Людмила Прокопечко — селищна голова Доброслава, що на Одещині. Вона перетворила занедбане селище на сучасне й туристично привабливе місце. На виборах 2020 року отримала рекордну підтримку — 92,4%. Її успіх — результат довіри громади та активного управління.
Людмила Прокопечко пройшла шлях від учительки початкових класів до директорки першої української школи в місті Южному. Політична кар’єра розпочалася з призначення на посаду голови Комінтернівської районної державної адміністрації 2005 року.
Ми поспілкувалися з Людмилою Прокопечко про шлях у політику, виклики на посаді селищної голови та роль жінок у відбудові України після війни.
Від учительки до успішної селищної голови
Родина сформувала патріотичні погляди та інтерес до української історії, що згодом вплинуло на політичну діяльність. Батьки Людмили були депортовані з території колишньої Польщі. Змалку прищепили доньці глибоке розуміння національної історії та ідентичності.
Людмила була активною учасницею руху за незалежність, членкинею Народного руху України та довіреною особою Віктора Ющенка на виборах 2004 року. Громадська діяльність розпочалася зі створення першої української школи в Южному та Товариства «Червона Калина», що стало початком політичної кар’єри.
Хоча Людмила Прокопечко бачила своє майбутнє в освіті, після перемоги Ющенка її запросили очолити районну державну адміністрацію, що стало для жінки серйозним викликом. Вона обіймала цю посаду впродовж п’яти років, після чого повернулася до активного політичного життя.
«Я завжди залишалася вірною своїм принципам і не переходила в інші партії».
2015 року Людмила Прокопечко не планувала балотуватися на посаду голови селищної ради, але мешканці самі звернулися до неї з проханням очолити громаду. Після певних роздумів вона погодилася.
Читайте також: Як це — бути лідеркою?
Трансформація Доброслава
«Коли наша команда прийшла до селищної ради, ми зрозуміли, що ця робота неймовірно цікава, і від нас залежить набагато більше, ніж здавалося на перший погляд. Тут я почуваюся значно потрібнішою, ніж на посаді голови районної державної адміністрації, — ділиться Людмила Прокопечко. — Адже там від твоїх особистих рішень залежало небагато, а тут кожне рішення має вагомий вплив на життя громади. І ти розумієш, що можеш щось реально змінити. Те, що справді принесе користь людям».
На виборах 2020 року Людмилу Прокопечко переобрали з рекордною підтримкою — 92,4 %. Хоча їй пропонували йти далі — до обласної ради або на інші політичні позиції, вона вирішила залишитися працювати в рідній громаді.
«Мені цікаво реалізувати заплановане, адже планів багато, а громада стала значно більшою», — пояснює вона свій вибір.
На виборах конкурентів вона не мала, оскільки очевидно було, що рівень підтримки серед населення надзвичайно високий. За п’ять років роботи на посаді голови селищної ради Прокопечко досягла значних успіхів, і громади, що приєдналися до Доброславської, побачили результати її діяльності та перспективи позитивних змін у своїх населених пунктах.
Довіра громади
Така довіра громади накладає величезну відповідальність. Очікування від Людмили Прокопечко надзвичайно високі, і для того, щоб їх виправдати, їй доводиться працювати безперервно. Вона визнає, що не завжди вдається досягти всіх цілей через складні умови, зокрема пов’язані з повномасштабною війною. Однак активно працює над тим, щоб громада не розчарувалася у своєму виборі. Вона залучає мешканців до діалогу, регулярно звітує про свою діяльність і пояснює, як працюють голова громади, депутати та виконавчий комітет. Таке відкрите спілкування допомагає людям розуміти, чому відбуваються ті чи інші процеси, як працює місцева влада.
«Сьогодні я відчуваю дуже велику підтримку населення абсолютно в усьому: і в постійній допомозі громади Збройним силам України, і в тому, як люди реагують на мої ініціативи, на організацію толок, на підтримку різних проєктів. Я не відчуваю, що ця довіра з часом стала меншою», — зазначає очільниця громади.
«Прибравши сміття на вулицях, приберемо сміття в головах»
За час керівництва Людмили Прокопечко Доброслав змінився — із занедбаного селища перетворився на туристично привабливе місце. Команда зіткнулася з безліччю викликів: занедбані дороги, старі соціальні об’єкти та сміттєзвалища. Селищна голова та її команда розпочали з масштабного очищення території, перетворюючи колишні звалища на парки та сквери. Це не потребувало великих бюджетних інвестицій. Головне — бажання і готовність діяти. Працівники ради після роботи виходили на вулиці для прибирання. Таким чином подавали приклад іншим, показуючи, що смітити — неприпустимо. Для того, щоб запобігти повторному засміченню очищених територій, вирішили облаштовувати на цих місцях парки, що надихало громаду берегти чистоту. Паралельно взялися за відновлення доріг, модернізацію систем освітлення та водопостачання. Ключовим фактором успіху стало активне залучення громади до цих перетворень.
«Так народилася ідея «парків на смітниках». Першим став парк «Лісова пісня» на найбільшому 50-річному сміттєзвалищі, яке можна було вичистити лише вручну. Після першого вдалого проєкту до нас приєдналися люди, які зрозуміли, що це необхідно робити. У селищної ради було обмаль бюджетних коштів, тому багато робіт виконували власними силами — за підтримки громади», — ділиться спогадами пані Людмила.
Такі ініціативи стали традицією в Доброславі. Для організації чергової акції достатньо, щоб на сторінці у фейсбуку селищної голови з’явився допис із закликом про допомогу. Наприклад, Алея Героїв, яку відкрили до Дня Незалежності. Через затримки підрядника часу на завершальні роботи з благоустрою залишалося обмаль. Потрібно було розвантажити десятки тонн землі та висадити багато рослин. На заклик про толоку відгукнулося понад 150 волонтерів та волонтерок. Вони спільними зусиллями виконали денний обсяг робіт лише за 40 хвилин.
Людмила вважає, що для лідерки громади важливо бути патріоткою своєї держави:
«Треба вірити в те, що робиш, мати величезне бажання й енергію і вміти вести за собою. Коли ти сама гориш своєю ідеєю, то можеш запалити й інших. Тоді й люди довірятимуть», — каже Людмила.
Цей проєкт став яскравим прикладом активності й небайдужості громади, що постійно бере участь у важливих ініціативах, допомагаючи робити Доброслав ще кращим.
«Волонтерська допомога, підтримка військових та пам’ять про героїв об’єднують громаду»
Активність громади допомогла швидко організуватися з початком повномасштабного вторгнення, а також сприяла тому, що ще з 2014 року жителі підтримували військових.
«Команда залишилася на місці, ніхто не виїхав. Мене підтримала вся громада, і це було надзвичайно важливо. Ми працювали цілодобово, без вихідних, коли почалося вторгнення», — згадує Людмила Прокопечко.
Щодня забезпечували харчуванням до тисячі військових, облаштовували блокпости — усе працювало чітко, як злагоджений механізм. Волонтерська підтримка армії триває й досі: щотижня з Доброслава відправляють допомогу, зібрану місцевими жителями.
«У нашому музеї висять прапори всіх бригад, яким ми допомагали. Їх дуже багато. Важливо, щоб усі відчували — не можна, щоб одні воювали, а інші залишалися осторонь», — зазначає Людмила.
У квітні 2024 року в Доброславі висадили каштанову алею на вшанування пам’яті мешканців громади, загиблих під час війни. На допомогу прийшло майже сто людей, а саджанці каштанів придбали самі жителі.
«Для громади важливі корисні справи, адже це для людей, вони тут господарі», — підкреслює Людмила.
У Доброславі також дбають про ветеранів і ветеранок. Працює Veteran Hub, де військовим надають підтримку психологи та юристи.
Жіноча сила в управлінні громадою: досвід Доброслава
У команді Людмили Прокопечко більшість ключових посад обіймають жінки, включаючи секретаря ради та керівника апарату. Це демонструє ефективність жіночого лідерства в місцевому самоврядуванні та створює позитивний приклад для інших громад.
Це особливо помітно в таких напрямках, як надання адміністративних послуг та соціальний захист, де традиційно працюють жінки. Очільниця підкреслює, що їй комфортно з колегами через їхню відповідальність і готовність працювати навіть понаднормово.
