На початку року набули чинності остані зміни до постанови Кабміну, відповідно до якої чиновники, посадовці та депутати і депутатки різних рівнів рад можуть перетинати кордон у випадку вичерпних ситуацій. Однією із яких є службове відрядження.
Як сприйняли постанову про заборону?
Тоді ухвалення цієї постанови обурило багатьох. На захист права депутаток місцевих рад вільно виїжджати за кордон виступили багато політикинь. Зокрема віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк звернула увагу, що жінки найчастіше перевозять гуманітарні вантажі чи їдуть за кордон, аби відвідати дітей, які через війну, перебувають за межами України.
«Кордон не змогла перетнути моя колега-депутатка міської ради. Вона їхала за гуманітарною допомогою, напевно, уже 20-й чи 30-й раз за час війни. Чи це справедливо? Це все через нову постанову Кабміну про правила перетину кордону, яка заборонила виїзд жінкам-депутаткам усіх рівнів і держслужбовицям.
Чим жінка-держслужбовець чи жінка-депутат відрізняється від звичайної жінки? Чому вона позбулася права провідати своїх дітей? Права пригнати машину в підрозділ свого чоловіка на фронті?
Чи в нас є кричущі випадки зловживання жінками виїздами за кордон?
Є закон про воєнний стан, який чітко визначає, хто не має права виїзду за кордон. Є моральні цінності, які обґрунтовують право жінок виїжджати. Є ризик, що зараз жінки, яким обмежили виїзд, масово звільняться з місцевих щаблів влади. І є довіра чи недовіра з боку влади до своїх громадян.
Я — за довіру, людяність і за єдність, яку всім нам треба зберегти заради перемоги», — написала Кондратюк у фейсбуку.
Згодом, на початку лютого, Кабмін уніс зміни в правила виїзду за кордон жінкам-депутаткам усіх рівнів і держслужбовицям та дозволив виїжджати жінкам, щоб відвідати дітей. Для цього необхідно надати свідоцтво про народження дитини або завірену копію чи інший документ, який засвідчує, що ця жінка є матір’ю неповнолітньої дитини. Водночас має бути відмітка у базі Держприкордонслужби про перетин кордону дитиною. Якщо ж такої відмітки немає, потрібно мати довідку про перебування дитини на консульському обліку в іншій країні. Також перетнути кордон посадовиця може разом із дитиною.
Попри це, через ухвалену постанову низка депутаток та депутатів місцевих рад складають повноваження, щоб волонтерити та працювати. Чому обмеження виїзду за кородон для чиновників та депутатів — це не про рівність права, і як такі заборони шкодять участі жінок у політиці, читайте далі.
Заборона виїзду депутаток — це не про гендерну рівність
Рішення про заборону виїзду депутатів та депутаток місцевих рад — це не про справедливість, говорить гендерна експертка Маріанна Колодій.
«Ця норма зрозуміла, якщо вона застосовується до державних посадовців і до працівників органів місцевого самоврядування, які перебувають у трудових взаємовідносинах із органом самоврядування чи державної влади.
Функція депутатів більше представницька. Вони найчастіше не перебувають у трудових відносинах із державною владою. Якщо депутат чи депутатка вибраний громадою, вони у свій час приїжджають на сесії, працюють у комісіях, ця норма їх обмежує додатково. І це не про урівнювання, не про паритетність, взагалі не про гендерну рівність, а ймовірніше про нерівність», — зазначає Маріанна Колодій.
Експертка зауважує, що обмеження виїзду за кордон — це також серйозний виклик для тих депутаток, які є волонтерками:
«Дуже часто політикині волонтерять чи здійснюють візити жіночої дипломатії як представниці громадських організацій чи із метою гуманітарних місій, переговорів щодо гуманітарних питань. Хто повинен надати їм відрядження?»
Історія Наталії Коваль
У таку пастку законних відряджень потрапила волонтерка та депутатка Нетішинської міської ради Наталія Коваль. Вона волонтерить ще з 2014 року, а від початку повномасштабного вторгнення її волонтерство стало ще масштабнішим. Одним із основних напрямків волонтерства Наталії є купівля автомобілів за кордоном. За більш ніж рік війни Наталія Коваль «пригнала» понад 70 автівок, які передали для понад 55 різних підрозділів, військовим частинам, батальйонам і конкретним військовим.
