Головна Статті Не «берегиня», а воїнка й творчиня: що обговорювали на жіночому конгресі

Не «берегиня», а воїнка й творчиня: що обговорювали на жіночому конгресі

2
466

«Війна загострює виклики, які постають перед жінками», — акцентує віцеспікерка Верховної Ради, співзасновниця Українського жіночого конгресу Олена Кондратюк  під час відкриття сьомого Українського жіночого конгресу. 

Цьогорічний захід присвятили темі жіночого лідерства в час відновлення та відбудови. Упродовж двох днів міжнародні та українські експертки і представниці влади піднімали важливі питання щодо вступу України до ЄС, економічного зростання, подолання корупції, адаптації систем освіти і охорони здоров’я, реабілітації ветеранів та ветеранок, виборів та квот. Усе це — через призму участі та залучення жінок.

Платформа «Жінки — це 50% успіху України» публікує ключові тези із кількох панелей конгресу.

Жінок не можна ігнорувати при ухваленні рішень

Із вітальним словом на конгресі виступила перша леді України Олена Зеленська. Вона відзначила, що українська жінка точно не відповідає стереотипному та архаїчному образу «берегині». Вона — воїнка й творчиня, яка займається відбудовою життя, бізнесу, робочих місць. Відбудовою перспективи, майбутнього.

«За даними кадрового центру ЗСУ, на зараз у нас уже 43,5 тисячі жінок військовослужбовиць. Це майже втричі більше, аніж у 2014-му. І друга цифра 56% новостворених бізнесів за цей рік це жіночі бізнеси. Більше, ніж будь-коли.

Українська «берегиня», про яку часто ми чули у вітальних словах, цей архаїчний образ, він не має ніякого значення. Він дуже змінився. Вона вже не сидить біля домашнього вогнища. Його зруйнували нападники. Але взамін втраченого вона будує новий дім. І вона сама фізично боронить його від знищення», — зауважила Зеленська.


Читайте також: #ЖінкиВідновлюють: чому важливо залучати українок до процесів відбудови


Вона також розповіла про досягнення України у гендерній рівності та проєкти, в яких нам потрібно розвиватися. Зокрема, розвивати безбар’єрність. А це про створення комфортного простору всередині країни, зокрема, й роботу садочків та шкіл, щоб  жінки могли повертатися до розбудови кар’єри.

«Жіноче лідерство вкрай важливе не лише для того, щоб Україна могла вистояти у цій жахливій війні. А також для відновлення», — відзначила амбасадорка США в Україні Бріджит Брінк.

Вона також нагадала, що жінки, які складають половину усього населення, їх не можна ігнорувати  при ухваленні рішень.

«Нації ніколи не досягнуть свого найбільшого потенціалу в політиці, економіці, на культурному фронті, якщо не будуть використовувати мізки й таланти 50% населення країни. Україна не переможе і не відновиться швидко без участі жінок», — заявила посолка США.

Вибори під час війни неможливі, а законодавство потребує змін, щоб жінки могли брати участь як кандидатки

Україна не може дозволити собі недемократичні вибори, тому наступні вибори відбудуться лише після нашої перемоги. Але готуватися до них потрібно вже зараз, зокрема, в частині забезпечення квоти на участь жінок у виборах.

Пітер Ербен
Пітер Ербен

Директор Міжнародної фундації виборчих систем в Україні Пітер Ербен відзначив, що  жінки, які представлені на вищих рівнях ухвалення рішень, можуть посилити політику України. До того ж, зауважив, що жінки набирають більше впливу, що видно на рівні сільських та селищних рад. Тож потрібно зберегти гендерну квоту, яка дозволяє залучати більше жінок. І найголовніше — зберегти квоту таким чином, щоб партії не могли їх обійти. Також Ербен додав, що потрібно вснести зміни до вимог про балотування. Особливо в аспекті безперервного проживання в Україні.

«Жінкам потрібно дати можливість повернутися до України та балотуватися. І тут ми маємо працювати активно і зробити все можливе, щоб жінки, які повернуться, могли балотуватися. А для цього треба змінити вимогу щодо проживання», — закцентував Пітер Ербен.

На думку віцеспікера Верховної Ради Олександра Корнієнка, після війни жінки в Україні отримають більше можливостей для активної участі у політичному житті.

«Повоєнна Україна це і про збільшення можливостей для жінок займатися політикою. Зокрема, багато хто повернеться з-за кордону та привезе із собою новий досвід і, сподіваємося, активну лідерську позицію. У нас є унікальний шанс залучити їх в політичне та суспільне життя країни. Для цього, як держава, маємо зробити певні кроки, зокрема ухвалити нове законодавство про партії, виправити виборчий кодекс, розв’язати питання щодо більшої залученості жінок до публічної служби, зокрема, на високих посадах», наголосив Корнієнко.

