Home Статті Оборонний сектор і гендерна рівність: є навчання і радники, на часі – протидія сексуальним домаганням

Оборонний сектор і гендерна рівність: є навчання і радники, на часі – протидія сексуальним домаганням

«Ми бачимо чимало успіхів у запровадженні рівності чоловіків та жінок в оборонному секторі – це відкриття військово-облікових спеціальностей, у тому числі бойових, надання рівних можливостей щодо укладання контракту для проходження військової служби, скасування обмежень у прийомі дівчат та жінок на навчання у вищих навчальних військових закладів», – так розпочала Марія Іонова, народна депутатка України, співголова МФО «Рівні можливості» круглий стіл «Законодавче забезпечення впровадження державної політики гендерної рівності в секторі безпеки і оборони: можливості посилення гендерного інтегрування», який організували МФО «Рівні можливості» та Асоціація жінок-юристок України «ЮрФем».

Водночас депутатка зазначила, що реалізація державної політики гендерної рівності потребує більш комплексного підходу. У тому числі – потрібна реальна протидія дискримінації та припинення сексуальних домагань в армії.

Любов Гуменюк, головна спеціалістка Департаменту військової освіти, науки, соціальної та гуманітарної політики Міністерства оборони України, також наголосила на успіхах міністерства у впровадженні гендерної рівності.

«Гендерні аспекти впроваджені в навчальну програму підготовки кадрів та фахову підготовку військовослужбовців. Скасовані обмеження прийому жінок на навчання у вищі військові заклади освіти, подолано дискримінаційну вимогу щодо навчання у вищих військових ліцеях. Закріплені вимоги та відповідальність жінок щодо проходження військової служби на рівні з чоловіками. Також вдосконалюється форма, польове екіпірування та спорядження відповідно до потреб і статури жінок», – розповіла Любов Гуменюк.

Серед інших досягнень, вона відзначила призначення у структурі міністерства уповноваженої особи – координатора з питань забезпечення рівних прав та запобігання й протидії насильства за ознакою статі, та наголосила, що міністерство й підпорядковані йому відомства мають мережу радників із гендерних питань, яких активно залучають до роботи. Нині залучено 61 радника й радницю.

Читайте також: На голову вище за чоловіків: гендерна політика в секторі безпеки й оборони

Катерина Павліченко, заступниця міністра внутрішніх справ України, розповіла про досягнення МВС у напрямку формування гендерної політики, зазначивши, що МВС стало одним із перших відомств, де в апараті створено уповноважений підрозділ з дотримання гендерної рівності, внесені зміни до функціональних обов’язків керівників всіх рівнів органів системи МВС у частині дотримання принципу рівних прав та обов’язків жінок і чоловіків.

Крім того, спільно з Національною академією внутрішніх справ розроблені та включені до щорічних планів службової підготовки поліцейських, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту лекційні матеріали щодо загальних засад впровадження гендерної рівності.

Вона також відзначила розширення можливості участі жінок у миротворчих місіях. Зокрема, нині у  миротворчих операціях участь беруть 28 осіб, серед яких 3 жінки.

Заступниця міністра заявила, що здійснюється постійний моніторинг дотримання гендерної рівності, в тому числі проведено аналіз нормативно-правових актів та дисциплінарних статутів, які регулюють питання механізму реагування, розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності за вчинення дискримінаційних дій та сексуальних домагань.

«МВС за підтримки Офісу ООН Жінки в Україні провело аналіз нормативно-правових актів та дисциплінарних статутів поліцейських, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту на предмет наявності положень про притягнення до дисциплінарної відповідальності винних осіб за вчинення проявів дискримінації за ознакою статі та сексуальних домагань на робочому місці. Ми повністю готові надати свої пропозиції для створення уніфікованої інструкції розгляду службових розслідувань такого характеру», – додала начальниця відділу з питань дотримання гендерної рівності МВС Ольга Перунова.

Читайте також: Кому і навіщо потрібен Центр гендерних компетенцій у секторі безпеки й оборони?

Водночас Анна Брицька, адвокатка у справі Валерії Сікал (військовослужбовиця, яка потерпіла від сексуальних домагань свого керівника – ред.), звернула увагу на недосконалість законодавства, відповідно до якого потерпілі від сексуального насильства не завжди можуть відстояти свої права.

«У нас прекрасний закон про рівні права та можливості чоловіків і жінок, але в ньому немає чіткості. Жодна стаття не містить чітких визначень, наприклад, що таке «примушування до статевого зв’язку».

У США діє Єдиний кодекс військової юстиції, відповідно до якого створений підрозділ, де є психологи та адвокати. І такий штат, куди може звернутися потерпіла від сексуальних домагань, є в кожній військові частині. Цей Кодекс має чітке пояснення термінів «зґвалтування», «примушування до сексуальних зав’язків», «домагання».

Потрібно в українському законодавстві чітко виписувати ці поняття. І тоді ми зможемо говорити, про реальний захист прав», – зазначила адвокатка.

Представниці громадського сектору також відзначили потребу у впровадженні в Україні світових стандартів протидії сексуальним домаганням. Зокрема, над розробкою відповідних нормативних актів та їхньою адвокацією вже працює ГО «Інститут гендерних програм», про що розповіла директорка організації Марина Лазаренко.

«Ми прагнемо зробити службу в українській армії безпечнішою і для чоловіків, і для жінок. Наші військові не повинні працювати на два кордони: захищаючи зовнішній –  від агресора, та свій особистий – від насилля всередині структури», – підсумувала активістка.

Підготувала Інна Наливайко, для 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Інна Наливайко
Більше публікацій Статті