59% жінок потерпають від проявів сексизму в українській політиці, 47% — від сексуальних домагань, 59% — від психологічного насильства, 58% — від словесних образ, 62% від приниження через соціальні мережі та ЗМІ. Про це свідчать дані дослідження «Насильство щодо жінок у політиці. Україна», яке проводила громадська організація «Ла Страда-Україна».

Платформа «Жінки — це 50% успіху України» в межах акції «16 днів проти насильства» з’ясовувала, з якими перешкодами та викликами стикаються жінки і як їм вдається давати цьому раду. 

Жінка має право бути реалізованою там, де вона хоче

Політика залишається сферою, де жінки не можуть реалізувати себе повною мірою.  

«Уже багато років всесвітньо-економічний форум показує, що Україна має одні з найгірших показників у світі щодо представництва жінок у політиці. У 2022 році наша країна займала соте місце», — говорить очільниця Громадського альянсу «Політична дія жінок», координаторка проєкту #вибориБЕЗсексизму Ірина Тишко. 

Причин низької участі жінок у політиці є кілька. Зокрема — соціальні очікування, упередження, стереотипи, а також цькування і навіть насильство.

«Існує суспільне упередження, що жінка не може очолити, наприклад, міську раду. У цьому є значний вплив радянського минулого, який нав’язує нам образ надійного господарника, а не господарниці. Як наслідок, після виборів 2021 року ми не мали жодного міста обласного значення, яке очолювала б жінка. В уявленні українських людей місце жінки не в політиці, на жаль. Від неї очікують, що вона буде опікуватися сім’єю і домашніми справами. Якщо жінка набралася сміливості нарешті вийти в публічний простір, який стереотипно належить чоловікам, то це для неї не дуже безпечно. Суспільство починає її карати за порушення цих, так би мовити, «соціальних норм». Їй починають говорити, що «баба не може бути мером» і так далі», — розмірковує експертка.  

Ірина Тишко була ініціаторкою кампанії #вибориБЕЗсексизму, мета якої — підтримати жінок, що наважилися йти в політику, оприявнити обмеження, з якими стикаються кандидатки, щоб врешті з ними боротися. 

«Жінка — це в першу чергу людина і має право бути реалізованою там, де вона хоче. Під час виборчої кампанії до нас зверталися жінки, які  не розуміли, що з ними відбувається. Ми були центром інформаційно–правового, психологічного спрямування і підтримки. Я власним коштом відкривала гарячу телефонну лінію, де надавалася правова і психологічна допомога кандидаткам, бо я розуміла, наскільки ця підтримка для жінок важлива, — згадує Тишко.

Викрадають дітей і підпалюють автівки

Коли триває виборча кампанія, то конкуренти не гребують різними методами впливу на свідомість людей.

«Жінки особливо вразливі під час виборів, — стверджує Ірина Тишко. — Були випадки, коли під час виборчих кампаній у кандидаток викрадали дітей. Про це говорилося поза межами якихось публічних майданчиків, адже вони боялися озвучувати подібні випадки. Деяким кандидаткам підпалювали автомобілі. Що вже говорити про кібербулінг, кіберсталкінг і сексистську політичну рекламу».

Але не тільки під час виборчої кампанії трапляються напади на політикинь. Ось буквально нещодавно у Києві екоактивісти спалили опудало, яке символізувало депутатку Київради Юлію Лимар із підписом «Чудово горить». За жінку вступилися колеги, наголосивши, що цей інцидент — це «погроза вбивством». Однак у соцмережах користувачі розділилися на два табори. Одні писали, що це неприпустимо і ця акція «як автопробіг за чисте повітря». А інші ж стверджували, що активісти все зробили правильно, оскільки це «депутатка, яка заважає захищати зелені зони та створювати заказники». 

Київська міська рада звернулася із заявою до поліції щодо порушення кримінального провадження за двома статтями Кримінального Кодексу України: погроза вбивством та перешкоджання діяльності народного депутата України та депутата місцевої ради.