Мілітаризація призводить до патріархальних настроїв у суспільстві

Олена Шуляк
Олена Шуляк

Народна депутатка Олена Шуляк відзначила, що її партії представляють 2,5 тис. депутаток у місцевих радах. 301 жінка очолює фракції. Декілька десятків жінок очолюють територіальні громади. Але війна додає викликів для участі жінок у політиці.

«Мілітаризація призводить до патріархальних настроїв у суспільстві, де до жінок інколи таке ставлення, що нібито не потрібно їм обіймати важливі державні посади чи політичні посади», — наголосила Шуляк.

Депутатка також відзначила, що є представниці партії, які нині обіймають високі посади. Це Катерина Ямщикова, яка очолила Полтавську міську раду, та Тетяна Єгорова-Луценко, яка нещодавно очолила Конгрес місцевих та регіональних влад. Ці призначення були досить складними, адже, як каже Шуляк, важко було довести, що жінки можуть обіймати такі високі посади і на рівні з чоловіками брати участь у відновленні країни.

У заключному слові до панелі директор Національного Демократичного Інституту (НДІ) Марчін Валецкі подякував організаторам Українського жіночого конгресу та висловив захоплення проривом, який зробили українські жінки у питаннях лідерства.

«Я працюю з політичними партіями кілька десятиліть, і маю відзначити величезний прогрес розвитку жіночого лідерства. Панель підтверджує цю думку: тут є три лідерки-представниці політичних партій та керівниці фракцій. Але у мене є кілька мрій про українську політику. Це жінка – президентка України і голова парламенту», — зазначив Марчін Валецкі.

Він також додав, що важливо не обмежувати права депутаток, адже саме вони є дієвими дипломатками в просуванні інтересів за кордоном.

«Як показують дослідження, 74% українців хочуть бачити більше жінок у політиці. Але важливо, щоб ніхто не обмежував їхні права. Жінкам-лідеркам на національному та місцевому рівні потрібно виїжджати за кордон, щоб адвокатувати інтереси України. Потрібно достукатися до сердець наших європейських та міжнародних партнерів, і жінки можуть це зробити якнайкраще», — наголосив Валецкі.

Учасники та учасниці також обговорили питання інформаційної війни, розробки нового виборчого законодавства та гарантування інклюзивності політичних та виборчих процесів.

Жіноче лідерство на місцях потребує наставництва

 Ганна Старостенко
Ганна Старостенко

Заступниця голови Київської міської державної адміністрації Ганна Старостенко відзначила, що саме жінки на місцях освітянки, медикині, працівниці соціальних служб — першими прийняли виклики війни. Також політикиня додала, що як ніколи постало питання розбудови інклюзивних просторів, тож у бюджеті Києва передбачили півтора мільярда гривень, аби забезпечувати комфортні простори та доступи для маломобільних людей.

Старостенко також розповіла про проблеми, з якими стикаються депутатки на місцях. Зокрема, вона наголосила, що постанова Кабміну, яка забороняє вільний виїзд депутаткам, значно ускладнює як волонтерську роботу, так і можливість пошуку міжнародних партнерів.

Учасниці обговорювали, як вплинула повномасштабна війна на можливості жінок. Так, голова Добрянської громади Чернігівської області Світлана Бицько розповіла, з якими викликами довелося зіштовхнутися в перші дні повномасштабного вторгнення. На її думку, держава має надавати особливу увагу прифронтовим громадам, які мають значний потенціал. Серед викликів вона назвала фінансові й демографічні проблеми, безпекові питання, особливо, що стосуються дітей.

«У нас є потенціал, прикордонні громади — це ґанок держави. Але нам складніше ніж іншим. У нас і економічні, і кадрові можливості звужені», відверто поділилася очільниця Добрянської громади.


Читайте також: Як згуртованість рятувала Добрянську громаду


Ганна Давиденко
Ганна Давиденко

Про досвід депутатства на регіональному рівні розповіла голова ради «Соціальна перспектива» Ганна Давиденко. Вона пригадала історію, як під час перших виборів потерпала від сексизму. Адже коли питала у старших колег, куди балотуватися, їй сказали, що неважливо, бо вона буде у раді «для краси».

«Нам потрібна програма менторства для майбутніх депутаток, треба передавати досвід і вчитися одна в одної, щоб депутатки знали про свої права. Коли мені було важко у раді йти проти всіх, я намагалася сторвювати коаліції, вчитися. І це зробило мене сильнішою, професійною, не такою, якою мене очікував побачити колега-депутат», — сказала  Ганна Давиденко.

Депутаткам потрібна підтримка, а не обмеження прав

Колишня депутатка Гвардійської громади Світлана Свідерська-Лоб поділилася історією про свого сина-азовця, розповіла, як вони з побратимами тримали оборону Маріуполя, а потім потрапили до російського полону. Через урядову постанову №69 політикиня була вимушена скласти повноваження депутатки сільської ради, адже це заважало їй виїжджати за кордон для актуалізації теми повернення захисників «Азовсталі».


Читайте також: Заборона виїзду за кордон для депутаток: чому це не про рівність?


«Ця постанова дуже б’є по депутатках місцевих рад. Вона обмежує можливості більшості депутаток-волонтерок. І на прикладі таких жінок як я, видно, що це обмежує представлення інтересів родин військовополонених», — сказала Світлана Свідерська-Лоб.

Ірина Трохим
Ірина Трохим

Співзасновниця громадської організації «Центр «Жіночі перспективи» Ірина Трохим презентувала дослідження внутрішніх документів політичних партій та опитування депутаток різних рівнів про доступ до ухвалення рішень.

Дослідження виявило низку проблемних питань, із якими доведеться працювати найближчим часом. Зокрема, існує необхідність у запровадженні гендерних квот при формуванні керівних органів партій, здійсненні партійної діяльності у міжвиборчий період, підвищенні обізнаності з установчими та регламентуючими документами партій. А також підтримка «жіночих крил» та їхня обов’язкова представленість у керівних органах партій. Ірина Трохим також погодилася із негативним впливом постанови №69 на депутаток.


Читайте також: Справедливість, безбар’єрність, війна і демократія — головні теми медійного марафону «Рівність у політиці та інклюзивне відновлення»


«Статус депутатки останнім часом стає на заваді або взагалі унеможливлює виконання політичної, громадської, волонтерської діяльності, яка передбачає поїздки за кордон», — зазначила Ірина Трохим.

Жінок стає більше у секторі безпеки й оборони

Впровадження гендерної політики в безпекових структурах та антикорупційних органах дуже на часі, надто якщо зважати на євроінтеграційні прагнення України. Про лідерок і їхню залученість в секторі безпеки і оборони йшлося на спеціальній дискусії «Жінки у процесах безпеки та забезпеченні справедливості».

Ірина Мудра
Ірина Мудра

Як зазначила в ході дискусії заступниця міністра юстиції України Ірина Мудра, кількість жінок в органах влади зростає: 

«В Кабміні 25% зі всього складу уряду становлять жінки, із них — 3 віцепрем’єрки. Ми спостерігаємо збільшення кількості жінок в уряді  з початку війни».

Міністерка також зазначила, що цього року відзначають річницю ухвалення Резолюції 1325 «Жінки. Мир Безпека». Резолюція також наголошує на важливій ролі жінки у запобіганні та врегулюванні конфліктів. І спрямована на досягнення доступу жінок до керівних посад у владі. Мудра відзначила, що в Україні розроблений національний план дій на виконання резолюції, який змінили відповідно до викликів після повномасштабного вторгнення.

На переконання урядовиці, зростання кількості жінок у владі буде збережено. За її словами, жінки вміють «тримати свій фронт оборони» у різних галузях.

Ганна Гвоздяр
Ганна Гвоздяр

У свою чергу, заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості України Ганна Гвоздяр розповіла, як її внутрішнє кредо «українське військо — понад усе» привело до роботи в міністерстві.

«Українська промисловість — це чарівний ліс. Там відбувається багато чудес. І там працюють дуже багато жінок, які стоять за станками, виробляють зброю, є юристками, адміністраторками. Вони вірять у перемогу і є тими, хто «подають набої», — сказала Ганна Гвоздяр.

Треба долати гендерні стереотипи у війську та в системі правосуддя

Державна секретарка Міністерства оборони Людмила Дараган поділилися статистикою: станом на жовтень 2023 року понад 62 тисячі жінок є частиною ЗСУ, це 7,3% від загальної чисельності. В районі бойових дій перебувають 5 тисяч жінок. На її переконання, існує необхідність у подоланні гендерних стереотипів.

«Жінки активно йдуть служити і йдуть на бойові посади. Попри те, що українське законодавство є прогресивним, є деякі проблеми з його впровадженням, коли на законодавчому рівні гендерна нерівність знищується, а в нормативних документах відомств — залишається», — зазначила Людмила Дараган, додавши, що є необхідність також у збільшенні кількості жінок на керівних посадах та усунення штучних проблем у процедурі їхнього призначення.

Заступниця начальника Департаменту міжнародно-правового співробітництва Офісу Генерального прокурора Ірина Діденко відзначила, що в системі прокуроства є три ключові віхи розвитку і змін. Перша — це боротьба за рівність, щоб жінки могли посідати посади прокурорів, бо раніше це було досить складно.. Друга віха — це розслідування злочинів, які пов’язані з випадками гендернозумовленого насильства. За словами експертки, це те, чому не приділяли потрібної уваги  Тож до повномасштабної війни проводили інформаційні кампанії, щоб змінювати сприйняття цих злочинів. Щоб жінки не боялися говорити і щоб їх не звинувачували в усьому. І третє — це захист потерпілих та свідків, який також став більш успішним.

Цього року також у структурі запустили гендерний аудит, який проводять ООН Жінки в Україн». За словами Ірини Діденко, попри консервативність прокуратури, з початку повномасштабного вторгнення офіс став більш відкритим і почав координуватися з громадянським суспільством.

Олена Андрушко

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті