Ми послухали аргументи експерток і погортали матеріали з розрахунками, тож готові поділитися інформацією про ймовірний склад нової Ради.
Жінки у виборчому процесі: списки й мажоритарка
Читайте також: Рада проголосувала за Виборчий кодекс із гендерною квотою та відкритими списками
Зокрема, «Слуга народу» має у партійному списку 65 жінок, що складає трохи більше 32% від загальної кількості кандидатів у списку. «Європейська солідарність» веде у парламент 29 жінок (28% списку). Серед 176 кандидатів партії «Голос» 49 жінок — це майже 28% списку. У списку «Батьківщини» з 206 осіб — 61 жінка, а це майже 30%. 60 жінок із 184 кандидатів йдуть за списком «Опозиційної платформи — За життя!», що становить майже 33%.
«Мушу розчарувати тих, хто сподівався, що нові політичні сили висуватимуть більшу кількість жінок на мажоритарці. На жаль, це не так. «Стара гвардія» політичних партій робить ставку на жінок, і це теж виглядає досить цікаво. Найбільше висуває «Європейська солідарність» (24 жінки), — 24. На другому місці Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 20 жінок. За ними слідує «Слуга народу» — 19, та партія «Голос» — 18 жінок. Найменше жінок серед мажоритарників іде від «Опозиційної платформи — За життя» — 16. Від інших політичних партій висуваються 76 жінок, а от найбільше кандидаток — самовисуваниці: їхня кількість сягає 235 осіб», — наголосила Тишко.
Вона додала, що нерідко партії відправляли на округи жінок, яких можна назвати «одіозними».
«Так, пані Штепу побоялися поставити у список і «закинули» на округ. Так само зробила «Батьківщина». Пригадуєте, був скандал із відомою співачкою? Її теж відправили на мажоритарку», — зауважила експертка.
За її словами, із 3164 кандидатів, які йдуть по мажоритарці, лише 408 — жінки, а це близько 13%.
Тишко також розповіла, що за її підрахунками, до нового складу парламенту може пройти 15-18% жінок.
ДО РЕЧІ
Скільки жінок у світових парламентах?
Згідно зі звітом Міжпарламентського союзу, в 1995 році лише 11,3% парламентарів у світі були жінками, у 2008 році їхня частка зросла до 18,3%, а минулого року досягла 24,3%. При цьому, в порівнянні з 2017 роком минулого року частка жінок у парламентах зросла лише на один відсоток.
Лідерками за часткою жінок у парламентах серед континентів є Північна і Південна Америки (30,6%), у Європі цей показник становить 28,5 %. Частка жінок серед депутатів парламентів в Азії, на Близькому Сході та у Північній Африці становить менше 20%.
Читайте також: Парламенти світу вже майже на чверть складаються із жінок – дослідження
Серед країн незаперечною лідеркою за представництвом жінок у парламенті є Руанда (61,3% місць). Далі йдуть Куба (53,2%), Болівія (53,1%) та Мексика (48,2%), Швеція (47,3), Гренада (46,7%), Намібія (46,2%), Коста-Рика (45,6%), Нікарагуа (44,6%) та Південна Африка (42,8%).
До слова, виборчі гендерні квоти офіційно запроваджені в Руанді, Болівії, Мексиці, Коста-Риці, Нікарагуа, Південній Африці, а також у Іспанії (41,1% жінок у парламенті), Франції (39,7%) та Італії (35,7%).
Грошовий бонус за дотримання гендерної квоти
Читайте також: Чесно: На фінансування за гендерною квотою претендують лише дві партії – ЄС і «Голос»
«Цього разу йдеться про близько 60 мільйонів гривень (10% від всього фінансування партій із держбюджету). Згідно з попередніми оцінками та рейтингами партій, на додаткову підтримку від держави можуть розраховувати партії «Європейська солідарність» та «Голос» — близько 30 мільйонів гривень кожній… Що цікаво — партії можуть використовувати це додаткове фінансування на свій розсуд. Держава не зобов’язує спрямовувати гроші, отримані за гендерною квотою, виключно на розвиток жіночого руху або на все, що з цим пов’язано», — наголосила Виртосу, зауваживши, що партії насправді виграють не лише фінансово, а й інтелектуально та ресурсно.
«Жінки будуть підсилювати своїх однопартійців, адже зможуть запропонувати дещо інший погляд на традиційні речі — на ту саму політику, військо, економіку… Крім того, парламент попереднього скликання показав, що жінки були чи не найбільш ефективними й працьовитими, голосували, писали законопроекти. Тож партії виграють у тому, що нарешті підтягнуться до європейського, здорового, нормального паритетного представництва чоловіків і жінок у політиці», — підсумувала експертка.
Читайте також: ЦВК: На вибори до Ради зареєстрували 22,5% жінок-кандидаток
Не кількістю, а якістю
Читайте також: (Не)депутатська справа. Як у Верховній Раді опікуються питаннями гендерної рівності
«По-перше, забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до економічних ресурсів. Ми знаємо, що сьогодні в Україні розрив в оплаті праці між жінками й чоловіками складає 27%, це надзвичайно високий показник. У Верховній Раді нинішнього скликання вже є зареєстрований законопроект про забезпечення 30% квоти у наглядових радах державних підприємств, тож ми очікуємо, що нова Рада теж буде його розглядати. На нашу думку, це дасть поштовх, щоб вирівняти економічний дисбаланс. Наступний момент — це питання ратифікації Стамбульської конвенції й протидія домашньому насильству. Очевидно, це буде викликом для нової Верховної Ради. Крім того — протидія сексизму. Це ухвалення тих законопроектів, які посилили б відповідальність медіа, рекламістів та публічних осіб у сфері сексистських висловлювань, публічної дискримінації», — зазначила Голуб.
Вікторія Кобиляцька, 50%