Підтримала колежанку депутатка Євгенія Кулеба. Вона відзначила, що варто критикувати вчинки та рішення, а не залякувати спаленням. Євгенія пригадала, що їй також погрожували розправою, підпалювали дім і влаштовували проплачені мітинги. 

А в 2017 році депутатці Київради Ользі Балицькій приносили під вікно труну і влаштовували «жалобну церемонію» з оркестром. Політикині та її дітям неодноразово погрожували фізичною розправою.

Висміюють і не сприймають серйозно

Інна Кордоба виконує обов’язки старости села Городище Білокриницької територіальної громади Рівненської області. Ось уже 16 років працює на державній службі. Пригадує, що ще на початку своєї роботи в сільській раді заговорила про те, що в місцевому магазині не продаються презервативи, а молодь за ними в місто їхати не буде. Тоді її висміяли: «Ще що придумала? Тобі ото таке тільки дурне в голові. Хліб є, цукор є, масло є, а тобі ще й презервативи подавай. Про що з тобою говорити?» 

А нещодавно секретар Коломийської міської ради Андрій Куничак привселюдно сказав депутатці Галині Белі: «Не дивіться так на мене. Як відьма». Зал вибухнув сміхом і оплесками.

Глузування і висміювання у публічному просторі мають цілком прагматичну мету — принизити жінку, змусити її соромитись, замовкнути. А якщо жінка починає заперечувати й говорити, що це не смішно, то їй закидають відсутність почуття гумору. 

Закривають рот і матюкають

Коли відбувалося об’єднання територіальних громад, місто Рівне намагалося приєднати село Городище до себе. Мешканці ж прагнули об’єднатися з Білокриницькою ОТГ. Було багато дебатів і обговорень. На одній із таких зустрічей Інна Кордоба доводила тодішньому секретареві міської ради Сергієві Паладійчуку, що було порушено порядок об’єднання громади, а рішення міської ради не гарантує приєднання, якщо громада не дала на те згоду.

Сергій Паладійчук грубо сказав Інні: «Рот закрила і сіла». Тоді почалося бурхливе обговорення, тож на цю образу мало хто звернув увагу. Однак Інна відчувала сильне обурення. А потім, коли відбувалися судові слухання і переглядали відео з того зібрання, вона ще раз почула ці слова і знову зазнала моральних страждань. 

«Мене так тоді підірвало. Він привселюдно показує свою неповагу. Присутні люди, вони ж мене всі знають. Я ж не просто йому щось кажу не по справі, я апелюю до законодавства. А він мені: «Рот закрила і сіла». Образливо було до сліз», — ділиться Інна Кордоба.

---

Читайте також: Мова ворожнечі в інтернеті найчастіше спрямована на жінок — дослідження

---

Інна говорить, що має сильний характер і може відстояти себе. Однак буває, що і їй дістається так, що після цього кілька днів складно оговтатися. 

«У мої обов’язки входить робота з військкоматом. Був випадок, коли я зателефонувала штабному військовому з приводу певного розпорядження. А він на мене такими матюками починає кричати. Я навіть слова не могла вставити. Зайшла до колежанок у кабінет. Вони запитують, що сталося, а я навіть не знаю, як про це розказати. Потім я пішла до нього, а він говорить зі мною так, ніби нічого не сталося і наче не пам’ятає. Але я йому сказала, що не дозволяю з собою такими виразами говорити. Він мені: «Я ще й не так буду говорити». Я відповіла, що тоді я напишу заяву на звільнення. Якби на моєму місці був чоловік, він би не дозволив собі такого тону». 

Цькують за зовнішність та вік

Молоді жінки, які працюють в органах місцевого самоврядування, стикаються зі знеціненням їхнього досвіду через юний вік, сімейний стан та зовнішність. 

Інна Кордоба пригадує, що як тільки вона почала працювати в сільській раді на посаді військового обліковця, то стикалася з тим, що до її слів ставилися скептично через її вік. 

