Головна Статті «Ухвалити закон про зменшення виборчої застави» – звернення депутаток Хмельниччини

«Ухвалити закон про зменшення виборчої застави» – звернення депутаток Хмельниччини

0
1,455

Депутатки місцевого самоврядування, що входять до складу міжфракційних груп «Рівні можливості», та активістки громадських організацій Хмельницької області закликають ухвалити закон про зменшення виборчої застави.

«Вважаємо, що таким чином будуть забезпечені рівні можливості жінок і чоловіків брати участь в ухваленні рішень на всіх рівнях влади», – зазначають політикині.

У зверненні депутаток з-поміж іншого наголошується, що позитивним наслідком прийняття Виборчого кодексу стали норми щодо гендерних квот.

«Відповідно  ч.12 ст.154 Виборчого кодексу, яка врегульовує порядок висування кандидатів у народні депутати України визначено, що під час формування загальнодержавного та регіональних виборчих списків партія повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі). Також,  ч.4 ст.219 даного кодексу, яка визначає порядок висування кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, міських (міст з кількістю виборців 90 тисяч і більше осіб) рад організацією партії, встановлено,  що під час формування єдиного та регіональних виборчих списків організація партії повинна забезпечити присутність у кожній п’ятірці (місцях з першого по п’яте, з шостого по десяте і так далі) кожного виборчого списку чоловіків і жінок (не менше двох кандидатів кожної статі)», – констатують депутатки.

Разом з тим, зазначається, що при врегулюванні виборчого процесу на місцевих виборах у  ст. 230 Виборчого кодексу, яка визначає підстави відмови в реєстрації кандидатів у депутати, відсутня вимога щодо дотримання гендерної квоти, як це зазначено у ст. 219. Таким чином, існує небезпека, що місцеві партійні осередки, формуючи списки кандидатів у депутати до місцевих рад не зважатимуть на вимогу ч.4ст.219, або вважатимуть її факультативною. 

Тому політикині просять Верховну Радувнести зміни у Виборчий кодекс України, та доповнити ч. 1 ст. 230 пунктом п’ятим й викласти його у наступній редакції: «недотримання вимог частини четвертої статті 219 цього Кодексу».

Крім того, глибоке занепокоєння у депутаток викликають правові норми Виборчого кодексу, що встановлюють інститут грошової застави на місцевих виборах. Йдеться про розміри цієї грошової застави, які складають значні суми коштів. 

«Грошова застава на виборах є своєрідним підтвердженням серйозності намірів учасників виборчого процесу, обмеженням чи усуненням зловживання громадянином України виборчим правом, передусім за рахунок платників податків, та є превентивним механізмом, який має зменшити вплив на вибори технічних кандидатів, яких реєструють, щоб взяти участь у розподілі місць у виборчих комісіях. Позитивним моментом є скасування грошової застави для кандидатів у місцеві ради та на посади сільських, селищних та міських голів (з кількістю до 90 тисяч виборців). 

Разом з тим, неприйнятним є збільшення грошової застави для кандидатів у міські голови у містах з кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч) майже у 40 разів порівняно з  виборчою кампанією до місцевих  органів влади 2015 року. 

Відповідно до нововведень Виборчого кодексу, розмір застави для кандидатів на посаду міського голови Києва становить 4005807 грн, що перевищує навіть розмір грошової застави для кандидатів на посаду Президента України, та у 375 разів – середньомісячну заробітну плату», – йдеться у зверненні.

зображення – УЖФ

Депутатки також навели приклад Хмельницького. Грошова застава для реєстрації партійного списку в Хмельницьку облраду складає 1 870 000 грн. При цьому, середня заробітна плата становить 9 528 грн (станом на березень 2020 року). Якщо до цієї суми додати фактичні витрати на виборчу кампанію, то це практично унеможливлює   участь середньо статистичного громадянина чи громадянки (вчительки, лікарки, громадської діячки) у виборчому процесі в органи місцевого самоврядування та створює загрозу збільшення «кишенькових депутатів/ок», по суті куплених олігархатом для захисту власних інтересів. 

«З огляду на те, що депутати виконують свої обов’язки на безоплатній основі (фактично на волонтерських засадах), така ситуація виглядає абсурдною. Таким чином, вважаємо, що механізм грошової застави, встановлений новим Виборчим кодексом України для кандидатів у міські голови в містах із кількістю виборців понад 90 тисяч та виборчих списків партій до місцевих рад (обласних та міських з кількістю виборців більше 90 тисяч), є дискримінаційним, та таким, що порушує основоположне право громадян України – право бути кандидатом на виборах», – переконані депутатки.

Вони вимагають внесення змін до Виборчого кодексі, щоб уніфікувати підхід до грошової застави, зменшивши її для місцевих рад з розрахунку 4 мінімальні заробітні плати на кожні 90 тисяч виборців та підтримати проект Закону «Про внесення змін до статті 225 Виборчого кодексу України (щодо розміру грошової застави)».

Як повідомлялося, 30 квітня Верховна Рада 248 голосами ухвалила в першому читанні законопроєкт №2769, що передбачає зменшення розміру грошової застави на 90% на місцевих виборах для кандидатів у депутати обласних рад та міських рад у містах, у яких проживають понад 90 тис. виборців (4 мінімальні зарплати на кожні 90 тисяч виборців, а не на 10 тисяч).

Раніше Український жіночий фонд оприлюднив заяву, у якій висловив стурбованість зростанням виборчої застави і закликав Верховну Раду України, експертів та експерток, дотичних до доопрацювання Виборчого кодексу, зменшити її. На думку УЖФ, високий розмір застави ускладнить доступ жінок до органів місцевої влади.

«Підвищення виборчої застави більш негативно вплине на жінок через те, що в них менший доступ до фінансових ресурсів», – ідеться в заяві, опублікованій на сайті УЖФ.

Як аргументують у фонді, в Україні, лише за офіційними даними Держкомстату, середня зарплата жінок на 24% менша, ніж зарплата чоловіків. Через ґендерні стереотипи та нерівність у розподілі сімейних обов’язків, існує дискримінація при прийнятті жінок на роботу, диспропорція у просуванні жінок і чоловіків по службі і доступі до керівних посад.

«Брак ресурсів для внесення застави та проведення виборчої кампанії буде несприятливим для кількісного представництва жінок-кандидаток і їх можливості проводити конкурентоспроможну кампанію», – ішлося в заяві УЖФ.

50%

Фото: Вечірній Київ

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті