Парламент спромігся на останній гучний акорд — маємо Виборчий кодекс із гендерною квотою. Але запрацює він тільки з 2023 року. Є надія, що в наступних каденціях Ради буде більше жінок. А яка ж ситуація з виборами, що відбудуться 21 липня? Скільки депутаток долучаться до праці під куполом цього разу? Згідно з дослідженням Центру прав людини ZMINA, до наступного парламенту можуть пройти 15-18% жінок.
Ми послухали аргументи експерток і погортали матеріали з розрахунками, тож готові поділитися інформацією про ймовірний склад нової Ради.
Жінки у виборчому процесі: списки й мажоритарка
«Парламентські вибори-2019 і гендерна рівність у виборчому процесі». Саме так називається аналітичний огляд, який підготувала координаторка громадського альянсу «Політична дія жінок» Ірина Тишко. Вона наголосила, що п’ять політичних партій, які прогнозовано мають можливість пройти до Верховної Ради, свідомо чи несвідомо використали квотний принцип під час формування своїх виборчих списків.
Читайте також: Рада проголосувала за Виборчий кодекс із гендерною квотою та відкритими списками
Зокрема, «Слуга народу» має у партійному списку 65 жінок, що складає трохи більше 32% від загальної кількості кандидатів у списку. «Європейська солідарність» веде у парламент 29 жінок (28% списку). Серед 176 кандидатів партії «Голос» 49 жінок — це майже 28% списку. У списку «Батьківщини» з 206 осіб — 61 жінка, а це майже 30%. 60 жінок із 184 кандидатів йдуть за списком «Опозиційної платформи — За життя!», що становить майже 33%.
Читайте також: У новій Верховній Раді буде 16% жінок — дослідження
«Мушу розчарувати тих, хто сподівався, що нові політичні сили висуватимуть більшу кількість жінок на мажоритарці. На жаль, це не так. «Стара гвардія» політичних партій робить ставку на жінок, і це теж виглядає досить цікаво. Найбільше висуває «Європейська солідарність» (24 жінки), — 24. На другому місці Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина» — 20 жінок. За ними слідує «Слуга народу» — 19, та партія «Голос» — 18 жінок. Найменше жінок серед мажоритарників іде від «Опозиційної платформи — За життя» — 16. Від інших політичних партій висуваються 76 жінок, а от найбільше кандидаток — самовисуваниці: їхня кількість сягає 235 осіб», — наголосила Тишко.
Вона додала, що нерідко партії відправляли на округи жінок, яких можна назвати «одіозними».
«Так, пані Штепу побоялися поставити у список і «закинули» на округ. Так само зробила «Батьківщина». Пригадуєте, був скандал із відомою співачкою? Її теж відправили на мажоритарку», — зауважила експертка.
За її словами, із 3164 кандидатів, які йдуть по мажоритарці, лише 408 — жінки, а це близько 13%.
Тишко також розповіла, що за її підрахунками, до нового складу парламенту може пройти 15-18% жінок.
ДО РЕЧІ
Скільки жінок у світових парламентах?
Згідно зі звітом Міжпарламентського союзу, в 1995 році лише 11,3% парламентарів у світі були жінками, у 2008 році їхня частка зросла до 18,3%, а минулого року досягла 24,3%. При цьому, в порівнянні з 2017 роком минулого року частка жінок у парламентах зросла лише на один відсоток.
Лідерками за часткою жінок у парламентах серед континентів є Північна і Південна Америки (30,6%), у Європі цей показник становить 28,5 %. Частка жінок серед депутатів парламентів в Азії, на Близькому Сході та у Північній Африці становить менше 20%.
Читайте також: Парламенти світу вже майже на чверть складаються із жінок – дослідження
Серед країн незаперечною лідеркою за представництвом жінок у парламенті є Руанда (61,3% місць). Далі йдуть Куба (53,2%), Болівія (53,1%) та Мексика (48,2%), Швеція (47,3), Гренада (46,7%), Намібія (46,2%), Коста-Рика (45,6%), Нікарагуа (44,6%) та Південна Африка (42,8%).
До слова, виборчі гендерні квоти офіційно запроваджені в Руанді, Болівії, Мексиці, Коста-Риці, Нікарагуа, Південній Африці, а також у Іспанії (41,1% жінок у парламенті), Франції (39,7%) та Італії (35,7%).
Грошовий бонус за дотримання гендерної квоти
Експертка з недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу нагадала, що партії, які дотрималися гендерних квот при формуванні списків, можуть очікувати на фінансову підтримку держави.
Читайте також: Чесно: На фінансування за гендерною квотою претендують лише дві партії – ЄС і «Голос»
«Цього разу йдеться про близько 60 мільйонів гривень (10% від всього фінансування партій із держбюджету). Згідно з попередніми оцінками та рейтингами партій, на додаткову підтримку від держави можуть розраховувати партії «Європейська солідарність» та «Голос» — близько 30 мільйонів гривень кожній… Що цікаво — партії можуть використовувати це додаткове фінансування на свій розсуд. Держава не зобов’язує спрямовувати гроші, отримані за гендерною квотою, виключно на розвиток жіночого руху або на все, що з цим пов’язано», — наголосила Виртосу, зауваживши, що партії насправді виграють не лише фінансово, а й інтелектуально та ресурсно.
«Жінки будуть підсилювати своїх однопартійців, адже зможуть запропонувати дещо інший погляд на традиційні речі — на ту саму політику, військо, економіку… Крім того, парламент попереднього скликання показав, що жінки були чи не найбільш ефективними й працьовитими, голосували, писали законопроекти. Тож партії виграють у тому, що нарешті підтягнуться до європейського, здорового, нормального паритетного представництва чоловіків і жінок у політиці», — підсумувала експертка.
Читайте також: ЦВК: На вибори до Ради зареєстрували 22,5% жінок-кандидаток
Не кількістю, а якістю
За версією руху Чесно, з-поміж 25 найдоброчесніших депутатів цього скликання 10 жінок. Це свідчить, зокрема, і про те, що не завжди треба піклуватися про кількість, бо навіть жменька депутаток (а їх у Раді було 11,5%) може дуже ефективно працювати, ініціюючи розгляд важливих законопроектів. Тож правозахисниці акцентували увагу також на активності жінок та їхній причетності до прийняття рішень, і навіть окреслили коло важливих питань, на які особливо слід звернути увагу новому складові Верховної Ради. Так, очільниця громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб, переконана, що новий парламент мусить забезпечити прийняття комплексу стратегічних рішень.
Читайте також: (Не)депутатська справа. Як у Верховній Раді опікуються питаннями гендерної рівності
«По-перше, забезпечення рівного доступу жінок і чоловіків до економічних ресурсів. Ми знаємо, що сьогодні в Україні розрив в оплаті праці між жінками й чоловіками складає 27%, це надзвичайно високий показник. У Верховній Раді нинішнього скликання вже є зареєстрований законопроект про забезпечення 30% квоти у наглядових радах державних підприємств, тож ми очікуємо, що нова Рада теж буде його розглядати. На нашу думку, це дасть поштовх, щоб вирівняти економічний дисбаланс. Наступний момент — це питання ратифікації Стамбульської конвенції й протидія домашньому насильству. Очевидно, це буде викликом для нової Верховної Ради. Крім того — протидія сексизму. Це ухвалення тих законопроектів, які посилили б відповідальність медіа, рекламістів та публічних осіб у сфері сексистських висловлювань, публічної дискримінації», — зазначила Голуб.
Вікторія Кобиляцька, 50%