«Був у нас депутат, військовий пенсіонер — чи то підполковник, чи майор, точно не згадаю. Йому треба було виписатися. Я сказала, що йому треба поїхати у військкомат. Що я тільки вислухала! «Та ти, шмаркачка, мені, підполковнику, будеш розказувати, що мені робити?» Потім мені дзвонили мало не з обласної адміністрації. Мовляв, як я посміла так говорити. Але я відповіла, що є правові відносини і я не буду їх порушувати», — пригадує Інна Кордоба.

За словами гендерної експертки Ірини Тишко, під час виборчої кампанії  2020 року кандидатки надсилали скриншоти публікацій із соціальних мереж, де їх цькували за зовнішній вигляд, або писали: «Та куди ти йдеш на дев’ятому місяці вагітності. Ти не будеш представляти гідно інтереси громади в міській раді». 

«Я їм пояснювала, що це — сексизм. І треба називати речі своїми іменами. Слід фіксувати подібні випадки, робити скриншоти цих публікацій і погрожувати позовом до суду, заявою до правоохоронних органів, до ТВК. Був випадок, що ТВК робили попередження одному з кандидатів через кібербулінг та сексизм проти однієї з кандидаток», — розповідає Ірина.

За сексизм можуть притягнути до відповідальності в межах цивільного провадження

Юристка, менеджерка програм центру «ЮрФем: освіта» Марта Павлишин говорить, що найбільше питань виникає до поняття психологічного насильства. 

«Якщо подивитися Кримінальний кодекс, або Кодекс про адміністративні правопорушення, чи закон, який врегульовує питання щодо домашнього насильства, то є поняття економічного, психологічного, сексуального і фізичного насильства. Якщо говоримо про фізичне чи сексуальне насильство, то є більш чітке уявлення про те, які дії підпадають під них. Щодо психологічного та економічного виникає найбільше питань. Окремої статті «за психологічне насильство» немає. Дуже важко доводити на практиці, що було скоєно психологічне насильство », — пояснює юристка.

Фахівчиня пояснює, що психологічне насильство переважно має місце тоді, коли воно завдає певного морального болю і страждання: 

«Звісно, що всі люди різні й по-різному реагують. Але якщо ми говоримо про суди й докази, то тут враховується те, чи зверталася людина до спеціаліста чи спеціалістки за психологічною допомогою. Тоді до уваги можуть братися діагнози чи висновки, або ж може проводитися судово-психологічна експертиза, щоб встановити, чи зазнала людина душевного болю. Результатом образливих слів, фраз чи погроз може бути розвинена тривожність, або інші, навіть фізичні наслідки. Наприклад, якщо це жінка постраждала від чоловіка, то в неї може розвинутися страх до всіх чоловіків». 

---

Читайте також: У Шотландії планують криміналізувати мізогінію

---

Марта Павлишин говорить, що за сексизм як дискримінацію за ознакою статі людину можуть притягнути до відповідальності в межах цивільного провадження. 

«Ідеться про позови, які стосуються захисту честі та гідності, якщо образа відбулася у прямому ефірі, чи соцмережах. Була історія, коли на жінку, яка подавалася на вибори, хтось із коментаторів написав, що жінка, яка до 30 років не має дітей і неодружена, не може балотуватися. Це типова історія, коли кандидатка може скласти позов про приниження честі та гідності й піти з ним до суду і клопотати про відшкодування там матеріальної чи моральної шкоди, яка була завдана», — пояснює експертка.

Судові позови і розголос — це важливо

Марта Павлишин зазначає, що позови до суду про захист честі та гідності дуже важливі, оскільки дозволяють напрацювати підходи судів до такої категорії справ. 

«Судова практика може бути стримувальним фактором для людей, щоб вони фільтрували те, що говорять іншим людям», — відзначає Павлишин.

За погрозу вбивством чи погрозу заподіяти шкоду життю і здоров’ю є кримінальна відповідальність. Зокрема, стаття 346 Кримінального кодексу стосується відповідальності за погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча. 

«Ця стаття інкримінується, якщо погрози стосуються діяльності людини, яка є представником чи представницею певної політичної партії, або працює в органах місцевого самоврядування, чи є місцевою депутаткою. Але тут ще слід враховувати можливість здійснення цієї погрози. Тобто, не просто кинув фразу, а якщо людина бачить реальну основу під цією погрозою і можливість її втілення», — пояснює Марта Павлишин.

Якщо є погроза вбивством чи застосування фізичного насильства, заподіяння шкоди здоров’ю, тоді варто звертатися із заявою до поліції. 

Юристка зазначає, що у випадку, коли начальник говорить до підлеглої матами й образами, то це питання дисциплінарної відповідальності. 

«Якщо це стосується держслужбовців чи людей, які працюють в органах місцевого самоврядування, то є ряд вимог і правил, порушення яких призводить до дисциплінарної відповідальності. Чи є це психологічним насильством — важко сказати, але якщо людина хоче звернутися з таким позовом до суду, то ніхто такого права не забирає». 

Щодо публічного розголосу про випадки дискримінації чи насильства, Марта Павлишин радить враховувати ризики. 

«Публічний розголос може бути дієвим, але якщо людина побоюється за життя і здоров’я, то це може бути недоцільним», — радить юристка. 

Постраждалі жінки можуть звертатися до правозахисних організацій, які можуть зі свого боку адвокатувати інтереси тих, до кого застосовується дискримінація і робити публічні заяви. 

«Головне — реагувати в доступний спосіб», — відзначає Марта Павлишин. 

«Одягти на себе лати й запастися ресурсом»

«Політика — маскулінна сфера, жорстка гра, велика конкуренція. І такою її роблять чоловіки. Тому чим більше жінок у політиці, тим більш імовірно, що вона зміниться», — говорить Ірина Тишко. 

Жінкам, які йдуть у політику, на думку експертки, треба серйозно наростити собі захист. 

«Одягти  на себе лати й запастися ресурсом. А ще слід мати гарну команду, яка допоможе. Важливо мати людей, на можна покластися. У законодавстві є маса прогалин, які не дозволяють жінкам захиститися реальними дієвими  інструментами у правовому полі», — говорить Ірина.

Підхід до питання безпеки жінок у політиці має бути системним на всіх рівнях: місцевому, регіональному, національному. 

«Насильство проти політично активних жінок — це гендернозумовлене насильство. Тут треба дивитися не на конкретні випадки проявів дискримінації чи насильства, а розглядати це як системне явище. З системною проблемою треба й боротися системно. Має бути загальнонаціональна інформаційна просвітницька кампанія, має бути достатньо інструментів для того, аби боротися з насильством та дискримінацією. Багато проявів сексизму закладено в культурі та традиціях. Щоб його викорінити, треба працювати над зміною поведінки. А її змінювати найважче. Треба, щоб розмови про жіноче лідерство, про публічність і можливість реалізувати своє право бути обраною велися ще зі шкільної парти. Слід фіксувати випадки дискримінації, протидіяти й карати за це», — ділиться фахівчиня.

Ірина Тишко говорить також про те, що важливо, щоб у політику йшли не просто жінки, а свідомі жінки, які розуміють потреби своєї цільової аудиторії, які наділені гендерночутливою оптикою, а отже захищатимуть права інших жінок.

«В Україні, на жаль, багато політиків і політикинь не розуміють сенсу гендерної політики. І тоді ми бачимо, що єдина жінка, яка представляє фракцію і партію у Верховній Раді, збирає підписи під петицією про відкликання Стамбульської конвенції», — пояснює Тишко.  

Важливо працювати над внутрішніми упередженнями

«Багато жінок страждають на синдром самозванки, хорошої дівчинки, відмінниці. Нас із дитинства навчають бути чемними, непомітними, не кричати. Тому важливо змінювати спосіб мислення, вчитися захищати себе і свої цінності», — радить експертка. 

Зараз в Україні проводять чимало навчальних заходів, які спрямовані на те, щоб дати жінкам інструменти для захисту себе в публічному просторі. Так, Національний Демократичний Інститут проводить тренінги з жіночого лідерства «ЛЕСЯ». На заняттях тренерка, співзасновниця центру «Жіночі перспективи» Ірина Трохим пропонує учасницям техніку нейтралізації методів тиску, розроблену фінською феміністкою і політикинею Беріт Осс: 

• якщо жінку намагаються зробити невидимою, слід заявити про свої права;
• якщо жінку висміюють, слід поставити слова опонента під сумнів;
• якщо звинувачують і соромлять, озвучувати й запроваджувати розумні норми; 
• якщо застосовують подвійне покарання (що б не зробила жінка — все не так) змінювати правила та отримувати подвійну винагороду. 

Працює також Комунікаційна школа лідерок, започаткована Іриною Тишко. Там із-поміж іншого навчають практикам ненасильницького спілкування. 

«Головне — зрозуміти, яка потреба в опонента: він хоче вас зневажити, вибити з колії, не дозволити донести вашу потребу? Слід усвідомити свої емоції, видихнути й говорити про цю потребу: «Ви говорите, що я не варю борщ? Може у вас є якась особиста травма? Може у вас є потреба навчитися варити борщ? То я можу провести майстер-клас». Треба розуміти, що емоції — це нормально, злитися — це нормально. Важливо, яке ми рішення приймемо щодо цих емоцій. Варто розуміти, що змінити сексистську культуру — непросто. Але дороги завжди долають ті, хто йдуть», — підсумувала гендерна експертка Ірина Тишко. 

Олена Кущенко

The coffin under the window, jokes and abduction of children: What Ukrainian female politicians suffer from 

59% of women suffer from manifestations of sexism in Ukrainian politics, 47% – from sexual harassment, 59% – from psychological abuse, 58% – from verbal insults, 62% from humiliation through social networks and media.  This is evidenced by the study “violence against women in politics.  Ukraine”, which was conducted by the NGO “La Strada-Ukraine”. 

The platform “Women is 50% of Ukraine’s success” within the framework of  the action “16 days against violence” found out what obstacles and challenges women face and how they manage to cope with it. 

A woman has the right for any career 

Politics remains a sphere where women cannot fully realize themselves. 

“For many years, the World Economic Forum has shown that Ukraine has one of the worst indicators in the world regarding the representation of women in politics.  In 2022, our country took the hundredth place,” says Iryna Tishko, the head of the public alliance “Political Action of Women”, project coordinator for #вибориБЕЗсексизму. 

There are several reasons for the low participation of women in politics.  In particular, social expectations, prejudices, stereotypes, as well as harassment and even violence. 

“There is a social bias that a woman cannot lead, for example, a city council.  Such an attitude is influenced by the Soviet past, it imposes on us the image of a reliable male governor, rather than a female manager.  As a result, after the 2021 elections, we did not have a single city of regional significance headed by a woman.  In the view of the Ukrainian people, the place of a woman is not in politics, unfortunately.  She is expected to take care of her family and household chores.  If a woman has the courage to finally enter a public space, which is stereotypically owned by men, then it is not very safe for her.  Society begins to punish it for violating these, so to speak, “social norms”.  She is told that “A woman can not be a mayor” and so on,” says the expert. 

Iryna Tishko was the initiator of the #вибориБЕЗсексизму campaign,  goal of which is to support women who dared to go into politics, and help them to deal with restrictions. 

“A woman is first of all a person and has the right to be realized where she wants.  During the election campaign, we were approached by women who did not understand what was happening to them.  We were the hub for informational, legal, and psychological support.  I opened a hotline with my own funds, where legal and psychological assistance was provided to the candidates, because I understood how important this support for women was,” Tishko recalls. 

Kidnapping and setting cars to fire 

During the election campaign, competitors do not disdain different methods of influencing people’s minds. 

