Головна Статті Тетяна Бобриніченко і її Студія жіночого лідерства: «Я хотіла запалити жінок нашої громади»

Тетяна Бобриніченко і її Студія жіночого лідерства: «Я хотіла запалити жінок нашої громади»

2
184
Тетяна Бобриніченко, депутатка Вознесенської міської ради
Тетяна Бобриніченко

Із міста Вознесенськ навчання в Академії жіночого лідерства пройшли 22 жінки. Це, мабуть, найчисельніша жіноча команда із однієї ОТГ. Ініціаторкою цього масового руху стала Тетяна Бобриніченко, депутатка Вознесенської міської ради, із 2018 до 2020 року – уповноважена з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, запобігання та протидії насильству за ознакою статі у виконавчих органах Вознесенської ОТГ Миколаївської області.

«Я хотіла через свою активність запалити жінок нашої громади», – не приховує вона.

Ми записали пряму мову депутатки.

Підписали Хартію та зробили гендерний паспорт

Гадаю, я завжди була, як тепер кажуть, гендерно чутливою, бо я людина із загостреним почуттям справедливості. Мабуть, це відчували й усі довкола.

За посадою я була начальницею відділу апарату виконавчого комітету міськради Вознесенська, це загальний відділ. Але коли у 2018 році постало питання щодо того, хто стане уповноваженою  з рівних прав і можливостей у нашій міській раді, то запропонували саме мені, і я відразу погодилася.

Я одразу почала активно впроваджувати політику гендерної рівності на рівні громади, можна сказати, стала її адвокатесою.

Це був той стартовий рік, з якого ми можемо говорити про активне інтегрування гендерної політики у діяльність міської ради.

У цьому ж році я ініціювала прийняття Європейської хартії рівності – так наше місто стало підписантом Хартії.

А вже підписання потягнуло за собою подальші кроки. Спочатку за допомогою нашого партнера – Національного демократичного інституту – ми провели оцінку стану гендерної рівності та розробили план дій в рамках імплементації Європейської хартії рівності.

Читайте: Інструментарій гендерної рівності: що це і для чого?

Ми зрозуміли, що нам не вистачає гендерної статистики, адже її немає на рівні держави, тож ми її самотужки зібрали та створили гендерний паспорт територіальної громади, який активно використовуємо.

Потім ми почали інтеграцію гендерного компоненту в стратегічні програми.

Тетяна Бобриніченко, депутатка Вознесенської міської ради

Основним інструментом гендерної політики є гендерно орієнтоване бюджетування, адже ГОБ забезпечує справедливий розподіл ресурсів на місцевому рівні.

Ми тепер орієнтуємось не на інфраструктурний об’єкт, а намагаємося вивчити потреби жінок та чоловіків, які представлені на території громади. Це кардинально змінює підходи до бюджетування. Враховуючи те, що ресурс громади є досить обмеженим, такий підхід  дозволяє максимально використати і задовольнити потреби всіх членів громади, і жінок, і чоловіків, і пенсіонерів, і дітей різного віку, і людей з інвалідністю.

Хартія передбачає інтегрування гендерної політики у всі сфери життєдіяльності.

Читайте також: Як гендерне бюджетування змінює життя

Зрозуміло, що досягнути відразу ідеалу в кожній сфері ми не можемо. Це тривалий процес. Але ми просуваємося вперед, бодай і малими кроками.

Зараз ми підійшли до того, що в наступному році ми проведемо гендерний аудит діяльності влади – побачимо результати впровадження тих документів, які приймалися з 2018 року, як вони працюють в загальній політиці міської влади.

Також ми підходимо до дуже відповідального етапу – інтеграції гендерної політики у сферу послуг, а це безпосередньо впливає на те, як почуватиметься кожен мешканець чи мешканка громади.

«Активних жінок потрібно підтримувати»

Активність жінок є дійсно замалою.

Під час місцевих виборів 2020 року я мала змогу не лише проводити свою кампанію, а й долучитися до процесу формування списку партії, від якої я йшла на вибори.

Я дзвонила жінкам, агітувала їх балотуватися. Більшість з них мені казали: «Не розумію, для чого воно мені взагалі потрібно…». Чоловіки, навіть якщо й висловлювали сумніви, то, як правило, погоджувалися швидше, десь це їм імпонувало. А часто й сумнівів ніяких не мали – просто погоджувалися одразу.

Тут питання, як на мене, не тільки в бажанні чи небажанні. Жінка часто стоїть перед вибором: або піклуватися про сім’ю, або про громаду.

