На Першому регіональному жіночому конгресі, який 18 травня відбувся в Одесі, в обговоренні домінувала тема економічного потенціалу жінок та розширення представництва жінок у політиці
Мері О’Хейген, головна радниця і старша директорка НДІ в Україні, наголосила на тому, що тема гендерної рівності – це глобальний світовий тренд. Причому якщо раніше про гендерну рівність говорили здебільшого у розрізі прав людини, то останнім часом домінантною інтонацією в цій дискусії стає питання економічної вигоди від залучення жінок в економічні процеси.
Мері О’Хейген
«Якби гендерний розрив був закритий лише на 25% в усьому світі, то світовій економіці це принесло б додаткові $5.3 трлн.», – процитувала Мері О’Хейген цифри щодо економічних переваг гендерного паритету зі «Звіту щодо гендерного розриву – 2017».
У цьому ж звіті фігурують такі підрахунки ефекту, який міг би дати гендерний паритет:
- $1.75 млрд. додатково до ВВП у Сполучених Штатах;
- $550 млрд. у Японії;
- $310 млрд. у Німеччині;
- $250 млрд. у Сполученому Королівстві;
- $2.5 трлн. у Китаї.
Щодо користі, яку би могла додатково отримати економіка України від гендерної рівності, поки підрахунків не існує. Проте, за спостереженнями Геннадія Зубка, віце-прем’єр-міністра – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКХ, він бачить значне зацікавлення інвесторів там, де розвинуто інфраструктуру, що вивільняє жінок для ринку.
Геннадій Зубко
«Інвестор бачить: там, де є гендерна рівність і врахування проблем жінок у громаді, там є економічний, зокрема кадровий, ресурс», – сказав він під час виступу на конгресі.
Віце-прем’єр-міністр презентував 7 основних кроків уряду назустріч гендерній рівності.
- Типові профілі громад з урахуванням гендеру
- Гендерно-орієнтоване бюджетування
- Збільшення кількості гендерно-орієнтованих проектів
- Платформа Гендерної рівності в ОТГ
- Рух «Громада розвитку можливостей жінок»
- Гендерно-правова експертиза проектів НПА в Мінрегіоні та рішень ОМС
- Індекс гендерної нерівності
Геннадій Зубко зауважив, що має намір запропонувати уряду фінансово підтримати громади, які врахують дані гендерного аналізу та проведуть гендерно-орієнтоване бюджетування.
Проте загальна ситуація щодо гендерного балансу в Україні є хай і такою, що відповідає світовим трендам, проте далекою від ідеалу.
«304 гендерні проекти буде в Україні реалізовано цього року. Чи це не свідомий вибір? Ні. Це лише рух на те, щоб задовольнити найактуальніші потреби населення у дитячих садках та школах. Тобто тих інфраструктурних об’єктах, які дадуть можливість жінкам вийти з дому і стати частиною економічних та політичних процесів», – наголосив Зубко.
На зменшення нерівності має значний вплив залучення жінок до політичного життя.
«Вищий рівень розширення політичних можливостей співвідноситься із вищим рівнем економічної участі та можливостей», – сказала у своєму виступі Мері О’Хейген.
Саме вона порушила питання щодо гендерних квот у виборчих списках політичних партій, назвавши квоти мірою тимчасовою, але необхідною. Такою, яка швидко дозволить подолати гендерний розрив у політиці.
Ірина Геращенко, заступниця Голови Верховної Ради України, Уповноважена Президента з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, з одного боку, наголосила на актуальності гендерних квот, з другого – нагадала про те, що прийняття Виборчого кодексу варто оцінювати реалістично.
«Поки що я не бачу, що Виборчий кодекс може бути підтриманий Радою, бо і минулого разу він пройшов на межі голосів», – пояснила Геращенко.
На її думку, Раді не вистачає компетентності в цьому питанні, а відтак, членам МФО «Рівні можливості» доведеться багато працювати з колегами.
«Жінці потрібна підтримка, бо ми все-таки не на Заході. В українському парламенті лише 52 жінки, але ця цифра викликає здивування, бо всі думають, що нас набагато більше. Ми не ті, що виконують ритуальну функцію формального представництва жінок, ми надзвичайно активні. Це перша каденція, в якій так багато жінок – керівників комітетів і підкомітетів, вперше маємо в парламенті представника Президента – жінку», – наголосила Геращенко.
На думку Ірини та її колег-депутаток, проблема посилюється тим, що жінкам надзвичайно важко пробитися по мажоритарних округах.
«Тут важко подолати упередження і чоловічі методи роботи в політиці», – сказала віце-спікерка.
В продовження цієї тези Денис Ковриженко, старший радник з юридичних питань IFES Україна, аргументував, що запровадження відкритих списків конфліктує із дотриманням гендерних квот.
«Все, що має риси мажоритарної системи відносної більшості, тобто відкриті списки і будь-яке голосування за конкретного кандидата, не сприяє дотриманню квоти у кінцевих результатах голосування», – сказав Ковриженко.
На його думку, тут може зарадити часткове призакриття списків і внутрішньопартійне рейтингування кандидатів, а також він нагадав, що гендер – це великою мірою питання політичної волі. Причому навіть і в питанні голосування на мажоритарці.
«Поки у Франції правляча партій не була зацікавлена в жінках, то їх і не було достатньо ані в уряді, ані в парламенті. Щойно Макрон оголосив орієнтацію на гендерний баланс, як ми бачимо, що жінки почали повсюдно перемагати на виборах», – сказав він.
Тим часом в Одеській обласній державній адміністрації лише одна заступниця голови – жінка.
Про це теж говорили на конгресі.
Максим Степанов та Ірина Геращенко
Максим Степанов, голова Одеської ОДА, запевнив, що тут справа не у стереотипах – навпаки, повсюдно жінки займають посади в освітній та соціальній сфері, натомість в нього заступниця хоч і одна, проте в її віданні – економіка області.
«Жінки в політиці – тренд і необхідність, елементарно – це збільшує лаву запасних, що нам так необхідно», – сказав Максим Степанов.
На цю фразу відреагувала Ірина Луценко, представниця Президента в парламенті, наголосивши, що йдеться зовсім не про лаву запасних – не про те, щоб когось замінити чи почекати на свою чергу. Йдеться про розширення можливостей жінок, а це різні речі.
Проте інші спікерки конгресу реагували на цю фразу з гумором, розуміючи, що занурення в гендерну проблематику до неофітів приходить поступово.
Ірина Геращенко поставила очільнику ОДА за приклад віце-прем’єра Геннадія Зубка, а її колега народна депутатка Олена Кондратюк, співголова МФО «Рівні можливості», – Президента Порошенка.
«Я би хотіла, щоб у вас так само змінилося розуміння гендеру, як і в пана Зубка: раніше він вважав, що прихильність до гендерної рівності – це тренд, а зараз для нього це стало ідеологією», – сказала Ірина.
А Олена Кондратюк нагадала, що у багатьох чоловіків, що є членами міжфракційного об’єднання «Рівні можливості», дуже добре складається подальша кар’єра: і це стосується не тільки Геннадія Зубка, а й Петра Порошенка.
Олена Кондратюк
Тож в Україні, так само як і у світі, прибічники гендерної рівності у суспільних дискусіях чимдалі тим більше використовують не так заклики до гарного виховання, як аргументи доцільності і вигоди. Навіть там, де йдеться про заохочення чоловіків підтримувати гендерну рівність.
Леся Ганжа, 50%
