В Житомирській міській раді сьогодні майже порівну представлені жінки і чоловіки на різних посадах. Також заступниками мера працюють дві жінки та два чоловіки.
Про те, як вдалося досягти такого результати та які кроки щодо впровадження гендерної рівності у стінах міськради планують робити ще, сайту «50%» розповіла головна спеціалістка управління молоді та спорту Житомирської міськради, гендерна експертка Світлана Євченко.
На цій посаді в міськраді вона працює вже два роки. Саме вона сьогодні відповідає за активне впровадження гендерних підходів у раді.
– Пані Світлано, з чого варто починати впровадження гендерних принципів у діяльність міської ради? З чого починали ви?
– Ми почали з того, що створили гендерний портрет Житомирської міської ради для того, щоб зрозуміти, яке представництво жінок і чоловіків у нас є хоча б на рівні міської ради. Врахували вік, стать, освіту на кожному службовому щаблі. Вдалося з`ясувати, що на рівні спеціалістів найбільше в нас представлено жінок. На рівні керівників, департаментів і відділів у нас 43 % чоловіків та 57 % жінок, на рівні виконавчого комітету – 53 % жінок. На рівні депутатського корпусу – 19 % жінок і 71 % чоловіків. І якщо говорити про найвищий рівень – секретар міської ради і голова – то зараз у нас 50/50. Також ця пропорція виконується і на рівні заступників, тобто у Житомирській міськраді два заступники і дві заступниці. Також наша кадрова служба працює над тим, щоб під час конкурсів на посади в міську раду, намагалися теж враховувати гендерний компонент. Але це не означає, що ігноруються інші фактори – професіоналізм чи досвід роботи. Ні в якому разі.
– Чи всі, наприклад, розуміють, чому важливо впроваджувати гендерний компонент в діяльність міськради і що це змінює?
– Розумієте, гендерна складова має входити в діяльність кожного структурного підрозділу, кожної сфери. Це не повинно бути лише у компетенції спеціально уповноваженого органу, який координує гендерні питання. Кожен працівник і кожна працівниця на своєму робочому місці мають розуміти, що таке гендерні підходи і чому це важливо. Тому спочатку ми пішли таким шляхом – створили гендерний календар посадової особи місцевого самоврядування. А потім гендерний щоденник посадової особи, де у формі, наприклад, щоденника з тим, з чим працює кожна і кожен на своєму робочому місці, між сторінками була інформація про законодавство, про практики і впровадження. А з минулого року спільно з громадською організацією «Паритет» було запроваджено такий проект «Гендерна кав’ярня», де навчаються наші працівники за кількома темами. Вони вивчають основні засади гендерної політики в Україні, представлення жінок і чоловіків у ЗМІ та в рекламі. Є також суто практичні підтеми такі, як комплексний гендерний підхід в роботі і гендерне бюджетування.
– Наскільки успішним є навчання в такому форматі?
– У нас зараз навчається вже друга група. Багато людей говорять, що вони зовсім по-іншому подивилися на звичні для них речі. Стали помічати сексистську рекламу в Житомирі. Ми вже разом виробляємо спільні підходи, яким чином реагувати на те, щоб цієї реклами було менше.
Також в нас працює міжвідомча гендерна комісія. Таке є в багатьох регіонах і містах. Нещодавно утворилася депутатська група «Рівні можливості», куди входять депутати – і жінки, і чоловіки. Важливою складовою в цьому механізмі є експертний потенціал. Без експертів впроваджувати гендерний компонент було б неможливо. У нас це Центр гендерної освіти Житомирського державного університету імені Івана Франка і ГО «Паритет». Наразі це найпотужніша громадська організація в напрямах забезпечення гендерної рівності у місті Житомирі та Житомирській області.
– Що конкретно вдалося змінити в місті з урахуванням гендерних підходів?
– Дивіться, ми реалізували дві бюджетні гендерні ініціативи. Одна з них у сфері позашкільної освіти. Їй вже понад п’ять років. Вона реалізовувалась з 2012 року. І друга ініціатива у сфері охорони здоров`я.
З`ясувалося, що у позашкільній освіті представлення дівчат і хлопців є дуже різним на різних напрямах. Найбільші диспропорції у хлопців на рівні хореографічного напряму і декоративно-ужиткового мистецтва, а в дівчат – науково-технічного. Це доволі стереотипний розподіл. А ми вважаємо, що найкращих результатів досягають ті групи, де є паритетне представлення хлопців і дівчат в кожному напрямку.
В ході бюджетного аналізу виявилося, що підліткові клуби за місцем проживання – це найдешевша форма позашкільної освіти, найбільш мобільна, найбільш наближена до місця проживання. А це надає серйозний безпековий компонент. І по цій програмі, яку готували, було прописано гендерний компонент на рівні мети, завдань, заходів. В результаті її реалізації було відкрито три позашкільні клуби за місцем проживання , які зараз успішно працюють.
Щодо сфери охорони здоров`я, то в 2015 році ми провели аналіз обласної програми протидії онкозахворюванням. Це дослідження відбувалося в рамках проекту «Гендерне бюджетування в Україні». Управління охорони здоров`я зацікавилося ним і провело схоже дослідження на рівні міста. З`ясували, що в жінок за останні роки суттєво підвищився рівень захворювання на рак молочної залози і рак шийки матки. Цей напрям було обрано пріоритетним. Результатом впровадження програми є відповідне фінансування на проведення інформаційних кампаній та закупівлю медичних засобів.
– Як ви оцінюєте, чи є запит у суспільства на гендерну політику?
– Уже є. Навіть є зацікавлення працівників міськради. Якщо раніше з слова «гендер» десь сміялися, десь не розуміли, то зараз навпаки хочуть розібратися.
– Чи можна вважати Житомирську міську раду гендерно чутливою?
– Я би сказала так: поки що депутати меншою мірою зацікавлені, ніж працівники міськради. Але ми над цим працюємо.
І я думаю, що для того, аби міськрада стала гендерно чутливою, потрібно змінити мислення. Йдеться ж не про якісь технологічні речі, як, наприклад, включення гендерного компоненту , щоб якісь показники побачити, а йдеться про зміну цінностей. Треба сприйняти гендерну рівність як цінність. А це не так швидко відбувається.
Аріна Крапка, для 50%