А за цим же цілий світогляд, спосіб мислення… І як його переорієнтувати, що сім’я – не тільки турбота жінки, а громада – не лише турбота чоловіка?

Думаю, насамперед треба підтримувати активних жінок. Хоча б тому, що вони мають надихати, мотивувати своїм прикладом інших жінок. Їхні успішні історії надихають тих, кому бракує впевненості. Адже лідерський потенціал є у багатьох жінок. Але дехто вважає, що це все марна праця, що все одно ні на що не вплинеш…

Учасниці навчання Студії жіночого лідерства

Наша Студія жіночого лідерства виникла не просто так, це частина стратегії розвитку нашої територіальної громади.

Щоб її розробити, ми спочатку зібрали й проаналізували дані, і несподівано виявили для себе, що у нас низька активність саме серед молоді. Коли провели аналіз цього показника в гендерному розрізі, то виявилось, що ми втрачаємо категорію жінок 25 – 35.

Зрозуміло, що тут є об’єктивні причини. Це жінки, які мають маленьких дітей, вони у цей період свого життя сконцентровані на сім’ї. Це молоді, енергійні, освічені жінки, які вже мають певний досвід. Це наш інтелектуальний потенціал! І тому їх вплив на ухвалення рішень є дуже важливим.

Читайте також: Сім’я, фінанси та невпевненість: що заважає жінкам брати участь у виборах

Тоді, мабуть, зародилась ідея, що нам потрібно щось таке, де можна було б зібрати тих жінок, які все ж таки хочуть розвивати лідерські навички. І я запропонувала створити таку студію.

Основна її мета – об’єднати жінок-лідерок. І нам це вдалося. Це мега-активні жінки, які на рівні територіальної громади в різних сферах мають досить вагомі досягнення.

Я реалізую цей проект спільно з громадською організацією «Фабрика настрою», яку очолює Віталій Возняк, чоловік з прогресивними поглядами, який підтримує розвиток жіночого лідерства.

Для студії ми облаштували кімнату, де можна хоч щодня збиратися, спілкуватися, проводити тренінги. Закупаємо для неї меблі, роздатковий матеріал, облаштовуємо куточок для дітей – щоб до нас могли приходити жінки з дітьми. Ми навіть пеленальний столик замовили! Гадаю, що ми на волонтерських засадах будемо домовлятися з практичними психологами чи аніматорами: якщо у нас набереться група дітей на той час, коли їхні матусі навчатимуться, то буде цілком доречно, щоб і в дітей було організоване дозвілля.

Вибори стали викликом для мене

Для мене висування своєї кандидатури на виборах – це було ніби оцінка усієї моєї діяльності. Я розуміла, що рівень довіри він або є, або його немає. Тобто якщо ти робиш щось добре, корисне, а люди тебе не підтримують, то чи не час критично поглянути на свою роботу. Саме тому вибори стали викликом для мене, тестом на довіру людей до мене.

Приємно було те, що у списку своєї партії я набрала найбільшу кількість голосів виборців. Я досі пам’ятаю ту підтримку, яку я отримала від людей, коли тільки-но виставила пост у соціальній мережі, що вирішила балотуватися.

Тетяна Бобриніченко, депутатка Вознесенської міської ради

А головне, я розуміла, що будучи депутаткою у мене буде можливість ще більше впливати на гендерну політику нашої громади.

Читайте також: Як Мереф’янська ОТГ взяла на озброєння гендерні підходи, і що з цього вийшло

Між іншим, у Вознесенській міській раді нині 41% жінок-депутаток.  

Я балотувалася вперше, досвіду в мене не було, зате я пройшла тренінг від Національного демократичного інституту з побудови виборчої кампанії. Я все робила за посібником НДІ – буквально покроково. До речі, найважче мені далася розробка ключового повідомлення – щоб це було і просто, і зрозуміло, і змістовно. Робити мені легше, ніж формулювати.

Навчання в Академії дало мені не лише знання, воно додало мені впевненості. І в тому, що я стала депутаткою, і в тому, що зараз можу створювати нашу Студію лідерства, величезна заслуга АЖЛ.

Академія жіночого лідерства (АЖЛ) – це ініціатива Національного демократичного інституту міжнародних відносин та Українського жіночого фонду, спрямована на всебічну підтримку жінок-лідерок задля посилення їхньої участі в реформі децентралізації, зокрема в процесах прийняття рішень в громадах.

Проект здійснюється у рамках Програми «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE), що виконується міжнародною організацією Глобал Ком’юнітіз (Global Communities) та фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID).

Національний демократичний інститут міжнародних відносин та Український жіночий фонд є партнерами програми USAID DOBRE.

Жінки: 50%

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті