У Рівному відбулась конференція, під час якої обговорили можливі шляхи інституалізації та впровадження політики рівних прав і можливостей на рівні громади.
МФО «Рівні можливості» – це не «поганий поліцейський»
Олена Хотенко, голова депутатської групи «Рівні можливості» у Рівненській міській раді, наголосила, що депутатські групи – це інструмент, який дає змогу, попри політичні переконання, об’єднуватися заради спільної мети – відстоювання рівності.
Скеровуючи фокус розмови на регіональне тло, Марина Бардіна, народна депутатка, співголова Міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» у Верховній Раді України, визнала, що просування гендерної політики стало актуальним питанням для місцевого політикуму. Суперечливі моменти, як правило, стосуються не цінностей, а ексцесів: засудження публічної поведінки окремих осіб, як-то сексистських висловлювань однопартійців.
Читайте також: «Жіночі обличчя лідерства з Оленою Єною»: Марина Бардіна
«МФО не є «поганим поліцейським», а має задавати приклади, проводити роз’яснювальну й законодавчу роботу. Жінкам немає що ділити в обстоюванні спільних інтересів, тому політичний складник має бути викреслений із діяльності МФО», – наголосила Марина Бардіна.
Серед пріоритетних напрямів парламентського МФО – адвокація, інформаційна політика, роз’яснення сутності гендерної рівності, створення жіночих рухів тощо. Те саме стосується і регіональних депутатських об’єднань.
«Гендерна політика повинна мати суцільний вигляд, коли уряд, парламент, місцеві депутати реалізують однакові плани та стратегії. Однак для співпраці з МФО вкрай потрібна ініціативність і запит від місцевих та регіональних депутатів і депутаток», – підкреслила Бардіна.
МФО – це інтеграція, а не протиставлення
Представництво жінок на рівні органів місцевого самоврядування та на рівні парламенту здатне якісно змінити політику, сформувати абсолютно новий підхід до її реалізації. У цьому переконана Ірина Суслова, народна депутатка попереднього скликання, лідерка жіночого руху в партії «За майбутнє». Саме створення МФО сприяє тому, щоб люди об’єднувалися навколо завдань і цілей.
Суслова розповіла, що в центральному офісі партії «За майбутнє» працює юридичний відділ, який допомагає жінкам на місцях готувати проекти рішень та юридичні документи. «Тому депутаткам на місцях не варто закриватися ні в межах фракції, ні в межах об’єднання», – порадила Ірина Суслова.
Читайте також: Ірина Суслова: Час викинути страшилки про фемінізм на смітник
Для успішної реалізації проектів на місцях, на думку Ірини, потрібно:
- не лише мати суперідеї, а й озвучувати та обговорювати їх;
- шукати партнерів та однодумців у інших фракціях, серед ГО, міжнародних організацій – тих стейкхолдерів, які б могли представляти інтереси проектів;
- об’єднуватися та підтримувати одна одну.
Київ: просвітництво + взаємодія
Юлія Ярмоленко, депутатка Київради, співголова депутатської групи «Київ за рівні можливості», розповіла про просування теми гендерної чутливості на рівні столиці.
У березні 2021 року спільними зусиллями затвердили «План дій з досягнення рівності та імплементації Європейської Хартії рівності жінок і чоловіків у житті територіальної громади міста Києва на 2021 – 2023 роки». Депутатка переконана, що для ратифікації хартії потрібно насамперед налагодити взаємодію між горизонтальними й вертикальними органами влади. Довести, що залученість до міжнародного законодавства дасть змогу більш якісно обстоювати права людей. А найголовніше – не втомлюватися вести просвітницьку роботу, пояснюючи людям суть хартії.
Читайте також: Київ і Європейська хартія рівності: як столиця задає тренд для інших міст
У травні 2021 року в Києві ухвалили нову міську цільову програму «Запобігання та протидія домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі на 2022 – 2024 роки», де взято до уваги думку МФО. Крім того, у Київській міській раді розробляють кодекс етики депутата, регламент роботи ради, що допоможе створити більш чіткі механізми реагування в разі надуживання повноваженнями, у випадку сексистських чи ейджистських підходів.
Учасниця повідомила, що кияни підготували план дій із приєднання до Європейської хартії. У межах такої діяльності передбачено розроблення й ухвалення цільових програм, навчання гендерної тематики всіх підрозділів для збільшення рівня знань. Ці заходи сприяють формуванню однакових цінностей, взаємодії між виконавчим органом і депутатським корпусом.
Політична воля міської ради & Приєднання до хартії: досвід Вінниці
Досвідом та перспективами від приєднання міста Вінниці до «Європейської хартії рівності жінок і чоловіків» поділилася Ірина Малачевська, заступниця директора департаменту соціальної політики у Вінницькій міській раді. У липні 2017 року Вінницька міська рада була першою хто приєднався до Європейської хартії.
Читайте також: Вінницька міська рада погодила Концепцію програми «Місто за рівність»
Нині вже є певні досягнення: ухвалення політики недискримінації під час працевлаштування, політика рівності, вплив на зміну поведінки держслужбовців і громади через тренінги та ЗМІ, створення робочої групи з гендерно орієнтованого бюджетування тощо.
Рівне: чому не проголосували за хартію?
У Рівненській міській раді не підтримали приєднання до «Європейської хартії рівності жінок і чоловіків у житті місцевих громад».
«На мою думку, це сталося через нігілізм та правове невігластво», – зазначила Світлана Богатирчук-Кривко, депутатка Рівненської обласної ради, членкиня делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи.
З’ясовуючи причини непідтримання хартії, Світлана Богатирчук-Кривко називає три фактори. По-перше, ідеться про ототожнення слів гендер та ЛГБТ, а багато хто з депутатів має упередження щодо ЛГБТ. По-друге, рівність чоловіків і жінок нерідко сприймають як загрозу «сімейним цінностям», які багатьма депутатами сприймаються як патріархальні цінності, а чоловіче домінування розцінюється як віковічна традиція. І по-третє, дехто побоюється, що приєднання до хартії призведе до відповідальності за виконання її положень, тобто йдеться про банальну лінь.
Читайте також: Блог Олени Хотенко/ Рівне відстоюватиме рівність, попри кпини мера
Галина Кульчинська, депутатка Рівненської міської ради, пояснює ситуацію з неприєднанням до хартії відсутністю активних агентів впливу. У місті «провалили» голосування за хартію, однак «має бути друга спроба, до якої треба підходити більш компетентно». Це вимагає ретельного ознайомлення з документом, акцентування хартії серед перших питань для розгляду в порядку денному, вивчення експертної думки.
«Голосування за хартію – це справа не чоловіків чи жінок, це тест на зрілість нашого суспільства», – наголосила Світлана Богатирчук-Кривко.
Тетяна Бондаренко, для Жінки: 50%
