Головна Статті У топ-50 найрейтинговіших кандидатів минулих виборів лише 9 жінок. Про що це свідчить?

У топ-50 найрейтинговіших кандидатів минулих виборів лише 9 жінок. Про що це свідчить?

0
291

Найвищі результати на цих місцевих виборах набирали родичі впливових політиків, представники депутатських благодійних фондів і чиновники з обласних центрів, призначені популярними мерами.  Найуспішніший український кандидат у депутати — це чоловік 48 років із вищою освітою, який вже брав участь у виборах і хоча б один раз за свою кар’єру змінював партію. Як правило, це лідер територіального списку своєї партії. Рух «Чесно» вирішив проаналізувати топ-50 найсильніших кандидатів у обласні ради на виборах-2020, і виявилося, що до списку потрапили лише 9 жінок.

Портрет найсильнішого кандидата на місцевих виборах-2020. Інфографіка

За статистикою, ті, хто продемонстрував найвищий результат, були депутатами облради попереднього скликання. Пріоритетні сфери діяльності успішного кандидата — посада у місцевій владі, підприємництво або медицина.

Найбільше голосів виборців набрала кандидатка Віолета Лабазюк, яку згодом обрали очільницею Хмельницької обласної ради (10 місце). Вона входить до четвірки «рекордсменів», які взагалі не мали жодного досвіду участі у виборах.

ТОП-10 обласних депутатів, які отримали найбільше голосів на виборах-2020

Очікувано потрапили у перелік найуспішніших кандидатів чинні нардепи. Так, депутатка Верховної Ради з групи «За майбутнє» та кандидатка у Волинську облраду Ірина Констанкевич зайняла 39 позицію рейтингу. Вона не відмовилася від мандата народної депутатки задля роботи в обласній раді. Констанкевич є членкинею правління фонду Ігоря Палиці «Тільки разом».

Також наголошується, що 6 із 50 кандидатів-рекордсменів були родичами політиків, чиє прізвище було добре знайоме виборцям в окрузі. Троє з них – тобто рівно половина – жінки, половина – чоловіки.

Родичі нардепів, які брали участь у місцевих виборах-2020

Читайте також: Щоб гендерна квота працювала: які зміни потрібні до Виборчого кодексу

На місцевих виборах була встановлена гендерна квота у 40%. При майже рівній кількості жінок і чоловіків у списках жінкам значно рідше вдавалося набрати на окрузі значну кількість голосів.

У «Чесно» вважають, що це може свідчити як про низький рівень довіри до жіночого лідерства серед українських партій, так і про неможливість вести кампанію на рівні з чоловіками у зв’язку з нижчим середнім майновим станом жінок в Україні.

Проте Ольга Коцюруба, старша радниця з правових питань громадянської мережі «Опора», переконана, що такі дані топ-50 політиків не обов’язково мають свідчити про низьку довіру до жіночого лідерства:

«Коли ми говоримо про топ-50 політиків, за яких найбільше проголосували, то тут насамперед ідеться про такий критерій, як «впізнаваність політика на окрузі». А тепер давайте зважимо, що впливає на збільшення впізнаваності на великих округах? Насамперед це ресурси. І отут ми можемо говорити про особисті кошти політика, партійні кошти – чи ставила партія на жінок як кандидаток, чи була вона зацікавлена в тому, щоб просувати це, ну і треба також буде проаналізувати саму комунікаційну стратегію партії – чи ставила вона на окремі імена в списку, чи на список в цілому – тоді вона могла взагалі не просувати окремі імена. Тобто є дуже багато факторів, які варто проаналізувати до того, як робити висновок про недовіру до жіночого лідерства. А от нерівність стартових умов для жінок і чоловіків – це те, про що можна говорити напевно», – так наголосила експертка в коментарі для нашого видання.

50%

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті