Головна Статті Жінки на чолі політичних партій: влада і вплив на ухвалення рішень

Жінки на чолі політичних партій: влада і вплив на ухвалення рішень

1
1,190
Кіра Рудик, Олена Шуляк, Юлія Тимошенко
Кіра Рудик, Олена Шуляк, Юлія Тимошенко

Три з чотирьох парламентських партій очолюють жінки. Такого ще не було в Україні. Вікторія Максимова, аналітикиня Руху «Чесно», проаналізувала політичні партії, які представлені у Верховній Раді України.

Після парламентських виборів 2019 року лише одну з пʼяти партій, які пройшли до Верховної Ради, очолювала жінка. Відтоді ситуація суттєво змінилась — через чотири роки під керівництвом жінок eже три з чотирьох парламентських партій (одну, ОПЗЖ, заборонили). 

Крім того, нині жінки загалом значно більше представлені у Раді. Якщо у першому парламентському скликанні від усієї кількості народних депутатів було лише 2,5% жінок, то у девʼятому їх вже 21%.

Саме через партії жінки можуть приходити до влади та впливати на прийняття рішень. І наведені вище дані, здавалось би, свідчать про успіхи в досягненні гендерного балансу. Але ситуація виявляється дещо складнішою, якщо аналізувати ситуацію у кожній партії окремо. 

Які партії очолюють жінки

У рік останніх парламентських виборів всього три партії, які брали в них участь, очолювали жінки. Нині ця кількість збільшилась до п’яти. На перший погляд, різниця зовсім маленька. Проте дійсно важливий момент — це розмір та впливовість цих партій. Жінки очолюють «Слугу народу», «Батьківщину» та «Голос» — три з чотирьох нині діючих парламентських партій.

«Слуга народу»

Партію влади «Слуга народу» з 2021 року очолює Олена Шуляк, яка змінила на посаді Олександра Корнієнка. Приблизно за пів року до того в партії запустився рух «Зе!Жінки». Він досі доволі активно діє, судячи з публічної комунікації у соціальних мережах. Хоча, наприклад, надбавки до державного фінансування за дотримання гендерної рівності (не більше ⅔ представників однієї статі у парламенті) «Слуга народу» не отримує. Нині 54 з 235 депутатів фракції — це жінки.

Цікава ситуація також склалася з політичною радою партії. Нині за даними офіційного сайту, до неї входять 42 людини, з них — 10 жінок. На початку 2021 року політрада налічувала 55 члени, з яких 15 були жінками. Хоча різниця у представленні не суттєва, вона все ж змінилася. 

Серед усіх місцевих обласних осередків лише два очолюють жінки. Вінницькою обласною організацією керує Ірина Борзова, а Івано-Франківською — Олена Вінтоняк. Обидві є народними депутатками від «слуг». 


Читайте також: Анна Левандовська: Жінки мають іти в політику, щоб робити свій голос гучнішим


Сам факт того, що найбільшу партію в Україні очолила жінка, уже є великим прогресом у питанні рівного доступу до політики. Проте оцінювати роботу голови партії варто з ширшої перспективи. 

Так, до роботи «Слуги народу» під керівництвом Олени Шуляк виникають питання. Вони стосуються як і благодійності партії за кошти з держбюджету, так і особистої політичної діяльності Шуляк, зокрема лобіювання скандальної містобудівної реформи №5656. Примітним є також те, як партія відповідає на запити до неї. Наприклад, влітку цього року у відповіді руху «Чесно» про кількість депутатів на фронті Олена Шуляк порадила нам… «належно використовувати кошти донорів».

«Батьківщина»

Ще одна парламентська партія, яку очолює жінка, — це «Батьківщина». Юлія Тимошенко побудувала чи не найстабільнішу партію на українській політичній арені — політсила представлена у парламенті ще з 2002 року. Також вона має найбільше місцевих осередків: за даними реєстру PolitData їх нараховується понад 600.

Водночас у парламенті «Батьківщина» представлена лише чотирма жінками, одну з яких, Альону Шкрум, за даними «Української правди» Тимошенко вимагала виключити з фракції через підтримку законопроєкту про легалізацію канабісу. «Батьківщина», як і «Слуга народу», не отримує гендерну надбавку у фінансуванні діяльності з державного бюджету.


Читайте також: Не «берегиня», а воїнка й творчиня: що обговорювали на жіночому конгресі


Із 2006 року партія має також своєрідне жіноче крило — громадську організацію «Жінки Батьківщини». Вона і зараз працює в регіонах, на Чернігівщині — чи не найбільше. Також партія проводить просвітницькі заходи, зокрема для жінок, разом із Національним Демократичним Інститутом (NDI) та міжнародною фундацією виборчих систем (IFES).

Незважаючи на це, у політичній раді партії жінки представлені дуже мало — з 46 членів лише 6, тобто 13%. 

Ще гірша ситуація у регіональних осередках: лише в одній області партію очолює жінка. Мова йде про дніпропетровський обласний осередок, яким керує Олена Плахотнік. Вона є депутаткою Дніпропетровської обласної ради двох скликань від «Батьківщини». 

«Голос»

«Голос» також очолює жінка, Кіра Рудик. Вона замінила на посаді очільника партії Святослава Вакарчука ще у 2020 році.

За результатами виборів партія завела у парламент 20 депутатів, із них дев’ять — жінки, тобто 45%. За це політсила отримувала надбавку. Проте лише до 2021 року, коли НАЗК призупинило державне фінансування партії через ознаки фіктивних операцій на понад 1,3 млн грн у фінансовому звіті за другий квартал 2020 року.

Крім призупинення фінансування, партія стикнулася з ще декількома кризами, найбільшою з яких став її розкол. Також важко сказати, що партія підтримує зв’язок зі своїми представниками у регіонах. Так, наприклад, у «Голосі» не змогли надати дані за 2023 рік про те, скільки депутатів місцевих рад від партії нині на фронті.

Проте з гендерним балансом у керівництві регіональних осередків саме «Голос» має найкращу ситуацію. Вісім обласних осередків очолюють жінки.

Водночас судити про активність цих чи інших місцевих осередків партії дійсно важко через брак комунікації про це.

«Європейська солідарність»

Єдина партія у парламенті, яку нині очолює чоловік — це «Європейська солідарність». Проте не можна не згадати про неї з кількох причин. 

По-перше, партія отримує надбавку до державного фінансування, адже 9 з 23 її представників у Раді — жінки. І після проходження до парламенту їхня кількість зросла — у березні 2023 році Ірина Никорак увійшла в парламент після дострокового припинення повноважень іншого нардепа від «ЄС» Михайла Забродського. У 2023 році партія отримала понад 40 млн грн за гендерною квотою.


Читайте також: Юлія Вусенко: Треба показувати, що за перемогою стоять звичайні українці й українки


По-друге, у партії також є жіноче крило, яке працює в регіонах. Жінки очолюють шість обласних осередків партії. На відміну від «Голосу», осередки «Європейської солідарності» ведуть свою діяльність на місцях.

Інші партії

У «Самопомочі» також змінилося керівництво з часу минулих парламентських виборів. Після невдалої кампанії 2019 року Андрія Садового на посаді замінила Оксана Сироїд, віцеспікерка Верховної Ради минулого скликання. До того була членкинею політичної ради партії та головою Київської міської організації.

Проте партія не веде публічну діяльність з минулого року. Так, наприклад, останній допис на її Facebook-сторінці датується 13 березня 2022 року, а вебсайт взагалі не працює. А от Львівський осередок хоча і веде соцмережі, але за посиланням на сайт видає сторінку… онлайн-казино.

Партію «Соціальна справедливість» у 2019 році очолювала Алла Шлапак, а з 2020-го — Ірина Юрченко. У партії «Факел», навпаки, чоловік замінив жінку на посаді. У 2019 році її очолювала Тетяна Однорог, а з 2021 року — Владислав Храпак. Нині Однорог очолює волонтерську організацію у Білій Церкві. Про її політичну діяльність після того, як вона полишила посаду голови партії, нічого не відомо. Владислав Храпак у 2019 році балотувався до Верховної Ради від «Факела». Нині партія публічної діяльності не веде — сайт і сторінки у соціальних мережах не оновлювалися з 2020 року. 

Інші партії, що брали участь у минулих парламентських виборах, очолюють чоловіки. 

Жіночі політичні партії

Водночас в Україні є щонайменше три жіночі політичні партії. Це «Жінки за майбутнє», «Жінки України» та «Солідарність жінок України». Усі вони були засновані або у кінці 90-х, або на початку 2000-х, особливого успіху не мали, активної діяльності не ведуть.


Читайте також: #ЖінкиВідновлюють: чому важливо залучати українок до процесів відбудови


Наприклад, партія «Жінки за майбутнє» брала участь у «Опозиційному блоці «Не так!» у 2006 році. «Жінки України» теж не відзначилась за час існування нічим, окрім входження у блок Леоніда Черновецького, фігуранта Реєстру Zрадників.

Трохи успішнішою була історія «Солідарності жінок України». Партія брала участь у кількох парламентських та місцевих виборах. У 2015 році кілька кандидатів пройшли у місцеві ради. 

Нині партія активної діяльності не веде. З 2018 року її очолює Марина Петросянц, яка раніше була помічницею нардепа від «Партії регіонів» Андрія Шипко протягом щонайменше двох скликань.

Отже, в Україні вперше три з чотирьох найбільших партій очолюють жінки. Ми не можемо передбачити, як зміниться ситуація до наступних виборів та як на представництво жінок в партіях вплине повоєнний контекст. Та попри безліч проблем — від позбавлення державного фінансування до малої активності деяких партій у регіонах — нинішня ситуація вже є успіхом для країни. 

Крім того, жінки нині беруть на себе лідерство не лише всередині партій. Наприклад, Рух «Чесно» розповідав про депутаток на фронті.

Вікторія Максимова, аналітикиня Руху «Чесно»

Ілюстрації — Рух «Чесно».

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті