У Дніпрі відбувся медійний марафон «Рівність у політиці», під час якого депутатки та чиновниці з усієї України розповіли про свої історії успіху та досвіди запровадження гендерної рівності в регіонах.
Олена Єна, директорка програми «Жінки-лідерки» НДІ в Україні розповіла, що в українському суспільстві запит на збільшення кількості жінок в політиці, а тому є над чим працювати.
«Сьогодні запит на жінок в політиці свідчить про те, що наша політика стала більш демократичною і прагматичною. Україна перетнула цю межу, коли жінок вітають на 8 березня зі святом краси, бо цей день має інший зміст – рівні права і можливості для всіх», – зазначила вона.
Учасниці марафону розповіли про виклики, з якими стикаються у політиці, шляхи їх вирішення, а також як впроваджується гендерна політика на місцях та що варто змінити, аби досягти паритету в політиці.
Жінки в політиці досі невидимі?
Заступниця голови Дніпропетровської ОДА Ірина Грицай під час марафону зазначила, що збільшити кількість представниць у ВР і в органах місцевого самоврядування можливо лише командною роботою.
«Проблема рівноправної участі жінок у всіх органах влади залишається невидимою. Наразі ми не використовуємо всі потужності людського потенціалу. Ми бачимо, що наша політика часто однобока і сексистська. Також ми спостерігаємо в органах державної влади гендерну нерівність, гендерну сегрегацію. Формальна рівність не є запорукою реалізації цієї рівності в житті»», – додала вона.
Завідувач сектору у справах сімейної та гендерної політики Дніпропетровської ОДА Владислав Рахманов розповів про те, що швидкі зміни не відбуваються ще й тому, що чиновникам, які відповідають за гендерну політику на місцях, доводиться вирішувати багато інших питань.
«Сьогодні говорити про гендерну політику стало трендом. Але є така проблема, як завантаженість. Тобто відповідальним за гендер чиновникам доводиться займатися кількома напрямками. Це і відповідальність за напрямок щодо протидії торгівлі людьми, забезпечення гендерної рівності та інші напрямки. Так, відбувається фінансування цих програм. Кожен район передбачає фінансування всіх заходів на забезпечення гендерної рівності. Регіональна програма становить приблизно 1, 5 млн», – пояснив Рахманов.
Депутатка Тернопільської обласної ради Лариса Римар зазначила, що із 17 районних адміністрацій та райрад є дві очільниці райадміністрацій і дві жінки – голови райради.
Лариса Римар
«Тернопільська область стартувала першою в реформі децентралізації. Троє голів ОТГ в області – жінки. Ще троє жінок виконують обов’язки голови. В нас є три ОТГ, де чоловіки не впоралися зі своїми обов’язками і склали свої повноваження», – сказала Римар.
До діалогу про кількість жінок в політиці приєдналася депутатка Дніпровської міської ради Анастасія Староскольцева. На її думку, якби у Дніпрі мером була жінка, то багато процесів відбувалося б набагато швидше.
«Ми сьогодні бачимо, що більшість політиків використовують жінок і дітей тільки для красивої картинки. Мовляв, дівчино, навіщо тобі це треба? Іди і виховуй дітей». Важливо це змінювати», – наголосила депутатка.
Тротуари чи дороги?
Про успіхи депутатських груп «Рівні можливості» розповіли депутатки Кропивницької та Знам`янської міських рад.
Депутатки Кропивницької міської ради зосередили свою роботу на соціальних питаннях та питаннях безпеки громадян. А от депутатки Знам`янської – запровадили систему постійної комунікації зі своїми виборцями, публікуючи не лише звіти про свою діяльність, а й популяризуючи діяльність жінок в місті через газету.
В депутатську групу «Рівні можливості» вдалося об`єднати депутаток із шести різних фракцій – серед яких і БПП «Солідарність», «Сила людей», «Опозиційний блок», «Відродження», тобто політикинь із політичних таборів антагоністів.
Депутатка Надія Коленченко пригадує, що спочатку це здавалося неможливими, однак коли вони об`єдналися, то всі інші депутати були здивовані результатами їхньої роботи.