«Ми шукали, викуповувати і приганяли десятки машин. Це були не розважальні поїздки. Це були суцільні нерви, постійне недосипання, поломки на дорогах, години стояння на кордоні. Сон у машинах, їжа в машинах, чищення зубів на заправках», — розповідає Наталія.
Наприкінці березня вона знову намагалася перетнути кордон, щоби придбати авто. Оскільки в місцевій раді вона не працевлаштована, то виникло питання — хто має дати жінці відрядження?
«Я — фізична особа підприємець, відповідно, у відрядження мене відправити нікому. Але разом із тим я — голова ГО «Родинний простір», і юристи наголошували, що в моєму випадку відрядження мені може видати тільки громадська організація. На зустрічі з NDI ми розглядали питання конкретної ситуації, коли конкретній жінці-депутатці з місцевої ради (фізичній особі підприємцю) видадуть відмову в перетині державного кордону. Бінго! Цією жінкою стала я», — написала Наталія Коваль.
Побачивши документ про відрядження від громадської організації, а не від міського голови, прикордонники не випустили Наталію з України.
«Моя претензія адресована Кабміну, який своїми недолугими, популістичними, політично вмотивованими рішеннями (і якщо брати питання законності, то дуже сумнівними) наразі позбавив мене особисто можливості приганяти машини для військових», — підсумувала Наталія.
Читайте також: Робити все, що від тебе залежить: як місцеві депутатки наближають перемогу
Порадили виїжджати за кордон із дитиною
У квітні Наталія Коваль знову виїжджала за кордон, щоб придбати авто для військових. Цього разу вже просила розпорядження про відрядження за підписом секретаря ради. На кордоні просять показати закордонний паспорт, посвідчення депутатки та розпорядження про відрядження від ради. За наявності таких документів проїзд дозволили.
«На гарячій лінії прикордонної служби порадили виїжджати за кордон із дитиною, тоді розпорядження про відрядження не потрібне. Але мені такий спосіб не підходить, бо я їжджу за авто, а це досить складні умови. Якось ми ночували у машині, іншим разом — у центрі прихистку біженців. Мучити дитину, щоб обійти систему не дуже хочеться.
Але найголовніше — я не розумію сенсу рішення про заборону депутаткам та депутатам виїзду за кордон. Постанова ніяк не виправить ситуацію із тими, хто виїхав. Вони не повернуться лише тому, що норма вступила в силу.. До того ж, фізичне перебування депутата чи депутатки за кордоном не виключає їхньої участі у сесіях. Ще під час поширення коронавірусної інфекції ради напрацювали механізм роботи в онлайн-режимі. А якщо говорити про прифронтові міста, то там рішення ухвалювати може міський голова із виконкомом, депутати навіть непотрібні», — розповідає Наталія Коваль.
«Голови, які дають розпорядження про відрядження, по-суті перевищують свої повноваження»
«Рішення про заборону виїзду за кордон депутатів та депутаток місцевих рад — абсолютно неправове», — переконана депутатка Волинської обласної ради Юлія Вусенко. Від початку повномасштабного вторгнення вона волонтерить та посилює міжнародні контакти, вона є членкинею постійної делегації України в Конгресі місцевих і регіональних влад Ради Європи, Юлію часто запрошують на різні міжнародні заходи та події, присвячені обговоренню війни та підтримки України. Тож поїздки за кордон — досить звична справа для депутатки.
«Якщо розібратися, то внаслідок прийнятої постанови будь-який депутат чи депутатка місцевої ради повинні на кордоні показати розпорядження голови ради, де має бути зазначено, що рада відряджає конкретного депутата чи депутатку на такий-то термін із такого-то по таке число, де повинно бути вказано куди він їде, з якою метою, але ця мета повинна співпадати з депутатською діяльністю.
Це означає, що я, не маючи будь-яких трудових відносин із радою, бо я не працевлаштована, повинна отримати розпорядження про відродження. Чого рада має мене відряджати, я не розумію. Голови, які дають ці розпорядження, вони по-суті перевищують свої повноваження», — ділиться досвідом Юлія.
