективно. Забезпечуючи при цьому потреби та створюючи можливості батькам працювати і сплачувати податки. Ось таке замкнене коло. Вкладаючи гроші у гендерну рівність, сприяємо економічному розвитку громади», – пояснює Оксана Цюпа.

Інший аспект викликів впровадження ГОБ – навчання державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, аби вони правильно розуміли його суть і змінювали власне сприйняття підходу, перш ніж втілювати його в життя.

«Реформа децентралізації – це найкращий ґрунт для початку впровадження застосування нового інструменту. Адже завдяки цій реформі об’єднані громади стають здатними надавати високоякісні публічні послуги жінкам і чоловікам та їх групам, задовольняти їх інтереси у всіх сферах життєдіяльності на відповідній території. І тут якнайкраще застосовувати гендерний підхід при формуванні та виконанні бюджету громади. При розподілі обмежених бюджетних коштів враховувати потреби жінок і чоловіків, визначати пріоритетність цих потреб і в кінцевому результаті підвищити адресність надання та якість публічних послуг жінкам і чоловікам, в тому числі вразливих груп, що враховуватимуть потреби, інтереси та можливості мешканок та мешканців громади. Адже реформа для людей – жінок, чоловіків», – підсумовує експертка.

Світлана Чернецька

Більше публікацій
Більше публікацій Світлана Чернецька
Більше публікацій Статті