Головна Статті Юлія Дзюба: Мені важливо розуміти, що моя праця приносить користь

Юлія Дзюба: Мені важливо розуміти, що моя праця приносить користь

Юлія Дзюба

Юлія Дзюба — юристка і помічниця народної депутатки. Вболіває за розвиток молодіжної політики. За тиждень до початку повномасштабної війни її обрали головою обласної молодіжної ради при Чернігівській ОДА. Вона планувала розвивати молодіжне лідерство на Чернігівщині, натомість — допомагає доставляти гуманітарну допомогу в Україну та займається міжнародною дипломатією.

Ми поспілкувалися з Юлею Дзюбою про перші дні війни у Києві та про те, чому робота на дипломатичній ниві — важлива. Далі — пряма мова. 

Війна до мене прийшла вночі 

Як і більшість українців та українок, я спокійно спала. А потім задзвонив телефон. Це було досить неочікувано: чому вночі хтось телефонує? Дзвонила моя керівниця, яка сказала, що почалася війна.

Я не зрозуміла, що це війна, і що вона вже почалась. В сенсі — як це війна? На цей день було багато планів, зустрічей, засідань. І попри загальне нерозуміння ситуації, я вирішила що найкраще буде дотримуватися плану. Тож перше, що прийшло на думку, — йти на роботу.

Напруга, яка була у Києві 24 лютого, відчувалася скрізь. Здавалось, навіть повітря важке й густе. Скрізь затори: у метро, біля вокзалу, на виїздах із міста. Не працюють магазини та доставки…

У мене не було планів кудись їхати із України, я продовжую жити та працювати у Києві. Можливості переїхати за кордон були завжди. Зараз, попри часті поїздки закордон у межах відряджень, стажувань, проведення різноманітних заходів, все ж таки є бажання повернутися додому. Бо маю тут приносити користь власній країні. 

Зараз міжнародна дипломатія – один із наших найважливіших напрямків

Я працюю помічницею народної депутатки України Марії Мезенцевої. Зараз більша частина моєї роботи — міжнародні візити та підтримка й допомога людям, що проживають на Харківщині. Марія — депутатка-мажоритарниця. Вона виграла вибори, бо саме за неї проголосували харків’яни. Тож із початком повномасштабного вторгнення у нашій роботі змінились акценти. Війна внесла свої корективи. Тепер надаємо юридичну та психологічну підтримку жителям східних регіонів, займаємося залученням гуманітарної допомоги та її доставкою в Україну, зокрема, на східні території. Марія також започаткувала Благодійний Фонд «МРІЙ», у межах якого ми надаємо підтримку людям. Наприклад, щотижня розвозимо гарячі обіди для тих, хто цього потребує. Підтримуємо медичні заклади й шукаємо та роздаємо ліки. Також підтримуємо військових: нещодавно придбали та передали  авто, дрони, закупили 50 комплектів теплого одягу.

Читайте також: Марія Мезенцева: «В українській політиці планів не існує»

Водночас, є багато роботи в комітетах, підготовки до засідань, надання правок до законопроєктів. Марія Мезенцева також очолює постійну делегацію Верховної Ради України в Парламентській асамблеї Ради Європи. 

Зараз міжнародна дипломатія – один із наших найважливіших напрямків. Ми почали більше комунікувати із іноземними парламентами, запрошувати їхніх предстаників до нас. Збільшилася кількість відряджень, адже важливо донести колегам із усього світу, що Росія – країна-терорист. Ось нещодавно чеський парламент ухвалив резолюцію щодо визнання нинішнього російського режиму терористичним. Але це теж робота, яка потребує постійної поінформованості та збору фактів й аналітики.

Я не ображаюсь на європейців, які не завжди вірять у масштаби нашої війни

Багато закордонних поїздок — це, звісно, складно, але це водночас є можливість укотре наголосити світові, що ми є, і ми боремось. Я можу розповідати нашим іноземними партнерам про все, що відбувається в Україні та Києві зараз. Про виклик, із якими стикаються тисячі українців. Думаю, кожен і кожна з нас, хто має таку можливість говорити з іноземцями, має постійно розповідати про війну в Україні, про зруйновані будинки та життя тисяч українців і українок.

Нещодавно я їздила на стажування у Європарламент, де працювала у команді євродепутата. І я бачу, як одразу змінюється ставлення до війни у європейців, коли із ними щодня працює людина, яка переживає війну в режимі реального часу. Яка чула вибухи в Києві та гул літаків. Вони запитують про події, розуміють що це правда, а не журналістські вигадки.

Я не ображаюся на європейців, які не завжди вірять у масштаби нашої війни. Багато з них  не їздили в Україну. Навіть серед політиків чи дипломатів. Тому ми маємо постійно говорити про війну, що вона триває, що ми втрачаємо не тільки інфраструктуру, а найцінніше – людей.

Читайте також: Ольга Айвазовська: Треба продовжувати працювати над тим, щоб у владі було більше жінок

Дуже важливо зараз продовжувати співпрацю з іншими країнами в освітньому, молодіжному, неурядовому секторі. Продовжувати молодіжні обміни, візити представників неурядових організацій, культурних діячів, освітні практики. Тоді українці та українки частіше виїжджатимуть закордон із такими візитами і зможуть більше розповідати про наше реальне життя.

Люди у стресі не завжди розуміють, куди телефонувати і що питати

Коли ми починали проєкт гуманітарної допомоги, то отримали багато запитів на юридичні та психологічні консультації. Попри те, що зараз є багато організацій, які надають таку допомогу, люди у стресі не завжди розуміють, куди телефонувати і що питати.

Так виникла ідея проєкту, який ми реалізовуємо у співпраці із Українською жіночою демократичною мережею.  Нас на Харківщині знають, нашій команді довіряють. Тож спочатку зверталися знайомі, а тепер — увесь східний регіон. Нині маємо юриста та психолога, які з серпня консультують людей із східних територій та допомагають розібратися із їхніми ситуаціями. Загалом від початку такої нашої роботи вдалося надати понад 400 консультацій.

У юриста найчастіше запитують про компенсації за пошкоджене майно, відшкодування комунальних послуг, евакуацію, відновлення документів та розшук безвісти зниклих. Тоді як у психолога шукають внутрішню опору, щоб почати життя спочатку чи дати собі раду, якщо втратили когось із близьких.

Читайте також: Робити все, що від тебе залежить: як місцеві депутатки наближають перемогу

Роботи стало більше, але мені важливо розуміти, що моя праця приносить користь. Тож і сил для того, щоб усе це робити, стає більше. Я бачу цінність нашого нинішнього проєкту. Для багатьох людей він стає порятунком. Вони розуміють що робити далі, куди рухатися, як планувати життя.

Підтримати людей у часи війни, коли всі ми опинилися у ситуації невизначеності, — це важливо і цінно. І добре, що ми маємо можливість давати людям інструменти, якими вони побудують місток у своє нове життя.

Інна Наливайко

Ця публікація підготовлена у межах проєкту «Підтримка жіночих ініціатив під час війни в Україні», який реалізовує ГО «Українська жіноча демократична мережа» за підтримки Міжнародного республіканського інституту та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). Мета публікацій – розповісти історії жінок, які працюють під час війни та допомагають приближувати перемогу України.

Більше публікацій
Більше публікацій Інна Наливайко
Більше публікацій Статті