У чому полягають гендерні аспекти війни? Які послуги та підходи для постраждалих від воєнних злочинів є гендерно чутливими? Чому репарації — це не лише про гроші?
Відповіді на ці та інші питання є в аналітичному дослідженні «Гендерний вимір війни», яке презентували експертки Асоціації жінок-юристок України «ЮрФем».
Дослідження містить 10 публікацій, які загалом стосуються кількох спектрів: типових порушень, які вчиняють російські військові чи інші збройні формування, що воюють на стороні Росії. Окремою тематикою є злочини проти дітей, а також медичні правопорушення. Розкрито також теми притягнення до відповідальності правопорушників та питання репарацій.
Координаторка, співавторка та керівниця Аналітичного центру «ЮрФем» Катерина Шуневич зауважила, що дослідження буде корисним для юридичної спільноти, щоб ідентифіковувати порушення й їхні гендерні аспекти та надавати невідкладну допомогу, щоб запобігти травматизації постраждалих.
«Воєнні злочини мають гендерний аспект — заторкують права і жінок, і чоловіків»
Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко зазначила, що дослідження є одним із перших узагальнювальних документів, де системно викладено широке коло проблем, які стосуються воєнних злочинів та безпосередньо їхнього гендерного аспекту.
Говорячи про гендерний вимір війни, Катерина Левченко навела думку, яка перезнтована у дослідження.
«Воєнні злочини мають гендерний аспект — заторкують права і жінок, і чоловіків, а також дітей, що проявляється в численних випадках сексуального насильства, примусових діях із розлучення сімей та незаконного усиновлення, порушення прав комбатантів та примусовій мобілізації цивільних осіб, які опинились на окупованих територіях тощо».
Читайте також: Юлія Вусенко: Треба показувати, що за перемогою стоять звичайні українці й українки
Репарації — це не лише про гроші?
Про репарації розповіла співавторка дослідження Катерина Бусол. Експертка зауважила, що нині репарації більше виникають у дискурсі про інфраструктурне відновлення України, а не про таргетовану індивідуальну, гендерно сенситивну допомогу конкретним потерпілим та народу України в цілому.
Також, за словами Катерини Бусол, Україні дуже важливо розширити бачення допомоги потерпілим із питань кримінальної юстиції до базових потреб, як-от медичної чи психологічної допомоги.
Читайте також: Таїсія Рубаняк: Говорити про домашнє насилля як ніколи на часі
Гендерно чутливий підхід важливий, коли йдеться про розслідування воєнних злочинів
Очільниця «ЮрФем» Христина Кіт проаналізувала те, якими мають бути гендерно чутливі послуги та підходи.
«Кожна людина, яка постраждала від війни, має різні потреби. І нам потрібно навчитися ідентифікувати ці потреби, які мають жінки, чоловіки, хлопчики й дівчата, зважаючи на те, якої шкоди вони зазнали. І відповідно формувати ті механізми й перелік послуг, які є необхідними, щоб відновити їхні права, стан здоров’я, забезпечити справедливість та доступ до правосуддя», — зауважила Христина Кіт.
Вона також наголосила, що гендерно чутливий підхід важливий і тоді, коли йдеться про розслідування воєнних злочинів. Адже важливо вміти правильно комунікувати з постраждалими, аби ідентифікувати злочини та формувати систему довіру.
«Врахування гендерного підходу свідчить про стандарт якості — як якості послуг, так і стандарт підходів», — зазначає Христина Кіт.