“Women are particularly vulnerable during elections,” says Iryna Tishko. There were cases when children were kidnapped during election campaigns.  They  were not made public, because women were afraid to voice such cases.  Some of the candidates got their cars set to fire.  And this is in addition to “standard” cyberbullying, cyberstalking and sexist political advertising?” 

However, attacks on politicians happen not only during the election campaigns.  Just recently, in Kiev, eco-activists burned a scarecrow, which symbolized the deputy of the Kyiv City Council Julia Limar with the sign “perfectly burning”.  The woman was joined by colleagues, stressing that this incident is a “threat of murder”.  However, in social networks, users were divided into two camps.  Some wrote that this is unacceptable and this action “as a rally for clean air.”  And others argued that the activists did everything right, because it is  “a deputy who prevents the protection of green areas and create reserves.” 

Kyiv City Council filed a statement to the police regarding the initiation of criminal proceedings under two articles of the Criminal Code of Ukraine: The threat of murder and obstruction of the activities of a people’s Deputy of Ukraine and a deputy of the local council. 

Julia Limar was supported by her colleague Eugenia Kuleba.  Mrs. Kuleba noted that it is necessary to criticize actions and decisions, and not to be intimidated by burning.  Eugenia recalled that she was also threatened with violence, her house was set on fire and there were arranged  paid protests against her. 

In 2017, the deputy of the Kyiv City Council  Olga Balytskiybrought “got” a coffin under the window and a “mourning ceremony” with the orchestra. She and her children were repeatedly threatened with physical violence. 

Jokes and insults

Inna Kordobav acts as starosta  (head) of the village Horodyshche of Bilokrynytska territorial community of Rivne region. She has been working in the public sector for 16 years.  She recalls that at the beginning of her work in the village council, she questioned why condoms were not sold in a local store and young people had to go to the city to buy them.  Back then she was laughed at, “What are you thinking about?  You’re just so stupid in your head.  There is bread, there is sugar, there is butter, and you also want condoms.  What to talk to you about? 

And recently, the secretary of the  Kolomyia city council Andrei Kunychak publicly said to the deputy Galina Beli: “Do not look at me like that.  As a witch». The room exploded with laughter and applause. 

Jokes in public space have a pragmatic goal – to humiliate a woman, make her shy, shut her up.  And if a woman begins to deny or defend herself and say that this is not funny, then she is accused of a lack of sense of humor. 

Filthy language

When there was a unification of territorial communities, the city of Rivne tried to join the village of Horodyshche to itself.  The residents wanted to unite with Bilokrynytskyi community.  There was a lot of debate and discussion.  At one of those meetings  Inna Kordoba tried to convince then secretary of the city council, Sergei Paladiicchuk, that the procedure for amalgamation of the community was violated, and the decision of the city council does not guarantee accession, if the community did not give its consent. 

Sergei Paladiichuk roughly said to Inna: “Shut your mouth up and sit down.”  Then a heated discussion began, so only a few people paid attention to this insult.  However, Inna felt a strong indignation.  And later, when the court hearings took place and video from that meeting was played, she heard these words again and again and experienced moral suffering. 

“I was blown up so much.  He showed his disrespect in public.  People were there, they all knew me.  I was not just talking to him, I was appealing to the law.  And he said, “shut up and sit down”  It was insulting to tears,” shares Inna Cordoba. 

---

Read also: Hate speech on the Internet is most often aimed at women – research 

---

Inna says that she has a strong character and can defend herself.  However, it happens that it gets so bad that she needs several days to recover. 

“My duties include working with the military enlistment office.  There was a case when I called the military staff about a certain order.  He started screaming at me immediately, using filthy language.  I couldn’t even put a word in.  I went to the office with my colleagues.  They asked me what happened and I didn’t even know how to tell them.  Then I went to see him personally, and he spoke to me as if nothing had happened and as if he did not remember.  But I told him that I did not allow him to speak with me with such expressions.  He said, “I will use even worse language”. I replied that I would then write a resignation letter.  If there were a man in my place, he would not allow himself such a tone.”

