27-28 травня депутатки, представниці органів місцевого самоврядування, громадського сектору з різних регіонів України з’їхалися до Києва на тренінг із комунікацій та лідерства. Два дні провідні тренерки та тренер ділилися інформацією, а учасниці прокачували навички, знайомилися між собою і обмінювалися контактами.
«А з якої хто області?» — цікавиться одна з учасниць. Жінки по черзі називаються і починає відкриватися географія учасниць: Миколаївщина, Харківщина, Полтавщина, Кіровоградщина, Іванофранківщина, Київщина, Чернігівщина, Житомирщина тощо. Деякі учасниці вже знайомі між собою завдяки іншим навчальним програмам, вони обіймаються і радіють зустрічі. Дехто бачиться вперше, тож в очікуванні приємного знайомства.
Депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець вішає на стілець торбу з надписом «Гендерно орієнтоване врядування — це добре», біля дверей — валізи і сумки, адже дехто з учасниць просто з потяга чи автобуса прибув на навчання.
Завмирання і відновлення
Такі вишколи для політикинь Інститут розвитку регіональної преси та Національний демократичний інститут організовували багато років поспіль. 24 лютого 2022 року мав відбутися подібний тренінг у готелі «Україна». Частина учасниць із Донецької та Луганської областей уже приїхала до Києва напередодні. Їм довелося евакуюватися просто з готелю, навіть не заїхавши додому. Частина учасниць була в дорозі і змушені були повертатися додому.
«Тоді був запланований триденний вишкіл. Ми запрошували по декілька тренерів на один день, планували, що прийдуть ділитися досвідом відомі політикині, — згадує гендерна координаторка кампанії проти сексизму в медіа та політиці «Повага» Анастасія Багаліка, — Паралельно з вишколом ще мали бути публічні розмови з чоловіками, які підтримують гендерну рівність».
Через повномасштабне вторгнення довелося поставити навчальні програми на паузу.
Депутатка з Олександрівської громади на Миколаївщині Тетяна Божко була з тих, хто виїхав тоді на тренінг.
«Я встигла доїхати до Первомайська за 90 км від дому. Мої колеги зателефонували і сказали — повертайтеся додому», — згадує депутатка.
Вона повернулася і пірнула у волонтерську діяльність. А коли через два роки оголосили про набір на вишкіл, подалася знову, не вагаючись.
«Ми довго думали, чи варто відновлювати навчання, — говорить Анастасія Багаліка. — Нам не просто було на це зважитися. Ми думали, що у людей під час війни інші виклики і на вишкіл для політикинь ніхто не подасться. Тому дуже рада всіх вас бачити. Адже нові знання і навчання допоможуть адаптуватися до змінених умов. Нас чекає Україна, де жінок у політиці буде більше. Задля цього ми власне й працюємо».
Тренер Олександр Равчев зазначив, що це перший тренінг саме для політикинь, який він проводить під час повномасштабного вторгнення. Він висуває теорію, що коли відновлюються тренінгові навчання, то це означає, що інституція вижила.
«Коли трапляється щось грандіозно погане, всі тренінги припиняються. Це такий екзамен для організацій та інституцій — вижити. Потім організації адаптуються, з’являються нові методології, в які треба вкласти набутий досвід», — говорить Равчев.
Тренерка, керівниця Громадського Альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко зазначає, що їй особливо приємно працювати з такими потужними лідерками.
«Мене дуже тішить, що автентичних лідерок у політиці стає більше. Наша громадська організація боролася за гендерні квоти, і тому мені ще більш приємно бачити, що цим шансом скористалися усвідомлені, активні лідерки, які гідно представляють себе і свою громаду на всеукраїнському рівні», — сказала експертка.
Комунікація і репутація
Перший день вишколу був присвячений комунікаціям. Тренер Олександр Равчев поділився з учасницями тим, як фейки можуть нашкодити репутації політикинь та як можна цьому протистояти. Він зазначив, що якщо потрібно вибити людину з колії, чорний піар, маніпуляції та відверта брехня відіграють провідну роль. Люди значно легше сприймають емоційні вкиди, а на спростування звертають увагу значно менше.
