Home Статті Валентина Громихіна: «Щойно громаді передали 8 тис. гектарів, як мене зняли з посади»

Валентина Громихіна: «Щойно громаді передали 8 тис. гектарів, як мене зняли з посади»

«Деякі депутати мені казали: «Ми тебе дуже любимо і цінуємо як жінку, як маму, як бабусю. От і займайся сім’єю, політика – це чоловіча справа». Але ж, вибачте, я не в політику прийшла, я прийшла працювати на виборну посаду, як голова громади!», – каже Валентина Громихіна.

Донедавна вона очолювала Якимівську об’єднану територіальну громаду, яка є найбільшою в Запорізькій області й однією із найбільших громад в Україні.

Донедавна – бо наприкінці минулого року депутатський корпус селищної ради проголосував за дострокове припинення повноважень голови. Дивним чином ці події збіглися в часі з тим, що Держгеокадастр передав на баланс ОТГ «ласий шматок» у вигляді земель сільськогосподарського призначення.

50% з’ясовували, що насправді сталося, і кому перейшла дорогу голова ОТГ. 

 

Що стало причиною рішення депутатського корпусу про дострокове припинення ваших повноважень?

Причин насправді багато. Все почалося ще під час виборів, коли реєструвалися кандидати на голову ОТГ. На цю посаду вирішив балотуватися голова райдержадміністрації Олександр Правосуд. Нас було 10 кандидатів, але ми вдвох були основними. Я перемогла. За мене проголосували 3826 людей, а за нього – 3500. У нас загалом 26 дільниць, на 18 з них за мене віддали більшу кількість голосів, ніж за Правосуда. І після цього він сказав: «Я Якимівці не пробачу, що вона вибрала Громихіну, а не мене».

Ще один фактор – я представляю політичну силу «Сильна Україна», очолюю районний осередок, спеціально в бюлетені вказала приналежність до цієї партії. Бо знала, що всіх голів ОТГ, які йшли самовисуванцями, потім запрошують у кабінет «х» і пропонують стати прихильниками правлячої партії. Тому зробила це, щоб мене нікуди не запрошували. Бо я ставила собі за мету йти не як політична діячка, а як «завгосп громади». Проживши тут 33 роки, я хотіла стати, як мені говорили всі мої друзі та знайомі, «мамою громади», і щоб жодної політики. Але так не сталося.

Чому?

Тому що Якимівська громада – це ласий шматочок для багатьох політичних діячів. Я не думала про якісь політичні амбіції чи про власне збагачення, йшла на вибори з думкою, що хочу в першу чергу щось зробити для свого селища, бо я тут жила, живу й збираюся далі жити. Позиціонувала себе як проєвропейський політик, проголошувала, що має бути достойна зарплата у всіх, але якщо хтось запустить руки в казну громади, той не буде частиною моєї команди. Казала, що ми чесно відпрацюємо на громаду без хабарів, відкатів і вивертання рук підприємцям.

Наша громада складається із селища Якимівка, що є центральною садибою плюс ще 9 сільських рад. Загалом 32 села увійшли в одну ОТГ із населенням понад 24 тисячі людей. На сьогоднішній день ми є однією із найбільших громад України як територіально, так і за кількістю населення. Плюс нещодавно нам було передано від держави майже 8 тисяч га землі…

Цікаво, що вас зняли з посади саме тоді, коли відбулася передача земель. Збіг?

– Ні, не збіг. Частина депутатів ОТГ – фермери, та й голова РДА теж є зацікавленою особою. Коли я ще була депутаткою Якимівської районної ради, то багато разів порушувала питання, що деякі аграрії нечесно ведуть свої справи, наголошувала на вирішенні цієї проблеми. Але підтримки не було. А коли очолила ОТГ, то звісно ж, їм треба було прибрати мене з посади.

За результатами виборів у десятьох запорізьких ОТГ ви стали єдиною жінкою, яка очолила громаду. Мало жінок балотувалися, чи просто не всі дійшли до фіналу?

Скажу так – мало балотувалися, а ще менше дійшли.

Читайте також: Чому ідеальна політикиня схожа на чебурашку? Поради експерта, як організувати виборчу кампанію

Знаю, що під час виборів проти вас застосовували чорний піар. Розкажіть, що саме відбувалося і як ви реагували?

– Спостерігачі говорили, що вибори в Якимівці були найбруднішими! Ще б пак – жінка з народу проти представника влади! Редакторка нашої районної газети «Слово трудівника» була керівницею виборчого штабу Правосуда, тож можете тільки уявити, що там писали про нього і про мене. В іншій газеті «Грані життя» я друкувала свої статті, оплачуючи їх зі свого передвиборчого фонду. Так ось, хтось «скопіював» цю газету і під її логотипом зробив так званий «спецвипуск», який в день виборів о 3-й годині ночі через паркани розкидали жителям Якимівки і навколишніх сіл. Там було моє фото і повідомлення, що «Громихіна зняла свою кандидатуру».

У мене телефон не замовкав, люди телефонували, йшли, розпитували. До речі, називали мене «наша Валя», що страшенно сердило мого опонента. Довелося всім пояснювати, що це фейк. Об’їздила тоді 32 села, і тільки після обіду люди масово пішли голосувати, переконавшись, що я не знялася з виборів.

Не було спроб сфальсифікувати результати?

Я подбала про те, щоб у всіх комісіях були мої люди, які стежили за ходом голосування. Мені вдалося це зробити завдяки тому, що отримала неочікувану підтримку від «Народного фронту», «Самопомочі», «Радикальної партії» та «Опоблоку». Усі ці партії представлені у Верховній Раді, тому в комісії на виборчих дільницях дві людини потрапляли без жеребкування. Якби цього не сталося, відправили б моїх людей носити урни для голосування по домах, а самі б кидали, що хотіли. Так буває, коли комісія солідарна з одним кандидатом. Завжди в хід ідуть фальсифікації при підрахунку голосів.

До речі, по всіх 18 дільницях, де я перемогла, мої опоненти понесли в суд акти, що там нібито була фальсифікація, бо за мене зараховували бюлетені, які були зіпсовані. Весь цинізм полягав у тому, що вони подали в суд фальсифіковані акти – спостерігачі ці акти не писали, там стоять не їхні підписи, ця справа зараз у поліції.

Із якими проблемами ви зіткнулися, прийшовши на посаду?

Одна з головних проблем селища – це опалення. У Якимівці залишилося 400 квартир на центральному опаленні, а котельня розрахована хоча б на 2,5 тисяч. Вона стала невигідною для будь-якого підприємця.

Ми розробили програму переходу на індивідуальне опалення і надання допомоги малозабезпеченим людям. Прийняти її вдалося тільки на п’ятій сесії. Депутати то не голосували, то двічі кворуму не було по вказівці голови РДА (ідеться про частину депутатів, які перебувають у нього на «гачку»). Вони весь час давили, просили піти на поступки: «Дай нам посаду завідувача відділом районного відділу освіти», «постав нашого зама»… Постійні вимоги. Зрештою ми все таки прийняли програму і встигли все зробити до опалювального сезону. Заступник голови ОДА ще сказав мені тоді: «Валя, я кую тобі орден».

Співпраця із депутатським корпусом завжди носила такий «продуктивний» характер?

Так, бувало, що три сесії поспіль не затверджували мені бюджет, провокували зрив сесій, перетворювали всі засідання на маски-шоу. Ще постійно знімали все на відео, а потім нарізали такі фрагменти, де в мене перекошене обличчя… А закінчилося все тим, що приїхали двоє політтехнологів, завезли кілька тисяч доларів і підкупили двох моїх депутатів, а потім зібрали усіх керованих та й проголосували за дострокове припинення моїх повноважень.

Який відсоток жінок-депутаток у селищній раді? Ви відчували від них якусь підтримку?

