Хорватку Марію Пейчинович-Бурич обрали генеральним секретарем Ради Європи в першому раунді, повідомляє «Європейська правда».
Вона перемогла бельгійця Дідьє Рейндерса, якого вважали фаворитом цих виборів.
За хорватку проголосувало 159 депутатів, що складає абсолютну більшість голосів (на один голос перевищує необхідний мінімум). За Рейндерса проголосувало 105 депутатів.
Як свідчать джерела в депутатському корпусі, на користь представниці Хорватії, голови МЗС та віце-прем’єра цієї країни, стало бажання членів ПАРЄ вдруге в історії обрати жінку керівником Ради Європи. Також на її користь активно агітували представники східноєвропейських держав.
Українська делегація не брала участь у голосуванні на знак протесту проти рішень асамблеї, однак на етапі, коли голосували представники урядів, Україна підтримувала саме Пейчинович-Бурич. Вона представляє хорватську партію, дружню до України. Крім того, Хорватія через суперечності із сусідкою, проросійською Сербією, напевно не стоятиме на відверто проросійських позиціях.
Повноваження Пейчинович-Бурич діятимуть до 2024 року. Вона змінить на цій посаді норвежця Турбйорна Яґланда. Його повноваження закінчуються в жовтні.
Читайте також: Названо жінок, які претендуватимуть на високі посади в ЄС
Як повідомлялося, у ніч на 25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, у якій запросила Росію для повернення до роботи в Асамблеї без обмежень права голосу. Після цього сім національних делегацій, включаючи українську, оголосили демарш через повернення Росії до ПАРЄ.
Парламентська асамблея Ради Європи наклала на Росію санкції у квітні 2014 року через анексію Криму та війну на Донбасі, таким чином позбавивши росіян права голосу. Через це російська делегація припинила участь у роботі ПАРЄ. Також Росія не платить внески до Ради Європи з червня 2017 року.
Як писали 50%, жодну з трьох провідних європейських інституцій – Єврокомісію, Європейську раду і Європейський центральний банк – ніколи не очолювала жінка.
ЄС нині веде переговори, щоб обрати людей, які будуть керувати його ключовими інституціями впродовж наступних п’яти років. До кола жінок, які є кандидатками на високі посади, належать данська єврокомісарка Маргарет Вестагер, голова Світового банку Кристаліна Георгієва з Болгарії, іспанська міністерка економіки Надіа Кальвіно, французька ексміністерка з питань ЄС Наталі Луазо, чеська єврокомісарка Вера Юрова і президентка Литви Даля Грибаускайте
50%