У січні депутати та депутатки пробували перетинати кордон із довідкою від ради, де зазначено, що голова знає про поїзду та не заперечує проти перетину кордону. Та, каже Юлія, нині прикордонники вимагають тільки розпорядження про відрядження.
Читайте також: Юлія Вусенко: Треба показувати, що за перемогою стоять звичайні українці й українки
«Депутатство на місцевому рівні — це волонтерство»
Олена (ім’я змінили на прохання героїні) — депутатка ради місцевого рівня. Це її перша каденція та досвід роботи депутаткою. Вона вже більше 10 років працює в міжнародній компанії, тож постійні відрядження за кордон — звична частина робочих завдань. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, компанія Олени релокувала всіх працівників із України за кордон. І на момент ухвалення постанови Олена перебувала за кордоном. Згодом вона ухвалила рішення про складання депутатських повноважень.
«Я склала повноваження, бо не завжди можу бути на сесіях і виконувати взяті на себе обов’язки. Але вважаю недоцільним таке обмеження у виїзді за кордон для депутатів та депутаток, які не мають ніяких трудових відносин із радою, не отримують заробітну плату, але змушені брати відрядження. Депутатство на місцевому рівні — це волонтерство. Зрозуміло, щоб більшість депутатів мають основне місце роботи, і із цими обмеженнями не можуть їхати за кордон, якщо цього вимагає роботодавець. Заборона дуже багатьох змусить скласти мандати бо обмежує виконання робочих функцій, якщо таке місце роботи вимагає відряджень.
Прикро, що таким чином ми можемо втратити справді ідейних депутатів, які прийшли в ради робити щось корисне, а не відстоювати свої інтереси», — зазначає Олена.
Вона не єдина депутатка, яка склала повноваження. У січні від мандату відмовилась депутатка Луцької райради, згодом — чотири депутатки та два депутати Львівської районної ради вирішили теж скласти депутатські повноваження за власним бажанням. Випадки складання депутатських повноважень також фіксують на Закарпатті та Хмельниччині.
Тим часом Наталія Коваль також задумується про складання депутатських повноважень.
«Зараз я знову шукаю машину, тож скоро знову доведеться брати розпорядження про відрядження. Це уповільнює процес, і взагалі сама процедура мені видається абсурдною. Якщо говорити про пріоритети, то мені зараз важливіше допомогти виграти війну. Тож я хочу максимально робити те, що можу. А для цього треба мобільність», — пояснює своє рішення Наталія. Водночас вона не знає, хто зайде після неї, адже далі у списку — теж жінки, які волонтерять і часто їздять у Польщу у мілітарі-магазини, аби закривати потреби військових.
Читайте також: Валерія Шинкарьова: Сила полягає в підтримці одна одної
Завдяки міжнародним візитам Україна налагоджує нові партнерства
Юлія Вусенко, яка очолює обласний партійний осередок, зазначає, що знає депутата-чоловіка, який склав повноваження, оскільки працює далекобійником та повинен виїжджати за кордон за дорученням роботодавця. Але тепер не може цього робити, оскільки рада дає відрядження лише за умови, якщо депутат їде за кордон виконувати свої депутатські повноваження.
«Якщо депутат є лікарем, і він їде на підвищення кваліфікації — його не випустять. Якщо аграрієм, і він їде на конференцію, де розказують про новітні технології, що підвищить якість та кількість урожаю — його не випустять. Випускають тільки коли для партнерства громад, форум, сесії міжнародних інституцій…
Але якщо проаналізувати, лікар, який їде на конференцію, міг розказати про виклики, які стоять перед медичним закладом під час війни. Так зароджуються нові зв’язки, шукаються партнери для України», — переконана Юлія Вусенко.
Вона також зауважує, що саме завдяки таким візитам минулого року вдалося отримати генератори для області.
Читайте також: Людмила Кицак: Жінки посилюють голос України за кордоном
Обмеження у виїзді за кордон — серйозний виклик для представництва жінок у радах
Маріанна Колодій теж говорить про те, що саме після ухвалення постанови багато депутаток почали складати мандати.
«Це серйозний виклик для представництва жінок у радах. Бо ми довгий час працювали, щоб збільшити представництво жінок у владі, і нам частково вдалося це зробити. Зараз ми маємо ситуацію, коли цей відсоток зменшується. Матимемо ситуацію, що жінки не будуть залучені до процесів миротворення, відновлення».
