Гендерні квоти як механізм спрацювали, хоча і не так ефективно, як передбачалось, – такими є треті проміжні підсумки ґендерного моніторингу, який проводить Український жіночий фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (НДІ).
Присутність жінок у виборчих списках на рівні 43% не призвела до такого ж представництва серед обраних кандидатів та кандидаток.
Читайте також: 43% жінок у списках: проміжні результати гендерного моніторингу
Квоти найбільше допомогли жінкам бути обраними та отримати доступ до прийняття рішень в громадах, де ситуація з представництвом жінок була найгірша.
Наприклад, в Житомирській та Тернопільській обласних радах, де було по 9,5% жінок, представництво зросло до 29,7% та 23,4% відповідно. В Ужгородській міській раді, де було лише 8,3% жінок, представництво зросло до 23,7%. В Івано-Франківській та Черкаській міський раді, де було по 9,5% жінок, представництво зросло до 28,6% та 26,2% відповідно.
Читайте також: Ґендерний моніторинг: найменше жінок в облрадах Житомирщини, Одещини й Тернопільщини
В радах, де представництво жінок до місцевих виборів 2020 року було відносно вищим, ситуація змінилась не настільки кардинально. Наприклад, в Дніпрі відсоток жінок в міській раді зріс з 20,3 до 26,6.
За попередніми результатами виборів, з обласних рад чи міських рад великих міст представництво жінок досягне 40% лише в одній – міській раді Житомира (40,5%).
«Позитивний вплив квот був обмежений через формальне ставлення партій», – ідеться в третьому релізі моніторингу.
Причина, чому жінок обрано менше – партії надавали перевагу чоловікам при висуванні перших кандидатів, а також першої трійки кандидатів – як в єдиних виборчих списках, так і в територіальних списках партій.
Зокрема, аналіз 271 виборчого списку політичних партій, зареєстрованих на вибори до усіх 22 обласних рад, показав, що лише у 45 випадках (16,6%) політичні партії висунули жінок «лідерками» єдиних списків. Подібна ситуація у списках до 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута, партії висунули лише 63 жінки (16%) серед 393 «лідерів» єдиних списків.
Більш глибокий аналіз територіальних виборчих списків вибірки з десяти політичних партій, які подали виборчі списки до обласних та вищезгаданих міських рад – «Батьківщина», «Голос», «Довіряй ділам», «Європейська Солідарність», «За майбутнє», «Об’єднання «Самопоміч», «Опозиційна платформа – за життя», «Опозиційний блок», «Свобода», та «Слуга народу» – показав, що хоча партії висунули загалом 43% жінок в списках, у перших трійках територіальних списків до обласних та міських рад жінок 27% та 33% відповідно, а серед перших кандидатів у територіальних списках – тільки 18% та 27% відповідно.
Крім того, зафіксовані випадки порушення квоти з боку партій, як подали до ТВК списки, де квота була порушена, переважно у першій п’ятірці кандидатів – і на користь чоловіків. Окремі ТВК, попри зобов’язання встановлювати відповідність списків вимогам Виборчого кодексу України, проігнорували порушення і зареєстрували такі виборчі списки.
Наприклад, на виборах до Бахмутської міської ради Донецької області з порушенням квоти був зареєстрований єдиний список партії «За майбутнє». На виборах міської ради Луцька з порушенням зареєстрований список партії «Голос». На виборах до Камінь-Каширської районної ради Волинської області з порушенням зареєстрований список «Сила і честь». На виборах до Барської міської ради Вінницької області три партії висунули кандидатів із порушенням вимог: «Наш край», Об’єднання «Самопоміч», Радикальна Партія Олега Ляшка.
Серед можливих причин – недостатня залученість жінок до прийняття рішень при висуванні кандидатур та ухваленні інших важливих внутрипартійних рішень. За результатами моніторингу 2019 року, лише 19% обласних осередків партій очолювали жінки.
Втім, навіть обмежене застосування квоти мало позитивний вплив на представництво жінок, адже в попередньому складі місцевих рад було вкрай мало жінок – зокрема, в обласних радах було тільки 15% жінок, в міських радах – 20%.
Завдяки ґендерній квоті, партії все ж сформували списки у більш демократичний спосіб, залучивши як членкинь партій, так і лідерок думок місцевих громад.
За попередніми даними моніторингу, до обласних рад Вінницької, Дніпропетровської, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Черкаської та Чернігівської областей обрані 1172 (71,8%) чоловіків та 331 (28,2%) жінок.
До міських рад міст Бахмут, Вінниця, Дніпро, Житомир, Івано-Франківськ, Київ, Львів, Луцьк, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль, Ужгород, Херсон та Черкаси 824 (69,5%) чоловіків та 251 (30,5%) жінок.
«Український жіночий фонд закликає політичні партії не зупинятись на дотриманні квоти під час виборів, а більш активно залучати жінок до партійної роботи між виборами, в тому числі до ухвалення рішень та формування партійної політики», – наголошують монітори.
Нагадаємо, Виборчим кодексом встановлена вимога до партій дотримуватись черговості у списках кандидатів, зокрема в кожній п’ятірці єдиного та усіх територіальних виборчих списків має бути не менше двох кандидатів однієї статі. Таким чином, ґендерна квота становить 40%. Така норма діє для виборів у громадах із кількістю 10 тисяч і більше виборців, а також для виборів до обласних рад, районних та районних у місті рад.
Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування.
50%