Comments about appearance and age

Young women who work in local self-government bodies face the depreciation of their experience due to their young age, marital status and appearance. 

Inna Cordoba recalls that as soon as she began working in the village council as a military officer, she faced the fact that her words were treated skeptically because of her age. 

“We had a deputy, a military pensioner – whether it’s a lieutenant colonel or a major, I don’t remember for sure.  He should have been discharged.  I told him he had to go to the military office.  What I just listened to! “You, a snitcher, will tell me, what shall I do? Then I was called by the regional administration.  I had to explain how I dared to say that.  But I replied that there are legal rules and I will not violate them,” recalls Inna Cordoba. 

According to the gender expert Iryna Tishko, during the 2020 election campaign, candidates sent screenshots of social media posts, where they were persecuted for their appearance, or got comments like: “Where are you going in the ninth month of pregnancy?  You will not be a good advocate for the city.” 

“I explained to them it was sexism.  And you have to call things by their names.  It is necessary to record such cases, to make screenshots of these publications and threaten with a lawsuit in court, a statement to law enforcement agencies, to the election committee. There was a case that the election committee warned one of the candidates because of cyberbullying and sexism against one of the competing female candidates,”  says Iryna. 

Sexism can be brought to justice within the framework of civil proceedings 

Lawyer, program manager of the Center “JurFem: Education”  Marta Pavshynnsays that the most questions arise to the concept of psychological violence. 

“If you look at the Criminal Code, or the Code of Administrative Offences, or the law that regulates domestic violence, then there is the concept of economic, psychological, sexual and physical violence.  If we are talking about physical or sexual violence, then there is a clearer idea of what actions fall under them.  The psychological and economic issues are the most important.  There is no separate article “for psychological violence”.  It is very difficult to prove in practice that psychological violence was committed,” the lawyer explains. 

The expert explains that psychological violence mainly occurs when it causes certain moral pain and suffering: 

“Of course, all people react differently.  But if we are talking about courts and evidence, then it takes into account whether a person asked a specialist for psychological help.  Then diagnoses or conclusions can be taken into account, or a forensic psychological examination can be conducted to determine whether a person has suffered mental pain.  The result of offensive words, phrases or threats can develop anxiety, or have other, even physical, consequences.  For example, if a woman is insulted by a man, then she may develop fear for all men.”  

---

Read also: In Scotland, they plan to criminalize misogyny 

---

Marta Pavlyshyn says that for sexism as discrimination on the basis of sex, a person can be held liable in civil proceedings. 

“We are talking about lawsuits related to the protection of honor and dignity, if the offense took place live, or social networks.  There was a story when a woman who ran for election got the comment that a woman who is 30 years old, has no children and unmarried, cannot run for office.  This is a typical example when a candidate can make a claim about humiliation of honor and dignity and go to court with it and apply for compensation for material or moral damage that were caused,”  explains the expert. 

Lawsuits and publicity are important 

Marta Pavlyshyn notes that lawsuits to the court for the protection of honor and dignity are very important, since they allow to work out the approaches of courts to this category of cases. 

“Court practice can be a deterrent for people to filter out what they are saying to others,” Pavlyshyn said. 

For the threat of murder or threat to cause harm to life and health there is a criminal responsibility.  In particular, Article 346 of the Criminal Code refers to liability for threats or violence against a public or public figure. 

“This article is charged if the threats relate to the activities of a person who is a representative of a certain political party, or works in local government bodies, or is a local deputy.  But here we should consider the possibility of making this threat.  That is, not just dropping the phrase, but if a person sees the real basis under this threat and the possibility of its implementation,” explains Marta Pavlyshyn. 

If there is a threat of murder or the use of physical violence, causing harm to health, then it is necessary to apply to the police. 

The lawyer notes that in the case when the boss speaks to the subordinates in filthy language and insults, it is a matter of disciplinary responsibility. 

“If this applies to civil servants or people working in local self-government bodies, there are a number of requirements and rules, the violation of which leads to disciplinary responsibility.  It is difficult to say whether this is psychological violence, but if a person wants to file such a lawsuit in court, no one takes away such a right.”  