30%. Із 26 депутатів 9 жінок. Особливої підтримки не було. Тим паче, якщо мова йде про тих, кого Правосуд час від часу запрошував до себе в адміністрацію. Вони до нього ходили як на роботу, бо хтось був «на гачку» по землі, комусь погрожував відкриттям кримінальних справ, і ще було багато різних маніпуляцій та зомбування… От приходить така депутатка, обіймає мене, говорить, що все добре, а потім заходить у зал, очі вирячить, руку піднімає і голосує проти. «Навіщо ти це робиш?», – запитую. «Мені так сказали, і я так голосую».

Читайте також: «Якщо жінки підуть в політику, хто борщі варитиме?»: проміжні дані виборів в ОТГ

Чи були у вашій політичній кар’єрі випадки, коли колеги по депутатському корпусу дозволяли собі сексистські жарти на вашу адресу?

Траплялося таке. Казали, що жінка – це кухня, «займайтеся дітьми». Деякі депутати мені казали: «Ми тебе дуже любимо і цінуємо як жінку, як маму, як бабусю. От і займайся сім’єю, політика – це чоловіча справа». Але ж, вибачте, я не в політику прийшла, я прийшла працювати на виборну посаду, як голова громади!

Яку офіційну причину вказали в рішенні про дострокове припинення ваших повноважень?

Вказали, що в Якимівці бігають бездомні собаки і закидали мені цілковиту бездіяльність у ситуації з опаленням.

Насправді програма по собаках була прийнята ще весною 2018 року, у серпні прийшло фінансування, ми почали працювати з харківським розплідником, щоб забрали псів. Але у нас у районі виявили випадок сказу. Коли таке стається, то оголошується карантин і забороняється вивезення тварин з території. Тому переговори відбувалися, але ми не могли вивезти собак. Хоча паралельно багато псів просто роздавали в хороші руки (близько 20 тварин). Таким чином кількість бездомних собак у Якимівці зменшилася.

А щодо «цілковитої бездіяльності» по опаленню, то теж не можу погодитися. Ми обійшли кожен двір, проводили збори громадян у кожному багатоповерховому будинку, у кожному під’їзді, на контролі була кожна квартира, прізвище кожного жителя, кожного дня відповідна служба працювала над цим, і кожні два дні доповідала заступникові голови ОДА про стан у селищі…

Ви бачили в інтернеті мій виступ? Коли я йшла, залишала зал, то сказала, що вважаю дії депутатів неправильними, і залишаю за собою право звернутися до суду.

Читайте також: Реформаторка Олена Трегуб виграла суд: її поновлено на посаді у Мінекономрозвитку

 

Ви вже подавали позов?

Так, подала. Перше засідання має відбутися в лютому. Мої адвокати, проглянувши всі документи, сказали, що мене звільнили неправомірно, не дотримавшись процедури. Адже в регламенті ОТГ написано, що якщо оголошувати недовіру голові громади, то для цього має бути або народний референдум, або це можуть зробити депутати, якщо я порушую Конституцію та закони України, права і свободи громадян, чого я ніколи не робила. Вони зобов’язані були спочатку розглянути це рішення на депутатських комісіях, проголосувати, потім на виконкомі, і тільки після цього виносити на сесію.

І про яку бездіяльність можна говорити, якщо я працювала як проклята, в суботу й неділю по 12-14 годин?! Ще й сміялися з мене: «Ви не людина, ви робот»… Наша ОТГ взяла на баланс районну центральну лікарню, 10 дитсадків, 14 шкіл. Усі зарплати виплачувалися вчасно, збиралися податки, підписувалися фінансові документи, складалися договори, робилися ремонти, ми закупили автопарк для комунальних робіт на 9 мільйонів гривень, опалювальний сезон вчасно розпочався. Громада за 9 місяців із 87 громад займала 26 місце. Це був гарний показник. Але комусь я була неугодна. Подивимося, що з цього приводу скаже суд.

Вікторія Кобиляцька, 50%

Більше публікацій
Більше публікацій Вікторія Кобиляцька
Більше публікацій Статті