У Києві відбулася практична конференція «Імплементація Стратегії гендерної рівності в освіті до 2030 року: рух уперед». Під час події обговорили, зокрема, шляхи подолання гендерних стереотипів, які починають формуватися в закладах освіти.
У нашому суспільстві ще досі не дуже добре розібралися, що таке гендер і чому гендерна рівність важлива для всіх
Олена Зеленська нагадала, що раніше на уроках праці дівчатка шили й готували, а хлопчики майстрували. Але завжди були хлопчики, які хотіли навчитися готувати. І завжди були дівчатка, яким хотілося взяти до рук не лише кухонне приладдя, бо це і цікаво, і корисно. За словами Зеленської, така ситуація добре ілюструє вплив школи не лише на рівень знань, а й на все життя, на світогляд.
Читайте також: «Не провокувати ґвалтівника» і «утримуватися від сексу»: чого вчать шкільні підручники
«Мусимо констатувати: у нашому суспільстві ще досі не дуже добре розібралися, що таке гендер і чому гендерна рівність важлива для всіх. Про цей наш захід люди можуть сказати: це, мовляв, щось про жінок. Але ми маємо завжди терпляче виправляти: ні, це не лише про жінок. Це про нас. Усіх нас. Про кожну людину. Про ваших синів і доньок. Їхнє майбутнє. Бо це про рівність узагалі. Рівність у можливостях і самореалізації. Без примусу. Ось чому наша розмова сьогодні така важлива. Бо це проблема навіть не законодавча. Вона світоглядна», — наголосила Олена Зеленська.
Гендерна рівність — це про важливі практичні кроки
Також під час конференції йшлося, що підручники не містять зображень людей із інвалідністю. При цьому понад 60 тисяч українців через поранення отримають протезування.
Крім того, в підручниках завжди зображені повні родини, але 40% дітей живуть у неповних.
«Із огляду на те, що питання гендеру все ще гаряче дискутується в нашому суспільстві, ми як міністерство вирішили на власному прикладі показати, що гендерна рівність — це не про гасла, а про необхідну політику й важливі практичні кроки. Ці кроки роблять нашу освіту більш доступною, більш сучасною, забезпечують рівні можливості й максимальний розвиток для всіх учасників освітнього процесу — від учнівства до викладацького складу та керівництва закладів освіти», — зазначив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.
«Ми маємо звернути увагу на те, що курси й теми з гендерної проблематики мало інтегровані в процес підготовки фахівців/-чинь будь-якої галузі, зокрема педагогів. Відсутні бакалаврські програми з гендерних студій. Практично немає магістерських. І тому сьогодні ми маємо брак фахівців у цій сфері. Тому перспектива — у запровадженні таких програм на факультетах педагогіки, соціальної роботи, юридичних, психологічних», — наголосила урядова уповноважена з питань гендерної політики Катерина Левченко.