«Якщо про вас напишуть, що ви збили на авто людину, цьому повірять. Бо в суспільстві закріплена думка, що депутати можуть збивати людей. І неважливо взагалі, чи є у вас машина, чи нема», — пояснює Олександр.
Деякі учасниці й на собі відчували вплив неправдивої інформації. Наприклад, староста Крушинського старостинського округу Глевахівської громади Оксана Лихо розповідає, що один із місцевих телеграм-каналів постійно поширює про неї негативні дописи. Беруть реальну подію, але дописують емоційні коментарі.
«Спочатку я дуже плакала, а потім син мені каже: «Та ж вони рекламу тобі роблять». Я прийшла на посаду з громадського сектору. Сама собі здобувала авторитет. Я роблю багато корисного і люди про це знають. Вони бачать у мені голову громади. А хейтери, мабуть, просто заздрять і хочуть мене демотивувати», — ділиться Оксана.
Депутатка Федосіївської сільської ради Київської області Наталія Мандзяк теж стикається з поширенням стосовно неї неправдивої інформації та з вербальною агресією. Вона переїхала у село Хотів із Києва. Активізм починався з батьківських комітетів на рівні садочка та школи. Згодом взялася реанімовувати обшарпану зупинку, на яку місцеві не звертали увагу. Коли почалася передвиборча кампанія, люди довірилися їй і підтримали її кандидатуру.
«Я часто чую переважно від чоловіків такі слова: «А чого ти сюди приїхала? Іди дітей гляди». Звинувачують, що я краду гроші в громаді і так далі. Це дуже демотивує, зникає бажання працювати. А потім приходить на прийом якась жінка і каже: «Дякую вам за вашу роботу». І знову з’являється бажання щось робити і рухатися далі, бо я бачу, заради кого це роблю», — поділилася Наталя.
Крім словесних образ політикині стикаються і з судовими справами та вимогами скласти мандат.
Тетяна Божко з Миколаївщини на собі відчула, що таке тиск. Вона — директорка центру з надання соціальних послуг. Під час реформи децентралізації, коли соціальну сферу передали на рівень громад, у них із районною радою виник конфлікт через нецільове використання коштів. Справа дійшла до суду. Тетяна страшенно переживала, каже, що навіть схудла на 11 кілограмів. Тоді керівництво райради дозволяло собі вислови типу «еті полтора метра» на адресу Тетяни. На щастя, справедливість перемогла.
«Ми виграли тоді в двох судових інстанціях, повернули гроші в громаду. Мене підтримали і після цього я не відчуваю тиску», — розповіла Тетяна.
Олена Жмуріна стала депутаткою Світловодської міської ради вперше. Під час виборчої кампанії їй запропонували очолити список партії, оскільки політичній силі треба було дотриматися гендерних квот. Коли партія подолала прохідний бар’єр, Олену змушували скласти мандат. Однак політикиня не погодилася.
«Це було важко. На мене тиснули. Але я вважаю, що ніколи не можна нехтувати довірою людей. Якщо зробила крок, то не варто боятися. Я пішла в опозицію і завжди захищаю свою думку», — говорить Олена.
Цінності й опора
Щоби витримувати такі негативні напади, політикиням варто бути загартованими. Тренерка Ірина Тишко впевнена, що лідерство починається з роботи над собою. Недостатньо назвати себе лідеркою, варто визначити свою місію, цінності та переконання.
«Багатьом учасницям виконання вправ на тренінгу допомогло зробити певні відкриття в собі. Вони самі для себе стали сюрпризом. Роблячи свою щоденну роботу, вони часто не задумуються, заради чого це все, в чому секрет їхньої стійкості. А тут вони змогли проартикулювати цінності. І виявилося, що вони спільні для багатьох учасниць. Вони можуть планувати навіть якісь спільні проєкти. Незалежно від належності до політичних партій, вони можуть представляти інтереси жінок і працювати над захистом їхніх прав», — говорить Тишко.
Тренерка, політологиня і піарниця, лідерка програми «Сама собі ціль» від Projector Foundation Валерія Пустовіт вважає, що місцевим політикиням складніше, ніж тим, хто працюють на національному рівні. Адже жінки в першу чергу сприймаються як сусідки, однокласниці, подруги тощо. Валерія Пустовіт також радить опиратися на свої цінності і наперед продумувати, як працювати із запереченнями.
«Важливо мати опору в собі і розуміти, навіщо ти це робиш. Якщо депутатки і політикині чітко усвідомлюють свої цінності, їх важче збити зі свого шляху. І водночас якщо вони знають свої слабкі сторони, за які можуть зачепитися опоненти, то тоді можна завчасно вибудовувати кризові комунікації», — пояснює експертка.
Видимість і надивленість
Валерія Пустовіт наголосила на важливості видимості політичних діячок. Вона поділилася прикладами ведення соцмереж успішними політикинями світового рівня і тим, як вони позиціонують себе там. Тренерка відзначила, що важливо в публічному просторі залишатися людиною. А щоб робити це цікаво і сучасно, слід тренувати надивленість.
«Треба вирощувати електорат. Виборці мають бачити вас, як людину, а не тільки як політикиню. Раніше було соромно показувати, як працюєш на городі, а нині молодь любить таке. Рухайтеся маленькими кроками. Коли почнеться виборча кампанія, тоді ніколи буде цим займатися».
Валерія поділилась секретами ведення соцмереж, розповіла про деякі інструменти. Депутатка Кременчуцької міської ради Лариса Гориславець назвала цю частину тренінгу «інтригуюче-шокуючою».
«Дуже цікаво, як всі ці ефективні інструменти SMM допомогли б моєму профілю. Хочеться «перезапустити» власні соцмережі, але шокує факт, як багато мені треба зробити.
Вишкіл дав натхнення та поновив мій внутрішній ресурс. Це відбулося завдяки дійсно холістичному підходу до побудови тренінгу. Організаторам вдалося, на мою думку, збалансовано розробити програму, поєднати в єдине ціле отримання знань та позитивні емоції. Тож увесь пласт нових знань я не відчуваю «багажем» (цінне, потрібне, але нести буде важко). А відчуваю, ніби я отримала ресурс для моєї «суперсили»: нова інформація, люди, підтримка», — зазначила Лариса.
Валерія Пустовіт наголошує на важливості партнерства і співпраці. Базова навичка, якою мають оволодіти лідерки — перемовини. Слід іти до кожної цільової аудиторії з відповідним меседжем у певному тоні комунікації і не боятися йти на наступний рівень.
«Жінкам варто доносити думку, що їх вплив може бути більшим. Що саме місцеві депутатки мають іти у Верховну Раду, адже саме вони розуміють, що відбувається на місцях. Завдяки менторству, культурі сестринства та союзництва, політичній просвіті жінок у законотворчій діяльності і на рівні ухвалення рішень може стати більше» — говорить Валерія.
Ірина Тишко також вважає, що жінкам треба більше працювати над видимістю у суспільстві, особливо під час війни.
«Зараз ми бачимо поглиблення патріархального дискурсу. Через війну на плечі жінок лягло багато додаткових обов’язків. Вони часом просто не приділяють достатньо часу, аби показати в публічному просторі результати своєї роботи, поділитися досягненнями, всім тим важливим, що вони роблять щодня. Варто пам’ятати, що історію пишуть і жінки, і чоловіки», — ділиться Ірина.
Олександр Равчев говорить, що до наступних виборів треба готуватися вже зараз, бо виграють їх ті, хто будуть до них найбільш підготовленими.
«Не дивлячись на те, що суспільство зараз не хоче виборів, ми розуміємо, що рано чи пізно війна закінчиться, чи буде принаймні стабілізовано стан у країні. І у нас постане питання виборів. І виграють ті, хто будуть найбільш підготовлені до них. Якщо нормальні адекватні люди не будуть думати про вибори, то вони просто програють. І ми отримаємо ситуацію, коли в органах місцевого самоврядування владу захоплять люди, які не мають достатньо цінностей і етики, але мають ресурси, і вони до виборів готувалися».
Експерт пояснює, що нині, за соціологічними даними, найбільшу довіру мають військові. Якщо вибори проходитимуть після того, як вони повернуться з фронту, то саме вони стануть домінуючою групою в політиці. Якщо ж вибори відбуватимуться під час війни, суспільство буде дезорганізоване і не розумітиме, за кого голосувати. Очевидно, найбільший потенціал мають дружини військових і волонтерки.
«До будь-якого чоловіка, який буде балотуватися, виникатимуть питання, чому він не на фронті. До жінок подібних питань не буде. Це можуть бути потенційно найлегші вибори для жінок, якщо вони будуть до цього готові», — зазначив Равчев.
Спілкування й мережування
Навчальні програми — це не тільки нова інформація. Це перш за все спілкування, знайомство з новими людьми, мережування. Тренер Олександр Равчев відзначає важливість відновлення навчальних програм.
«Широкомасштабне вторгнення показало, що сила українців та українок у горизонтальних зв’язках. Важливо знати, що коли щось трапляється, то ти можеш комусь зателефонувати у регіоні й отримати допомогу. Важливо проводити такі тренінги, щоб жінки бачили одна одну, ділилися досвідом і спільно вирішували проблеми».
Тетяна Бєлявцева — депутатка Зміївської міської ради з Харківщини. Рятуючись від війни, опинилася в Коломиї, там стала заступницею голови ради ВПО в Коломийській міській раді.
«Тільки за рахунок навчання і мережування можна рухатися вперед. Я люблю вчитися і вірю в українських жінок. Це високомотивовані та компетентні люди», — зазначила вона.
Тетяна зізнається, що її цікавлять масштабні речі і горизонт планування досить високий. Каже, що навіть за першу половину тренінгу почула для себе корисні речі. Вона орієнтувалася на компетентність тренера і тренерок і задоволена інформацією, яку отримала.
«Декого з учасниць я знаю давно. І саме вони перші приходять на допомогу. Саме вони перші відгукнулися, коли почалася велика війна. Як тільки пишу пост у фейсбуці, вони перші пропонують підтримку, а я їм. На навчанні є можливість подивитися на інше життя, надихнутися іншими лідерками», — каже ще одна учасниця Тетяна Божко.
Лариса Гориславець відзначила, що для неї це був справжній вишкіл. Через рефлексію та самоаналіз вона ніби знову переживала важливі моменти своєї діяльності, але вже поглянула на них під кутом нових знань, коментарів колежанок, порад експертів.
«Я відчуваю себе впевненішою і сильнішою, бо нові знання дають більше способів реагувати на виклики. Глибока рефлексія із Іриною Тишко була для мене дуже помічна. В цілому після вишколу я почуваюся ніби полагоджений механізм: знаю, що роблю так і що не так; куди спрямувати зусилля і що відкласти «на потім». Це відчуття зібраності, впевненості та контролю, яке я давно не фіксувала в собі», — поділилася вона.
Тренерка Ірина Тишко говорить, що для неї важливо, що учасниці вийшли після вишколу мотивовані, з розумінням, що кожна з них цінна, що вони роблять цінні речі, вони адвокатують правозахисні ідеї, продовжують представляти інтереси своїх громад та виборців.
«Це значно більше, ніж просто тренінг. Це про нашу згуртованість, спільнотність, життєствердність, підтримку одна одної і стійкість загалом всієї України. Тому треба зустрічатися, звіряти годинники, будувати горизонтальні зв’язки, спрямовувати сили на побудову сильних громад і жіночих спільнот. У горизонтальних зв’язках наша особлива формула перемоги», — підсумувала Ірина Тишко.
Олена Кущенко