Regarding publicity about cases of discrimination or violence, Marta Pavlyshyn advises to take into account risks. 

“Public speaking can be effective, but if a person is afraid for life and health, then it can be inappropriate,” the lawyer advises. 

Affected women may apply to human rights organizations, which can in turn advocate the interests of those to whom discrimination applies and make public statements. 

“The main thing is to react in an accessible way,” says Marta Pavlyshyn. 

“Put on your armor and stock up on your resources” 

“Politics is a masculine sphere, a tough game, and a lot of competition.  And that is what men do.  Therefore, the more women in politics, the more likely it is that it will change,” says Iryna Tishko. 

Women who go into politics, according to the expert, should seriously increase their protection. 

“Put on your armor and stock up on your resources.  You should have a good team that will help.  It is important to have people you can rely on.  The legislation has a lot of gaps that do not allow women to protect themselves with real effective tools in the legal field,” says Irina. 

The approach to the issue of women’s security in politics should be systematic at all levels: Local, regional, national. 

“Violence against politically active women is gender-based violence.  It is necessary to look not at specific cases of discrimination or violence, but to consider this as a systemic phenomenon.  The systemic problem must also be dealt with systematically.  There should be a nationwide information awareness campaign, there should be enough tools to combat violence and discrimination.  Many manifestations of sexism are inherent in culture and traditions.  To eliminate them, we need to work on changing behavior.  Changing it is the hardest.  It is necessary to talk about women’s leadership, about publicity and the opportunity to realize their right to be elected from the school desk.  It is necessary to record cases of discrimination, to counteract and punish for it,” the expert shares. 

Iryna Tishko also says that it is important that only conscious women go into politics. Such women understand the needs of their target audience, are endowed with gender-sensitive optics, and will protect the rights of other women. 

“In Ukraine, unfortunately, many politicians do not understand the meaning of gender policy.  And then we see that the only woman who represents the faction and party in the Verkhovna Rada, collects signatures on a petition to recall the Istanbul Convention,” Tishko explains. 

It is important to work on internal prejudices 

“Many women suffer from impostor syndrome, a good girl, an excellent student.  From childhood we are taught to be polite, invisible, not to shout.  Therefore, it is important to change the way of thinking, learn to protect yourself and your values,” the expert advises. 

Now in Ukraine, there are many educational activities that are aimed at giving women tools to protect themselves in the public space.  Thus, the National Democratic Institute conducts training on women’s leadership “LESYA”.  At the lessons of the trainer, co-founder of the Center “Women’s Perspectives”,  Irina Trokhim offers participants the technique of neutralization of pressure methods developed by the Finnish feminist and politician Berit Oss: 

• if a women are trying to be made invisible, it is necessary to declare their rights; 
• if a women are ridiculed, the words of the opponent should be put into question; 
• if they are accused and shamed, voice and introduce reasonable norms;  
• if double punishment is applied (whatever a woman does, everything is wrong), change the rules and receive double remuneration. 

There is also a communication school of leaders, founded by Irina Tishko.  Among other things, they teach non-violent communication practices. 

“The main thing is to understand what the need for an opponent is: He wants to despise you, knock you out of the rut, not allow you to convey your need?  You have to realize your emotions, exhale and talk about this need: “You say that I do not cook borsch?  Do you have any personal injury?  Maybe you need to learn how to cook borsch?  I can do a master class.”  You have to understand that emotions are normal, getting angry is normal.  What matters is how we make decisions about these emotions.  It should be understood that changing sexist culture is not easy.  But the roads are always overcome by those who go,” concluded gender expert Irina Tishko. 

Useful links 

YurFem has a  line of legal assistance to victims of sexual violence and gender discrimination.  You can contact the wayber, telegrams, or fill out the form on the site. 

If you have been abused, you can  report this by filling out the form. 

And here are  recommendations to stop online violence against women in politics. 

Olena Kushchenko