«Білявка стала заступницею міністра, «жіночому розуму це непідвладно»… Чому в українських медіа досі багато сексизму і як це подолати?
ЗМІ часто створюють токсичний контент, бо справді не розуміють, чому це образливо, а не дотепно.
Про подолання гендерних стереотипів та роль медіа у цих процесах говорили учасники та учасниці круглого столу «Роль медіа в утвердженні культури гендерної рівності» , що відбувся 2 квітня у Верховній Раді України.
На заході зібралися народні депутати та депутатки, журналісти, працівники Офісу Уповноваженого ВРУ з прав людини, Офісу Урядової уповноваженої з питань ґендерної політики; представники міністерств, міжнародних та національних неурядових організацій.
Організували розмову Підкомітет з питань гендерної рівності та недискримінації Комітету ВРУ з питань захисту прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин; Комітет з питань свободи слова та інформаційної політики спільно з Національним Демократичним Інститутом (НДІ) та Кампанією проти сексизму в ЗМІ та політиці «Повага».
Шлях до гендерної рівності: ключові напрямки
Учасники круглого столу визначили кілька напрямків роботи, які критично важливі для впровадження культури гендерної рівності:
- включати в закони стандарти дотримання гендерної рівності, вводити санкції за прояви сексизму;
- прописати принципи для ЗМІ, яких би дотримувались у своїй роботі журналісти і редактори;
- моніторити ЗМІ на предмет дотримання гендерної рівності та проявів сексизму;
- проводити тренінги для представників медіаспільноти;
- підтримувати зростання ролі жінок у політичному житті, а також сприяти залученню політикинь у якості героїнь журналістських матеріалів;
- розширювати коло експерток, до яких звертаються медійники, показувати нові обличчя, запрошувати чоловіків, які просувають ідеї гендерної рівності.
«Причина поширення сексисизму у ЗМІ криється у низькому рівні правової обізнаності та знань про права людини», – впевнена Аксана Філіпішина, представниця Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності.
Медіа почали частіше говорити про жінок
Ірина Славінська, координаторка кампанії «Повага», зауважила позитивну динаміку щодо згадування жінок в українських медіа. В 2014 році цей показник був на рівні 13%, а в 2018 – вже 29%.
За даними щомісячного моніторингу, який проводить Інститут масової інформації (ІМІ), в лютому 2018 року жінок згадували завдяки атлеткам, які брали участь в Олімпіаді. Багато писали про загибель на фронті медсестри Сабіни Галицької та смерть студентки Мукаддас Насирлаєвої.
Проте важливою не тільки кількісна, а й якісна присутність жінок в ЗМІ. Наприклад, традиційно жінки у медіа залишаються головними коментаторками подій, що трапляються з дітьми – найчастіше беруть інтерв’ю у мам. Інцидент у школі – просять висловитись директорку чи вчительку. Але коли переходимо до політики чи соціальної експертизи, то героями сюжетів і публікацій частіше стають чоловіки.
В Україні зміни будуть швидкими
Ольгу Герасим’юк, першу заступницю голови Нацради України з питань телебачення та радіомовлення, продемонстроване під час круглого столу відео з прикладами сексизму у ЗМІ зовсім не здивувало.
За її словами, на кричущі випадки дискримінації (як наприклад, на сценку з Буратіно від 95 кварталу) Нацрада реагує – письмовими зверненнями, просвітницькою роботою. Велику роль у цьому процесі відіграє реакція суспільства, яка змушує медійників змінюватися.
Якщо раніше у медіа не до кінця розуміли, навіщо потрібні резолюції, у яких визначені стандарти гендерної рівності та недискримінації, то сьогодні вони почали активно ними цікавитись.
«Ми можемо закликати медіа уникати токсичного контенту. Однак зараз медіаринок опирається цьому. За уявленням більшості топ-менеджерів, гарні рейтинги можна отримати лише завдяки такому контенту. Тому ми пішли з іншого кінця – у нас не закон карає, у нас діють саморегулятивні акти, які Нацрада підписує з представниками медіаспільноти», – пояснює Герасим’юк.
Подолати причину, а не наслідки
Андрій Куликов, журналіст, співзасновник «Громадського радіо», наголосив, що «гумористичні шоу» на кшталт телепрограми “Дизель-шоу” принижують не лише жінок, а й чоловіків. Щоб було менше подібних шоу, треба пропонувати інший, якісніший варіант.
«Ми повинні показувати іншим медіа, за якими стандартами треба працювати. Зараз ми працюємо за стратегією «Зроби – і віддай», щоб ділитися ідеями з іншими медіа. Спочатку буде мавпування, потім відтворення і далі – творчий розвиток», – сказав він.
Також Куликов вважає, що звертати увагу варто не на наслідок, а на причину.
«Якщо навчати однаково дівчат і хлопців, однаково надавати декретні відпустки жінкам і чоловікам – проблема гендерних стереотипів поступово зникне», – наголосив Андрій.
.Правило «дзеркала» як підказка для медіа
Олександра Кольцова, яка відповідає за розважальний контент на Суспільному, вважає, що говорити на тему гендерної чуйності з медійниками дуже актуально всупереч закидам, що це «не на часі». В якості головного способу самоперевірки для журналістів., вона порадила використовувати принцип віддзеркалення (наприклад, із заголовку «Нацбанк очолив чоловік» стає зрозуміло, чому заголовок «Нацбанк очолила жінка» є проявом сексизму).
Катя Тіілікайнен, радниця з гендерних питань Офісу Ради Європи в Україні, підкреслила, що медійна грамотність суспільства відіграє важливу роль в боротьбі з випадками сексизму у ЗМІ. Глядачі і читачі мають бути налаштовані критично до споживання медіапродукту.
Наприклад, коли у медіа Фінляндії з’являються прояви сексизму, аудиторія не лишається байдужою а ЗМІ не хочуть сваритися зі своїми читачами.
Тож час і українським читачам та читачкам тиснути на свої медіа. Адже у ЗМІ поблажливо ставитимуться до сексизму доти, доки це не обурюватиме їх читачів.
Наталія Жачек, 50%
