Головна Статті Кібербулінг: як цькували очільницю Держрибагенства і що можна вдіяти

Кібербулінг: як цькували очільницю Держрибагенства і що можна вдіяти

1
671
Кібербулінг: як діяти?
Кібербулінг: на що потрібно звернути увагу?

Очільницю Держрибагентства Ганну Шишман почали цькувати в соціальних мережах.

Посадовиця долучилася до консультацій щодо реалізації проєкту Глобального екологічного фонду «Рибальство та екосистемне управління для Чорного моря». Коли новину про це оприлюднили на сторінці агентства у Фейсбуку, під нею з’явилося чимало принизливих коментарів. Репліки переважно стосувалися зовнішності Шишман, у той час, як ніхто не обговорював тему допису.

Ця ситуація обурила екологиню й виконавчу директорку громадської організації «Екодія» Наталію Гозак.

«Оце коментатори! Пост про міжнародну співпрацю і новий сучасний проект. 21 століття. Ми в центрі Європи і вже 30 років не СРСР. Усі коментарі під постом – про зовнішній вигляд очільниці агенства… Дуже раджу модератору сховати коменти з цими джерелами мудрості, а їх авторам – дати єдине попередження», – написала Гозак під постом.  

Також лунало чимало схожих закликів щодо модерації коментарів. Через кілька годин частину найбільш неприємних реплік видалили.

Кібербулінг: як зупинити і покарати кривдників?
Зупинити кібербулінг

Кібербулінг або інтернет-мобінг – це сучасна форма агресії, яка має на меті дошкулити, нашкодити чи принизити людину дистанційно, без фізичного насильства. 

Кібербулінг може відбуватися:

  • у соціальних мережах, 
  • платформах обміну повідомленнями (месенджерах), 
  • ігрових платформах та мобільних телефонах, зокрема через: поширення брехні або розміщення фотографій, які компрометують когось у соціальних мережах;
  • повідомлення або погрози, які ображають когось або можуть завдати комусь шкоди тощо

Якщо ви зазнаєте кібербулінгу – подбайте про свою безпеку та зверніться за допомогою.

Кібербулінг: як діяти?

Очільниця «Асоціації жінок-юристок України ЮрФем» Христина Кіт, а також членкині цієї організації юристка Таїсія Рубаняк та адвокатка Ірина Єфремова підготували для 50% коротку пам’ятку, як діяти у випадку кібербулінгу:

1. Можете вирішити ігнорувати всі повідомлення від кривдника і скористатися функцією у певній соцмережі «Обмежити» для вибіркового захисту вашого акаунту, причому кривдник про це не дізнається.

2. Можете модерувати коментарі до своїх публікацій.

3. Можете змінити свої налаштування, щоб вам могли надсилати повідомлення лише ті користувачі, за якими ви стежите.

4. Пароль до акаунтів та профілів повинен бути складним. Періодично змінюйте його. І в жодному разі не передавайте іншим.

5. Головне не поспішати виплескувати свій негатив у кіберпростір.

6. Збирайте факти. Щоб підтвердити, що це був саме кібербулінг, треба вміти зберегти підтвердження фактів. Якщо щось неприємно вразило, зачепило, засмутило – збережіть. Це може бути корисно для збору доказів: текстових повідомлень та скріншотів публікацій у соціальних мережах, щоб показати, що відбувається.

7. Заблокуйте кривдника та офіційно повідомте про його/її поведінку на самій платформі. Соціальні мережі зобов’язані підтримувати безпеку своїх користувачів.

Кібербулінг – це форма насильства. Якщо ви потерпіли будь-якої форми насильства, ви маєте право на справедливість та притягнення кривдника до відповідальності. 

Якщо вам загрожує безпосередня небезпека, слід звернутися до поліції за номером 102 (цілодобово).

В разі коли ви не отримали потрібного захисту, можете звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

e-mail: hotlinе@ombudsman.gov.ua  

телефони: 8 800 501 720, 044 253 75 89

За правовою консультацією звертайтеся до ГО «Асоціація жінок-юристок України ЮрФем» 

50%

 

Більше публікацій
Більше публікацій 50%
Більше публікацій Статті