Більшість народних депутаток восьмого скликання не засідатимуть у новому парламенті. Деякі свідомо не хотіли балотуватися. Були й такі, що спробували, але або не пройшли за списком, або програли округ.
Ким вони були, ким стали, як відзначилися і чим запам’яталися? Ми вирішили розповісти вам про роботу депутаток-«випускниць» — про їхні законодавчі ініціативи, досягнення, зашквари та зловживання.
Альона Бабак пройшла до Ради за списками «Самопомочі». Була заступницею голови Комітету Верховної Ради України з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Співголова Міжфракційного депутатського об’єднання «Рівні Можливості», долучалася до організації та проведення Жіночих конгресів. Ідейна натхненниця і розробниця закону «Про житлово-комунальні послуги». У 2017 році журналісти присвоїли їй звання рекордсменки-боржниці за комунальні послуги, оприлюднивши інформацію про те, що на одній із квартир депутатки «висів» борг майже у 23 тисячі гривень. Бабак відхрестилася від звинувачень.
У березні 2017 року заявила, що хоче скласти депутатські повноваження у зв’язку з сімейними обставинами. «Політична кар’єра не для мене», — пояснила депутатка. У листопаді 2017 року Рада не підтримала постанову про дострокове припинення повноважень. Бабак обурювалася: «Я що, в рабстві?». Замість неї до парламенту мала пройти секретар Луцької міської ради Юлія Вусенко, яка була у списку «Самопомочі» під №36. Однак щось не склалося, і Бабак таки допрацювала до завершення каденції.
Тетяна Бахтеєва, «Опозиційний блок». Голова підкомітету з питань медичного страхування Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Депутатка кількох скликань, екс-регіоналка, була неодноразово впіймана на кнопкодавстві. За даними руху Чесно, Бахтеєва є фігуранткою низки антикорупційних розслідувань — два за фактом тендерних махінацій (тендери з фіктивною конкуренцією) та одне з приводу владних зловживань (онучка народної депутатки була однією з тих, хто, ймовірно, незаконно отримав місце в вищому навчальному закладі).
Коли в лютому 2019 року нардеп від Радикальної партії Ігор Мосійчук подавав численні позови проти Уляни Супрун, з’явилася інформація, що він робить це з подачі Бахтеєвої, яка постійно виступала проти медичної реформи та проти всіх ініціатив виконувачки обов’язків міністерки охорони здоров’я.
Оксана Білозір пройшла до парламенту від Блоку Петра Порошенка. Це було її четверте скликання в Раді. Розпочала працювати у травні 2016 року — прийшла на місце Юрія Луценка, коли його призначили генпрокурором. Очільниця Всеукраїнського об’єднання жінок-депутатів. Відома як «кума Порошенка» (хрестила одну з доньок екс-президента).
На противагу міжфракційного об’єднання «Рівні можливості» ініціювала створення МФО «Жіноча ініціатива за сімейні цінності», яке й очолила. Білозір, яка є відомою лобісткою «патріархальної родини» та «традиційних сімейних цінностей», пояснила свою ініціативу так:
«Всеукраїнська Рада церков виступила з ініціативою-зверненням до президента з тим, аби 2019 рік визнати роком сім`ї. Відтак всі пріоритети державної політики маємо сфокусувати на цій проблемі. Нам варто сфокусувати увагу на родині, на сімейних цінностях, на родинних пріоритетах, бо здорова сім’я — це здорова держава», — заявила політикиня.
Ольга Богомолець, БПП. Голова комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я. Балотувалася на посаду президента в 2014 та 2019 роках. Фігурантка кримінальної справи, яку відкрило НАБУ за фактом можливого декларування недостовірної інформації.
Відома своєю антигендерною риторикою: «Що стосується гендера — це зовсім про інше, не про визначеність статі. Мова йде про можливість обирати стать за бажанням, про одностатеві шлюби — я не підтримую це, я підтримую християнські цінності, я підтримую, щоб українців ставало більше в повноцінних сім’ях, де є мама, тато і п’ятеро дітей», — заявила Богомолець під час президентських теледебатів у березні цього року.
Була заміжня чотири рази, має чотирьох дітей від різних шлюбів.
На завершення своєї каденції перебування у парламенті зареєструвала законопроект про «дематюкацію мови», яким пропонувалися зміни до низки законів і передбачався штраф для ЗМІ та публічних осіб, що лаються, або навіть арешт на термін до 15 діб.
Олена Бойко, «Народний фронт». Голова підкомітету з питань органів самоорганізації населення, місцевих виборів та інших форм безпосередньої демократії. Виявилася однією з найвідповідальніших депутаток — відвідала 98% засідань.
Улітку 2018 року придбала квартиру в Києві за 1,73 млн грн, про що свідчить її декларація. У своїй передвиборній програмі обіцяла ініціювати оновлення антикорупційного законодавства та ввести перевірку декларацій чиновників, політиків, суддів та працівників прокуратури, однак не виконала цю обіцянку.
На позачергових парламентських виборах у 2019 році Бойко балотувалася від партії «Українська стратегія Гройсмана» (№24).
Наталія Веселова була обрана від партії «Самопоміч». Секретар Комітету з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення Ради, засновниця й директорка «Благодійного фонду допомоги батальйону «Донбас».