Окрім зменшення представництва жінок у радах, Юлія Вусенко бачить ще й інші загрози.
«Я бачу загрозу в такому погодженні голови із кількох причин. По-перше, таке обмеження зменшує нашу присутність за кордоном. І це неправильно. Ми повинні навпаки ще більше говорити про Україну на різних подіях, говорити про наші потреби. По-друге, ніде не зазначено, скільки часу голова має розглядати документи та дати погодження. Якщо депутат чи депутатка в опозиції до голови, то не виключаю, що такі розпорядження можуть видавати запізно.
Якщо хтось складає повноваження то на місце цього депутата чи депутатки має зайти хтось інший. І в радах, із кількістю населення понад 20 тисяч виборців — списочна система: один депутат пішов, зайшов наступний за ним у списку. Але в громадах менше 20 тисяч виборців депутати обирались за мажоритарною системою. Тобто за кожного окремого депутата чи депутатку голосували люди. Зараз ніхто не буде проводити вибори в таких округах. І є загроза того, що в радах не буде більшості. І тоді не буде кому ухвалювати рішення. Поки я не знаю таких ситуацій, але це цілком реальна загроза», — зауважила Вусенко.
Багато місцевих рад підготували та подали звернення до Кабміну із проханням відмінити положення постанови. Однак поки уряд не вносить жодних змін у документ.
Рішення вимагати відрядження — суперечливе
Практикуюча адвокатка Олександра Пушкаренко зауважує, що відповідно до Конституції України, в умовах воєнного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод людини і громадянина України.
«Я вважаю, що рішення про «можуть обмежуватися» і «обмежити» конституційні права і свободи людини та громадянина мають різне смислові навантаження, аналізуючи Указ Президента України 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану».
Водночас маємо вже перші висновки Верховного Суду з цього питання. Суд фактично встановив, що конституційне право громадян України на вільне залишення території України обмежується законодавством (Постанова Верховного Суду від 09.03.2023, справа № 600/2520/22-а)», — говорить Олександра.
11 лютого цього року набули чинності останні зміни до Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 р. № 57. Нині це саме той нормативно-правовий акт, який і визначає більшість винятків перетинання державного кордону України у разі введення режиму воєнного стану. Адвокатка визнає, що найбільше критики й обурення щодо обмеження права на перетин кордону надходить від депутаток місцевих рад.
«Депутат чи депутатка місцевої ради — це представник(ця) інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу. Тому можемо зрозуміти мету таких обмежень — вирішувати проблеми на місцях, які посилились та поглибились внаслідок війни».
Водночас, говорить Олександра Пушкаренко, уряд пропонує підстави для перетину кордону — службове відрядження і пов’язані з ним мета та завдання виїзду, пункт призначення, строк, за потреби й інші відомості.
«Але це колізійне питання, оскільки, наприклад, депутаток місцевих рад неможливо направити в офіційне службове відрядження, оскільки вони виконують свої повноваження на громадських засадах. Тому важко коментувати зараз рішення уряду з цього питання через відсутність деталізованості внесених змін, хто саме уповноважений на направлення в службове відрядження і порядок складання такого наказу (розпорядження) про відрядження депутатки», — підсумовує адвокатка.
Нині законно перетнути кордон депутатки можуть тоді, коли:
- мають рішення про службове відрядження за кордон;
- мають дитину (дітей) віком до 18 років для відвідування дитини, яка вже за кордоном, або для супроводу такої дитини за кордон. Документом, що підтверджує перебування за кордоном дитини може бути довідка про перебування дитини на консульському обліку за кордоном;
- виїзд на лікування за кордоном при наявності листа міністра охорони здоров’я про погоджений із іноземною стороною перелік осіб та який заклад охорони здоров’я іноземної держави може прийняти на лікування за кордоном;
- у разі смерті за кордоном одного із членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення (батьків, чоловіка, дітей, у тому числі усиновлених, рідних братів та сестер, баби та діда з боку матері і з боку батька, онуків).
Олена Андрушко
Фото на головній — Юлія Вусенко разом із колежанками у Страсбурзі в Раді Європи.