«Чоловіки часто працюють до певної межі, а коли втомлюються, припиняють роботу. Жінка ж, якщо потрібно, працюватиме і вдень, і вночі. Втім, я вважаю, що в ідеалі має бути баланс — 50 на 50. Чоловіки й жінки доповнюють одне одного. Так само важливо мати баланс поколінь — і молодих, і досвідчених працівників. Тоді все буде збалансовано. Ми намагаємося до цього йти, але поки що жінок у нас таки більше», — резюмує посадовиця.
«Стереотипи й невпевненість — головні перепони для жінок у політиці»
Людмила Прокопечко вважає, що однією з основних перепон для жінок, які прагнуть зробити кар’єру в політиці, залишаються стереотипи, які родом ще з радянських часів.
«Традиційно жінкам прищеплювали думку, що їхнє місце — біля каструль, а не в політиці чи бізнесі», — зазначає вона.
Ці стереотипи досі живуть у суспільстві та впливають на ставлення до жінок, які прагнуть будувати кар’єру. Існує також упереджене, а іноді й зневажливе ставлення з боку чоловіків. Часто жінок сприймають як менш розумних, творчих або здібних.
«Жінка нібито взагалі не може нічого. Це частково пояснює, чому представництво жінок у політиці залишається порівняно невеликим, особливо у значних політичних структурах».
Однак пані Людмила бачить і позитивні зрушення.
«Сьогодні у світі з’являється все більше президенток і прем’єрок. Ми бачимо прекрасні приклади того, як жінки в Україні можуть дати фору чоловікам у багатьох сферах, і це особливо помітно під час війни», — зазначає вона.
Людмила Прокопечко вважає, що важливо підтримувати жінок, залучати їх до громадської діяльності, показувати позитивні приклади та навчати.
«Жінки можуть досягати успіху, і потрібно допомагати їм у цьому», – підсумовує вона.
«Жінки стануть ключовими лідерками у відбудові України після перемоги»
Людмила Прокопечко переконана, що роль лідерок у процесі відбудови та реформування України після перемоги значно зростатиме. Уже зараз багато відповідальності лягає на їхні плечі, а після завершення бойових дій їхня участь стане ще вагомішою. Війна спричиняє величезні втрати, і після її закінчення країні доведеться допомагати багатьом людям, зокрема тим, хто втратив близьких або отримав важкі травми. Жінки відіграватимуть ключову роль у цій допомозі, оскільки кадровий дефіцит стає все гострішим по всій Україні. Багато людей виїхало за кордон або воює на фронті, залишаючи вільні вакансії, які жінки зможуть отримувати.
Читайте також: Надія Івашкова: Щоб жінки проявили себе як лідерки, треба дати їм шанс
Очільниця громади впевнена, що жінки активно долучатимуться до галузей, які раніше вважалися більш «чоловічими», і зможуть успішно замінити своїх колег. Вони відповідатимуть не лише за традиційні сфери — освіта, медицина та соціальний захист, але й за розвиток бізнесу, що стане критичним для відбудови економіки країни. Крім того, з наближенням України до вступу в Європейський Союз виникне потреба в нових ідеях та ініціативах, де лідерки зможуть відігравати важливу роль.
«Жінки готові взяти на себе відповідальність і працювати на благо країни», — підсумовує Людмила.
«Для підтримки жінок у політиці потрібно адаптувати законодавство до сучасних реалій»
На думку Людмили Прокопечко, для підтримки жінок у громадському та політичному житті на державному рівні потрібно більше комунікації та обміну інформацією. Вона вважає, що варто проводити більше зустрічей між представниками уряду й Верховної Ради та жінками з різних громад. Такі заходи допоможуть інформувати про можливості, які існують для жінок у політиці та суспільній діяльності.
Людмила Прокопечко наголошує на необхідності законодавчих змін, які б дозволили жінкам ефективніше поєднувати виховання дітей та активну участь у політичному житті. Вона підкреслює важливість удосконалення системи соціального захисту та підтримки сімей. Крім того, закликає до активнішого залучення жінок до обговорення їхніх потреб та бачення своєї ролі у відбудові післявоєнної України. На її думку, це дозволить адаптувати законодавство до сучасних реалій та створити сприятливіші умови для участі жінок у політичному процесі.
Ольга Тарантіна