У 2017 році фракція «Самопоміч» виключила її зі свого складу через голосування за законопроект, яким на рік продовжується термін дії закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької і Луганської областей. Водночас сама Веселова пояснила, що віддала свій голос «за» президентський законопроект щодо Донбасу, щоб «не займатись популізмом, а відстоювати державницьку позицію, не грати на руку Росії».
У липні 2019 року балотувалася в Раду на найменшому окрузі в Україні з центром у прифронтовому Зайцевому. За Веселову проголосували лише четверо виборців.
«Зайшла в кабінет за речами. Помічниця приймає дзвінок. На тому кінці дроту: «Як це Наталія Василівна більше не депутат? А до кого тепер звертатись переселенцям?», — написала Веселова у Фейсбуку пост про те, як забирала речі з Верховної Ради.
Світлана Войцеховська, «Народний фронт». Її називають «сірою кардиналкою» партії. Сама депутатка це заперечує, жартуючи, що якщо вона й кардиналка, то біла. Співголова МФО «Рівні можливості». Була ініціаторкою появи посади Урядової уповноваженої з гендерної політики, добивалася скасування заборонених професій для жінок і прийняття закону про рівні права жінок і чоловіків у війську. Вважає, що у Верховній Раді має бути більше жінок.
«Бо які б чоловіки не були лояльні до фемінізму, але вони не будуть говорити про різницю заробітних плат чоловіків і жінок, вони будуть говорити про те, що рівність і так є, і що різниця в зарплатах зумовлена не статтю, а кваліфікацією. Без сестринського руху, без підтримки жінки жінкою нічого не вийде», — переконана депутатка.
У квітні 2016 року їй стало погано, коли Рада мала проголосувати за відставку Арсенія Яценюка з посту прем’єра. Політикині надали медичну допомогу й винесли з будівлі парламенту на ношах.
Вікторія Войціцька, «Самопоміч». Секретарка Комітету Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки.
У березні 2016 року невідомі кинули під вікно будинку депутатки фаєр із запальною сумішшю. За фактом спроби підпалу було розпочате кримінальне провадження, а Войціцькій виділили державну охорону. ЗМІ писали, що причиною замаху могло стати те, що політикиня боролася з енергетичними монополіями та виступала за деолігархізацію енергетичного ринку.
Коли виникли проблеми з Ігорем Коломойським за контроль над «Укртранснафтою», Войціцька разом із іншими нардепами активно втрутилася в цей конфлікт. Після цього олігарх заявив, що «симпатизував «Самопомочі» поки не з’явилася Вікторія Войціцька». Мовляв, «вона увійшла в компанію Сергія Лещенка і Мустафи Найєма й тероризувала міноритарних акціонерів «Укрнафти».
У травні 2019 року оголосила про вихід із партії, пояснивши це тим, що її «бачення шляху для захисту майбутнього українців відрізняється від позиції партії, тому наші політичні шляхи розходяться» У 2019 році балотувалася до Верховної Ради по 155 округу (Рівненська область) від партії «Голос» як безпартійна, але не пройшла.
Ганна Гопко, Була першим номером у списку партії «Самопоміч». Голова Комітету Верховної Ради України у закордонних справах. У серпні 2015 року депутатку виключили з фракції «Самопоміч» за підтримку проєкту щодо децентралізації.
Заявляла, що жінкам складніше займатися політикою і вони потребують допомоги, але при цьому весь час повторювала «я не феміністка, але…».
Виступала за те, щоб в Україні відзначали міжнародний день прав жінок та викоренення дискримінації для рівноправного залучення жінок до соціального розвитку, але 8 березня має бути робочим днем.
Оголосила, що не буде балотуватися до парламенту в 2019 році.
«Одна з причин, чому мене немає в списках, тому що від однієї партії я відмовилася, з іншою — це була така «гра олігархів», і вони вирішили, що сильних і принципових їм не потрібно. Важливо пройти шлях від громадського активіста до політичного діяча, але не втратити себе, і стати прикладом ефективності для інших», — пояснила Гопко, додавши, що під час роботи в Раді вона подала понад 200 проєктів законів і постанов, із яких 80 ухвалені й набули чинності.
Тетяна Донець, «Народний фронт». Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.
За даними Чесно, злісна прогульниця (відвідала лише 20% пленарних засідань). Із 4 грудня 2017 до 9 квітня 2018 року перебувала у декретній відпустці. Проте, впродовж цього часу картка Донець голосувала 55 разів. Фігурантка двох антикорупційних розслідувань. У 2014 році додавала в декларацію інформацію про нерухомість, не вказуючи витрат на її придбання чи оренду, хоча в декларації за 2013 рік такої нерухомості не було. Крім того, передала 20 фірм своїй матері Наталії Донець, не вказавши жодної інформації в декларації. Пропонувала внести зміни до закону про е-декларування в частині часткового закриття декларацій — «щоб уся інформація була доступна контролюючим органам, а для безпеки родин була б менш цікава жовтій пресі та шахраям».
Бідкалася, що журналісти приділяють її гардеробові значно більше уваги, ніж вона сама: «Простіше написати про сукню Донець… Комусь цікаво заговорити те, що я роблю, одягом та сумками».
Підготувала Вікторія Кобиляцька, 50%
(Далі буде)
