Відсутність гендерного паритету — це загроза демократії? Відповідь на це питання шукали під час однойменної панелі в межах Українського жіночого конгресу. Участь у ній взяли провідні політики та політикині, а модерувала дискусію старша директорка програм Національного Демократичного Інституту Олена Єна.
Ми записали ключові думки учасниць та учасників дискусії.
Олена Єна відкрила дискусію відомою цитатою Мадлен Олбрайт: «Успіх без демократії сумнівний. Демократія без жінок — неможлива». А далі запропонувала учасникам та учасницям поміркувати над питанням, чи не є зменшення політичної участі жінок загрозою для української демократії.
«Паритетне представництво жінок і чоловіків у владі є важливим фактором стійкості та якості демократії. А відсутність такого паритету може послабити критичну інфраструктуру демократії і зробити її більш вразливою як для зовнішніх, так і для внутрішніх загроз. І тоді виникає питання: наскільки складнішою буде наша перемога в умовах послабленої демократії? Можливості для політичного залучення жінок внаслідок мілітаризації та маскулінізації суспільства зменшуються. Водночас 79% українців та українок прагнуть кращого балансу в політичному житті України», — зазначила Олена Єна.
Якими будуть повоєнні вибори
Важливим питанням, яке потребує обговорення і напрацювання рішень, є те, як проходитимуть перші повоєнні вибори. Чи всі охочі зможуть обирати і бути обраними? Перший віцеспікер Верховної ради Олександр Корнієнко запевнив, що напрацювання законодавства, в якому будуть передбачені механізми паритетної участі жінок та чоловіків, триває. Він відзначив, що Україна вперше стикнеться з проблемою, коли українки, які виїхали за кордон, не зможуть брати участь у виборах. І це ще одна загроза для жіночого лідерства, адже виїхали переважно жінки. Тому треба шукати можливості, аби жінки могли обирати та обиратися.
Народна депутатка Юлія Клименко також відмітила, що налаштована песимістично на наступний політичний цикл участі жінок у парламентських, президентських та місцевих виборах, і навіть у державній службі. На державну службу не хочуть іти через малі зарплати, велику завантаженість та заборону виїжджати за кордон. А ті, хто виїхали й прожили за кордоном більше 3 років, не зможуть бути кандидатками.
«6 мільйонів жінок випадуть взагалі з виборчого процесу. У нас законодавчо заборонено ставати кандидатами в депутати людям, які не проживали на території України останні три роки. І ще одна проблема — це питання агітації. Ніхто з українських кандидатів не зможе агітувати за кордоном», — зазначила Юлія Клименко.
Представниця Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко пояснила, що ЦВК вже почала готуватися до виборів. Створені три робочі групи, які займаються напрацюванням комплексних змін до виборчого законодавства для того, щоби наступні вибори були справді демократичними. Працюють зокрема над оновленням державного реєстру виборців.
За її словами, за кордоном є 102 виборчі дільниці. Однак, вони не впораються з тією кількістю виборців, які наразі перебувають за кордоном.
«Тут важливою буде робота і Центральної виборчої комісії, і Міністерства закордонних справ, і, звичайно, парламенту для того, щоби ми могли відкрити додаткові виборчі дільниці. Щоб виборці могли реалізувати своє право голосу. Ніхто не поїде, залишивши дітей, за сотні кілометрів, для того, щоб проголосувати», — розповіла Вікторія Глущенко.
Ще одним із викликів є пошкодження та руйнування виборчих дільниць. За словами Вікторії, з 30 тисяч приміщень, де проводилися вибори, постраждало 7,5 тисяч. Тому зараз шукають варіанти розв’язання проблеми. Розглядаються варіанти голосування в тимчасових спорудах, наметах, можливе електронне чи поштове голосування. Всі пропозиції і варіанти треба тестувати і зробити все, аби забезпечити довіру виборців.
Заборона виїзду за кордон звужує можливість жінкам брати участь в політичному процесі
Олександр Корнієнко також згадав про несправедливу заміну жінок на чоловіків, якщо перші складають повноваження депутатки.
«Зараз в кодексі є норма, яка забезпечує гендерну квоту 40%. Але немає механізму поповнення списку. Якщо вибуває жінка, а наступний за списком — чоловік, то він стає депутатом. Оця невеличка, але важлива деталь має бути відображена в повоєнному законі: щоби заміщення відбувалося особою тієї статі, що вибула», — вважає Корнієнко.
Народна депутатка Юлія Клименко висловила стурбованість тим, що однією рукою визначаємо гендерні квоти, а іншою забороняємо депутаткам виїзд за кордон, щоб побачити дітей.
«Можна мати 40% квоти, а потім відкрити 7 кримінальних справ на одну із голів громад Київської області. За те, що вона виїхала побачити своїх дітей. Неможливість виїжджати звужує можливість жінкам брати участь в політичному процесі. Коли в тебе є вибір між тим, щоб урятувати своїх дітей, або ставати депутаткою місцевої ради, без оплати із великою кількістю проблем, то жінки інколи приймають рішення на користь своєї сім’ї», — говорить Юлія Клименко.
Голова правління Громадянської мережі «Опора» Ольга Айвазовська говорила, про те, що повоєнний період буде вкрай складним. Країна буде бідною, суспільство — знесиленим, буде колосальний запит на популістів, які будуть пропонувати прості рішення для дуже складних питань.
«Очевидно однією з проблем буде повернення до старих практик: підкупу виборців, «благодійності», закривання очей на реальну можливість реалізувати ті чи інші тези, які озвучують політики. Суспільство, яке щойно пережило страшну війну і хоче вижити, хоче повернутися до цивільного життя, до відбудови економіки, хотітиме простих рішень в короткі терміни. А ми з вами маємо усвідомлювати і вже зараз резонувати, що це неможливо», — говорить Ольга Айвазовська.
«Опора» нещодавно провела велике дослідження на тему поляризації суспільства. Ольга Айвазовська зазначила, що українське суспільство на цей час не є поляризованим, але воно буде таким у майбутньому, якщо кожен і кожна не буде долучений до вироблення державної політики щодо сфери їх інтересів.
Чим нижчий розрив в оплаті праці, тим більше рівних прав та можливостей
Перша віцепрем’єрка й міністерка економіки Юлія Свириденко говорила про те, що жінки освоюють нові для себе професії — машиністок метро, екскаваторниць, охоронниць, розміновувачок тощо. 56% бізнесів в Україні відкривають жінки, 60 тисяч жінок змінили сукні на піксель. Проводиться реформування центрів профтехосвіти, де дорослі можуть отримати нову професію. Для цього слід звернутися до центру зайнятості й уже за 6-9 місяців змінити кваліфікацію. Для розвитку бізнесу можна отримати грант, зокрема й для молоді, яка не вимагає створення робочих місць.
Але попри всі позитивні зміни ми досі живемо за радянським трудовим кодексом, який містить купу дискримінаційних норм, де жінок не можна відправляти у відрядження, якщо є дитина до трьох років, де невнормовані надомна або дистанційна праця.
«Ми пропонуємо новий трудовий кодекс, який буде нормувати і пропонувати вісім видів договорів. Ми закріпимо законодавчо принцип рівної оплати праці, те, що батьки обох статей можуть мати відпустку по догляду за дитиною до трьох років. Я дуже сподіваюся, що народні депутати нас підтримають», — сказала Свириденко.
Читайте також: Гендерна рівність як барометр свободи: про що говорили на Українському жіночому конгресі
Вона також попросила присутніх на конгресі відповісти, чи стикалися вони з упередженим ставленням через стать. І більшість присутніх у залі відповіли ствердно. Часто через упередження жінкам платять меншу зарплату, ніж чоловікам на такій же посаді.
«18,6% — це різниця в оплаті праці чоловіків і жінок у нашій державі. Це говорить про те, що ми, шановні жінки, 6,5 років працюємо безкоштовно. Наша задача — змінити цю цифру, зменшити її хоча би до показників у Європейському союзі. Це рівень 13, 14, 12%. Чим нижчий цей розрив, тим більше у нас рівних прав та можливостей. Я сама стикалася з розривом оплати праці. Коли я працювала на одній посаді, десь через пів року виявилося, що в колеги чоловіка на аналогічній посаді заробітна плата вдвічі більше, ніж у мене», — поділилася Свириденко.
Жінки дають шанс країні розвиватися
Очільниця партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко вважає, що для сильних жінок немає перешкод, і ті, що вірять у себе і точно знають, що їм потрібно, можуть досягти всього, чого забажають.
«Жінки — це та сила, та гармонія, та виваженість, професіоналізм, компетентність у всьому, яка дає шанс кожній країні розвиватися, і я хочу, щоб у нашої країни теж був такий шанс», — зазначила вона.
Також Юлія Тимошенко запевнила, що її партія відкрита для жінок і готова дати можливість якомога більшій кількості жінок іти до політики.
Керівник партії «Європейська солідарність» Петро Порошенко сказав, що пишається тим, що його фракція має в парламенті найбільшу кількість жінок.
«Я пишаюся також тим, що в складі уряду, який був сформований під час моєї каденції, були такі жінки як Іванка Климпуш-Цинцадзе, Ірина Фріз, Уляна Супрун, Оксана Маркарова. Перше звання генерала було присвоєне жінці під час моєї каденції», — похвалився Порошенко.
У волонтерок є досвід управління бюджетами, довіра і швидкість ухвалення рішень
Петро Порошенко зазначив, що важливо не втратити ці напрацювання, зокрема й стосовно представництва жінок в органах влади всіх рівнів.
«Хочу наголосити, що президентські вибори під час воєнного стану, заборонені законодавчо, парламентські вибори заборонені конституційно, а місцеві вибори, звертаю вашу увагу, не заборонені. Тому треба, щоб на виборах, зокрема і місцевих, були представлені військові, волонтери, бо це є нова еліта», — зазначив нардеп.
Олена Єна додала, що вагомий внесок у розвиток волонтерського руху роблять саме жінки. Волонтерський рух має одну з найвищих підтримок у суспільстві і тому це дає можливість проявитися в політиці новим лідерам та лідеркам.
Громадський діяч Сергій Притула зауважив, що радіє тому, що держава почала звертати увагу на жінок з волонтерського середовища, тому що в них є досвід управління бюджетами, довіра і швидкість ухвалення рішень.
«Жінки станом на сьогодні мають нагоду проявити своє лідерство, взяти на себе ініціативу та відповідальність. Та чи мають вони підґрунтя для цього, чи достатньо мають ресурсів та важелів? Радше ні, ніж так. У цьому сенсі може допомогти кілька моментів: перше — це мотивація, друге — відповідальність лідерів політичних сил, які засадничо обіцяють інклюзію для усіх, зокрема представництво жінок у списку. Від вас буде залежати, хто потрапить у ці списки: донька куми чи представниця волонтерського середовища, сестра бізнес-партнера чи дівчина, яка керувала підрозділом», — поділився думками Притула.
Про перешкоди для розвитку жіночого лідерства
Сергій Притула наголосив на відповідальності медіа за те, якою буде країна і її політичний ландшафт.
«Якщо вийти на вулицю за межі ось цієї бульбашки і спитати рандомну жінку: «Чи хочеш ти займатися політикою?», вона напевно скаже: «Ні». А якщо спитати: «Чи хочеш приносити користь державі?», то напевно скаже: «Так». У нас за 30 років із політики зробили якусь страшилку. Жінки хочуть бути почутими, хочуть бути дієвими, і медіа мають показувати історії успіху», — зазначив Сергій Притула.
Олена Єна додала, що зникнення жінок із інформаційного поля в якості експерток, які коментують різні теми, є надзвичайно важливою перешкодою для розвитку жіночого лідерства.
«За даними Інституту масової інформації, майже 50% матеріалів у 50 українських ЗМІ, які вони моніторять, є сексистськими і дискримінаційними., Але не ті, що підтримують Український жіночий конгрес», — підсумувала Олена Єна.
Олена Кущенко