«Дуже часто доводиться чути про те, що всі рішення, в тому числі і щодо гендерної рівності приймаються на вищих щаблях влади, але це не так. Які б закони не приймалися, якщо це не буде працювати на місцях, то нічого не зміниться. В нашій раді сьогодні 30% депутаток. Одна членкиня нашої групи очолює бюджетну комісію, ще одна – регламентну. А ви самі знаєте, що таке сьогодні бюджетна комісія, і що такі комісії очолюють, зазвичай, чоловіки», – пояснила Коленченко.
Саме їхня депутатська група розробила механізм комунікації з виборцями через місцеву газету.
«Одна з проблем, яку нам вдалося вирішити, це питання благодійних внесків у школах. Ми запропонували нашим читачам про це поговорити. З`ясувалося, що це багатьох хвилює. Після цього посипалися депутатські запити, звернення. І це питання вдалося врегулювати», – ділиться вона.
Також депутатки започаткували в газеті рубрику «Рівність і повага», де публікують успішні історії жінок.
Світлана Євченко
Про цікавий досвід впровадження гендерної рівності у стінах Житомирської міської ради розповіла головна спеціалістка управління сім`ї, молоді і спорту Світлана Євченко: чиновники міськради відвідують тренінги з гендерної рівності, заплановане навчання і депутатів.
Євченко розповіла, що сьогодні вдалося досягти паритету щодо кількості представлених жінок і чоловіків на керівних посадах в органах державної влади.
«Жінки займають не проміжні ланки, а очолюють відділи, установи. Нещодавно у нас було двоє чоловіків – заступників мера. А тепер чотири заступники, з яких дві жінки і два чоловіки. Я думаю, що це було на часі, і тому стало можливим», – наголосила вона.
Уповноважений Вільянської міської ради з гендерних питань Віктор Плахотя розповів, як практично в їхньому містечку намагаються впроваджувати гендерну рівність, беручи за приклад розподіл коштів з місцевого бюджету з урахуванням гендерних особливостей.
Посаду гендерного уповноваженого у Вільнянську Запорізької області він зайняв найпершим в Україні – у вересні 2016 року.
Віктор Плахотя – заступник мера та активно співпрацює із депутатською групою «Рівні можливості» і депутатськими комісіями.
«У нас в місті є невеликий відрізок дороги, який з’єднує одну вулицю з іншою. Це шлях до нашого міського ринку. І на цій території погане покриття дороги і тротуару. У раді виникла дилема між чоловіками і жінками, яким чином будуть виділятися кошти на ремонт цієї території, обдумували, чи це буде капітальний ремонт, чи лише частковий. Жінки вимагали ремонтувати не лише дорогу, а й тротуар, бо вони ним переважно користуються. Це жінки з колясками, люди похилого віку і так далі. І вдалося вирішити питання на користь жінок», – резюмував Плахотя.
Віктор Плахотя
За його словами, важливу роль у вирішенні цих питань відіграє і те, що у Вільнянську міську раду очолює жінка. Вона звертає увагу на те, на що чоловіки не дуже зважають – приміром, на безпеку пересування містом в темну пору.
«Ми спільними зусиллями вирішили проблеми щодо дотримання безпеки людей. Було покращено вуличне освітлення. Для безпеки містян профінансували програму «Безпечне місто» і встановили камери відеоспостереження», – додав Плахотя.
Поки що дискусії щодо гендерного бюджетування на місцях приносять лише користь усім мешканцям: жінки наполягають на вуличному освітленні, щоб не боятися жити у своїх містах, і наполягають не лише на ремонті доріг, а й тротуарів, стан яких з вікна машини досі багатьом депутатам був не помітний.
Аріна Крапка, для 50%
Київ – Дніпро – Київ
Також про марафон «Рівність у політиці»:
Тези спікерів і спікерок марафону
Медіа-сніданок в рамках медійного марафону НДІ про питання репрезентації жінок в українських медіа
«Прекрасна стать»: як українські медіа розповідають про жінок»
Захід для депутатських груп з гендерних питань
Трансляція “Медійний марафон “Рівність у політиці”: обговорення у форматі світового кафе
