Назву професії в кадрових документах віднині можна вказувати, використовуючи фемінітиви. Про це йдеться у наказі Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, з яким можна ознайомитися тут.
«У КП професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка). За потребою користувача, при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означенні жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи», – зазначається у документі.
Так, віднині в кадровій документації за бажання можна писати «вестатник широкого профілю» або «верстатниця широкого профілю», «інженер» або «інженерка», «соціолог» чи «соціологиня» (в наказі написано з помилкою – «соціологіня» – ред.).
Читайте також: Фемінітиви в законі: Чи варто перейменовувати День захисника на День захисників?
Також ввели чоловічі аналоги для досі лише «жіночих» професій, як-то «медичний брат».
Також є зміни, які пов’язані, наприклад, із запровадженням більш коректної мови («фахівець із орієнтації сліпих» замінено на «фахівець із орієнтування осіб з порушеннями зору»).
Зазначається, що такі корективи можна вносити відповідно до пункту 4 параграфа 32 Українського правопису, схваленого постановою Кабінету міністрів України.
Віце-голова Ради ГО «ЕдКемп Україна», кандидатка філологічних наук, доцентка Олена Масалітіна зауважує, що рішення Мінекономіки про внесення змін до класифікатора професій є «своєчасним і мудрим».
«По-перше, надано можливість використовувати фемінітиви в записах назв робіт тим, хто цього хочуть, але немає обов’язковості й примусу для тих, хто до цього з різних причин не готові. По-друге, творення назв професій у жіночому роді передано на розсуд «користувача», якому це буде потрібно. Оскільки творення фемінітивів до назв професій, які раніше використовувалися лише в чоловічому роді, перебуває ще в активній фазі і не завжди навіть лінгвістки й лінгвісти знаходять до деяких назв професій однозначні й прийнятні варіанти жіночого роду, то виписування фемінітивів до кожного іменника чоловічого роду в класифікаторі потребувало б чимало часу й лінгвістичних консультацій і, зрештою, думаю, все одно б викликало чимало негативу. А саме таке рішення означає, що назви професій у жіночому роді можуть створюватися на місцях – як би ви не написали, санкцій за це жодних не буде. До того ж, це дає можливість живого розвитку мови – адже фемінітиви творитимуться й поширюватимуться у вживанні «живим» шляхом, там, де вони передусім затребувані», – пояснила експертка.
Однак вона відзначила, що в наказі Мінекономіки є дві прикрості.
«Це описка у слові «соціологіня» (має бути «соціологИня» – навіть відповідно до того пункту правопису, на який посилається наказ) і фраза «окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка)», що є ретроградною і дискримінаційною, особливо на фоні заміни «друкарка» на «офісний службовець (друкування)» та раніше внесеного до класифікатора «медичний брат», – зазначила Масалітіна.
У свою чергу, Урядова уповноважена з гендерної політики Катерина Левченко назвала цей наказ «кроком до гендерної чуйності у назві професій».
«Тепер є «медичний брат» і «акушер», бо до цього в назвах були тільки слова жіночої статі (медична сестра та акушерка). Зроблені зміни у відповідності до Конвенції про права людей з інвалідністю. Включені нові професії. Це поки не про фемінітиви в їх назвах. Але працюємо щоб це було б наступним кроком!», – зауважила Левченко.
Як відомо, Кабінет Міністрів України в травнці 2019 року затвердив нову редакцію «Українського правопису», у 32-му параграфі якого йдеться про суфікси, за допомогою яких утворюються іменники на означення осіб жіночої стат (фемінітиви).
50%
