Попри зростання представництва жінок у великих громадах, загалом в Україні представленість жінок у місцевих радах впала на 12,6%. Про це свідчать результати гендерного моніторингу, який Український жіночий фонд проводить спільно з Національним демократичним інститутом.
Надана Центральною виборчою комісією статистика показує, що якщо за результатами виборів 2015 року до місцевих рад було обрано 49,5% жінок, то у 2020 році – тільки 36,9%.
Повідомляється, що завдяки дотриманню ґендерної квоти у виборчих списках партій до обласних рад та міських рад великих міст, зокрема 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута було більше жінок, порівняно з попередніми виборами 2015 р. Також, порівняно із попередніми місцевими виборами, зросло представництво жінок у новобраних радах – з 20% до майже 31% у вищезгаданих міських радах, і з 15% до 28% у обласних радах.
Водночас, згідно з даними ЦВК, в Україні представництво жінок у місцевих радах упало на 12,6%. Погіршення загальної статистики викликане різким зменшенням представництва жінок на рівні селищних та сільських рад – з 46,1% та 55,7% у 2015 році до 37,9% та 41,3% у 2020 році.
Представленість жінок на посадах сільських, селищних, міських голів також погіршилась, з 31,4% за результатами виборів 2015 року до 16,6% за результатами виборів 2020 року.
Реформа децентралізації призвела до укрупнення територіальних громад та зменшення кількості місцевих рад. Якщо в 2015 році проводились вибори до 9831 селищної та сільської ради, і обирались 131989 депутатів, то у 2020 році проводились вибори до 1051 ради і були обрані 23894 депутатів селищних і сільських рад. Якщо на виборах 2015 року були обрані 10131 сільський, селищний, міський голова (з них 6954 чоловіків (68,6%) та 3177 жінок (31,4%), то на виборах 2020 року – тільки 1412 голів (1178 чоловіків (83,4%) та 234 жінок (16,6%).
Укрупнення територіальних громад призводить як до збільшення конкуренції, так і до зростання ролі фінансових та інших ресурсів для проведення передвиборчої кампанії. Якщо у малій громаді масштабні рекламні виборчі кампанії фактично не проводились, адже лідерки і лідери думок і так, переважно, були добре відомі громаді, і могли самостійно організувати особисті зустрічі з виборцями та поширення інформації, то у більшій громаді нерівний доступ жінок і чоловіків до ресурсів може впливати на результати виборів.
За оцінкою Українського жіночого фонду, зростає роль тренінгових, менторських програм для жінок, зацікавлених у місцевій політиці, щодо планування та проведення виборчої кампанії, роботи із виборцями, акумулюванні ресурсів для подолання нерівних стартових умов та перемоги на виборах. Жінки-кандидатки зацікавлені у знаннях та інформаційних ресурсах.
Читайте також: У топ-50 найрейтинговіших кандидатів минулих виборів лише 9 жінок. Про що це свідчить?
На виборах голів громад 2015 року жінки перемагали частіше – серед кандидатів вони були представлені на рівні 13%, а серед обраних – на рівні 31,4%. На виборах 2020 року відсоток жінок серед кандидатів становив 16,4% – а серед обраних голів 16,6%.
Несприятливим фактором для ширшої участі жінок як кандидаток у місцевих виборах було також зростання розміру виборчої застави та запровадження виборчої застави на всіх рівнях, незалежно від кількості виборців.
Моніторинг показав тенденцію до зменшення представництва жінок у новообраних радах після оголошення результатів виборів. Так, за результатами виборів 25 жовтня 2020 року, до обласних рад було обрано 1660 депутатів, в тому числі 1195 чоловіків та 465 жінок). Із них, 105 чоловіків (8,8% від обраних) та 60 жінок (13%) відмовились від мандатів. Внаслідок замін, рівень представництва жінок в обласних радах зменшився з 28% до 26,5%.
До міських рад великих міст, зокрема 24 міських рад міст-обласних центрів, м. Києва, Краматорська та Бахмута було обрано 1244 депутатів, в тому числі 860 чоловіків та 384 жінок. Із них, 89 чоловіків (10,3% від обраних) та 44 жінок (11,5%) відмовились від мандатів. Внаслідок замін, рівень представництва жінок в міських радах цих міст зменшився з 30,9% до 29,8%.
Читайте також: Відмовниці: як жінки здають мандати в обласних радах
Загальна кількість відмов серед обраних кандидатів була вищою, адже до встановлення остаточних результатів виборів від одного мандату могли по черзі відмовитись кілька кандидатів. Серед можливих причин – формальне виконання гендерної квоти партіями для реєстрації, тиск з боку партійних осередків, незацікавленість у роботі в місцевій раді кандидатів та кандидаток, зміна їх життєвих пріоритетів тощо. Недостатня залученість жінок до прийняття рішень при висуванні кандидатур та ухваленні інших важливих внутрішньопартійних рішень є несприятливою для посилення внутріпартійної демократії та представництва обраними від партій кандидатами і кандидатками інтересів громади.
Український жіночий фонд у партнерстві з Національним демократичним інститутом (НДІ) здійснює ґендерний моніторинг місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року. Метою ґендерного моніторингу є комплексний ґендерний аналіз виборчого процесу задля виявлення можливостей та перешкод для участі жінок у виборах та їх обрання до органів місцевого самоврядування. В межах моніторингу проводиться збір та аналіз відкритих даних в усіх областях України, а також спостереження за виборчою кампанією та глибинні інтерв’ю з кандидатками у 10 областях – Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Запорізькій, Львівській, Одеській, Харківській, Херсонській, Хмельницькій та Чернівецькій.
50%
